МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Аудит нематеріальних активів
Як уже зазначалося у попередньому розділі, нематеріальні активи входять до групи необоротних активів підприємства і останнім часом у зв'язку зі значним розвитком науково-технічного прогресу викликають до себе все більший інтерес. Основні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи викладені у П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженому наказом Мінфіну України від 18.10.1999 р. №242. Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальні активи (НА) - немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи для надання в оренду іншим особам. Отже, під час перевірки стану обліку нематеріальних активів слід пам'ятати, що під нематеріальними активами розуміють необоротні об'єкти довгострокового використання, які не мають матеріально-речової форми, але мають відповідну вартість і можуть приносити прибуток підприємству. До них належать права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл. Мета аудиту операцій з нематеріальними активами - дослідження юридичних і бухгалтерських документів, що засвідчують володіння ними, та перевірка дотримання методики бухгалтерського обліку нематеріальних активів. У свою чергу, під аудитом інтелектуальної власності (нематеріальних активів) розуміється перевірка прав підприємств на користування землею, водою, об'єктами промислової та інтелектуальної власності (авторське право у сфері науки, літератури та мистецтва тощо). Основними завданнями аудиту нематеріальних активів є: – перевірка наявності нематеріальних активів і отримання підтвердження щодо права власності на всі нематеріальні активи, які зберігаються на підприємстві чи у довірених осіб; – перевірка правильності та повноти відображення в обліку нематеріальних активів; – перевірка санкціонування операцій з нематеріальними активами; – перевірка відповідності даних первинного обліку нематеріальних активів даним Головної книги; – перевірка правильності обліку надходжень і вибуття нематеріальних активів; – перевірка правильності нарахування амортизації нематеріальних активів; перевірка відповідності даних первинного обліку зносу нематеріальних активів даним Головної книга тощо. Підчас аудиторської перевірки нематеріальних активів аудитор, окрім П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», керується законами про власність, про товарні знаки тощо. Джерелами інформації в аудиті операцій з нематеріальними активами є: наказ про встановлення облікової політики на підприємстві, розпорядження керівника підприємства щодо передання об'єктів нематеріальних активів в експлуатацію, статут і засновницький договір, договори купівлі-продажу, ліцензійні договори, акти прийому-передачі, акти на списання нематеріальних активів, акти вводу об'єктів в експлуатацію, акти інвентаризації, облікові регістри за рахунками, Головна книга, фінансова (бухгалтерська) звітність тощо. Послідовність аудиту нематеріальних активів: 1. Дослідження звітності, регістрів синтетичного та аналітичного обліку з метою порівняння і співставлення даних щодо обліку нематеріальних активів. 2. Установлення відповідності фактичної наявності нематеріальних активів обліковим даним. На цьому етапі аудитору слід перевірити факт наявності нематеріальних активів за документами, в яких вказано сам об'єкт (наприклад, комп'ютерна програма чи конструкторська документація) або де підтверджується створення або отримання об'єкта (договір, ліцензійна угода). 3. Перевірка правильності зарахування й оцінки нематеріальних активів. 4. Вивчення порядку переоцінки нематеріальних активів у разі її проведення суб'єктом господарювання. 5. Аналіз правильності нарахування амортизації. 6. Перевірка порядку зменшення корисності нематеріального активу. 7. Дослідження операцій щодо списання з балансу та визначення фінансового результату від вибуття об'єктів нематеріальних активів. 8. Аналіз повноти розкриття у примітках до річної фінансової звітності такої інформації, як вартість (первісна або переоцінена), за якою нематеріальні активи відображені в балансі, методи амортизації та діапазон строків корисного використання нематеріальних активів, наявність і рух у звітному році тощо. 9. Своєчасність здійснення, повнота і правильність відображення результатів інвентаризації нематеріальних активів в обліку. Законність операцій щодо передання прав користування нематеріальними активами третім особам і правильність їх відображення в обліку. Додержання вимог методології обліку і податкового законодавства та ін. До типових порушень за операціями з нематеріальними активами слід віднести: незадовільне оформлення первинних документів (відсутність підписів, застосування нетипових форм документи); списання нематеріальних активів за актами, що не оформлені відповідно до діючих нормативних документів; неправильне віднесення нарахованих сум амортизації (зносу) на невідповідні рахунки бухгалтерського обліку; використання нематеріальних активів не за їх цільовим призначенням; неправильне визначення вартості нематеріальних активів при їх оприбуткуванні на баланс; встановлення факту помилкового зарахування до складу нематеріальних активів витрат підприємства (в результаті проведення юридичного аналізу документів, що підтверджують право на їх власність); несвоєчасне списання об'єктів нематеріальних активів, що не приносять економічної вигоди підприємству. Читайте також:
|
||||||||
|