Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень

Критерії прийняття управлінських рішень повинні об’єктивно оцінювати ефективність як при прийнятті, так і при впровадженні в практику управлінських рішень.

Від їх обґрунтування залежить результативність діяльності підприємства.

При прийнятті рішень питання про обсяг та структуру випуску необхідно враховувати завантаженість потужностей, знати вузькі місця виробництва і збуту. Основними критеріями прийняття управлінських рішень в залежності від використання виробничих потужностей є: питома частка маржинального прибутку; питома частка маржинального прибутку на одиницю «вузького місця»; упущена вигода.

При прийнятті рішень в питаннях «виробляти чи купувати», ціноутворення необхідно враховувати вплив зовнішніх (природу ринку і попиту, конкуренцію і інші складові зовнішнього маркетингового середовища) та внутрішніх (маркетингові цілі, витрати виробництва і особливості організаційної структури підприємства) чинників.

Рішення в сфері ціноутворення, як і всі рішення щодо елементів маркетингового комплексу, мають прийматися, виходячи з інтересів споживача.

При управлінні матеріальними потоками необхідно дотримуватись спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є: планування, забезпечення виробництва, збуту, зберігання і транспортування як єдиного матеріального потоку. Матеріальний потік – це чинник, який дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи в чітко функціонуючий механізм, що базується на основі вказаних вище чинників (планування та ін.).

Як видно з попереднього матеріалу, вибір моделі прийняття управлінських рішень залежить від конкретної ситуації і визначається певною сукупністю факторів, які для зручності можна розділити на три групи: фактори зовнішнього середовища; фактори, що пов’язані з особливостями управлінської задачі, що вирішується; фактори, що пов’язані з особливостями підприємства та керівника (Рис. 9.1).

Відповідно до представленої класифікації, всі критерії прийняття рішень можна розмістити між двома полюсами: повною раціональністю і повною ірраціональністю.

Фактори зовнішнього середовища	Фактори, що пов’язані з особливостями вирішуваної управлінської задачі	Фактори, що пов’язані з особливостями підприємства та керівника
об’єктивні: - економічні; - демографічні; - природні; - науково-технічні; - юридичні. суб’єктивні: - культурні традиції країни; - вплив референтних груп (конкуренти, акціонери, державні органи, позикодавці)	- складність; - часовий горизонт; - кількість учасників, їх цілі та інтереси; - значимість витрат і результатів для учасників; - ризикованість і новизна; - наявність альтернатив; - взаємозв’язок з іншими аспектами діяльності підприємства; - терміновість прийняття рішення	- цілі та стратегія підприємства; - розмір підприємства; - складність структури підприємства, ступінь централізації та структура повноважень; - складність і новизна технології та продукції; - ступінь диверсифікації; - кваліфікація персоналу; - кваліфікація керівництва; - корпоративна культура (інноваційність, схильність до ризику й ін.); - характер мислення та склад особистості керівників, стиль управління.
Вибір моделі прийняття управлінських рішень
Вибір критеріїв прийняття управлінських рішень

Рис. 9.1. Класифікація факторів, покладених в основу прийнятт управлінських рішень

У прийнятті управлінських рішень керівник використовує кількісні і якісні критерії. Якісні критерії визначають індивідуальну специфіку конкретної ситуації, а кількісні є більш універсальною характеристикою.

Для прийняття рішень з найважливіших для будь-якого підприємства питань використовують:

- короткострокове планування виробничої програми;

- управління матеріальними потоками;

- вибір між власним виробництвом і закупівлею на стороні;

- установлення цін на продукцію.

Вибір критеріїв прийняття управлінських рішень залежить від моделі прийняття управлінських рішень в конкретній ситуації. Проте для будь-якої конфігурації визначальних факторів можна сформулювати вимоги, на які має орієнтуватися менеджер при розробці системи прийняття управлінських рішень (Рис. 9.2).

Визначальні фактори	Підхід	Застосовувані критерії прийняття управлінсь- ких рішень
Зовнішнє середовище: науково-технічні фактори, економічні фактори, природні фактори, юридичні фактори Внутрішнє середовище: витрати. строки Завдання: Строки, витрати, вигоди	Повністю раціональний	Кількісні (максимізацію при-бутку, акціонерної вартості фірми та ін.)
Зовнішнє середовище: Фактори культурного оточення, демографічні фактори, політичні фактори і т.п. Внутрішнє середовище: Корпоративна культура (норми, цінності), ієрархія й повноважен-ня в організації, особистісні особливості, оргструктура і т.п. Завдання: Учасники, баланс сил, баланс ін-тересів і т.п.	Повністю. Ірраціональний	Якісні (завоювання престижу фірми, інтереси груп усередині фірми, задоволення амбіцій керівника та ін.)

Рис. 9.2. Вибір критеріїв прийняття управлінських рішень

Основні вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень:

- повна оцінка усіх економічних наслідків рішення, що приймається у короткостроковому і довгостроковому періодах, виходячи із цілей підприємства;

- відповідність системі цілей підприємства;

- пристосованість до аналізу в умовах невизначеності;

- об’єктивність і доступність вихідних даних;

- універсальність;

- гнучкість.

Виділяють наступні критерії прийняття управлінських рішень:

1. Критерії прийняття рішень за обсягом і структурою випуску продукції. Для визначення виробничої програми використовують питомий маржинальний прибуток, тобто різницю між ціною продукції і змінними витратами на її виробництво. До виробничої програми включають усі види продукції, у яких позитивний питомий маржинальний прибуток. Тоді підприємство зможе використати всі наявні можливості для покриття постійних витрат і одержання прибутку.

2. Критерії прийняття рішень «виробляти чи купувати». Ці критерії можна використати тільки в тому випадку, якщо виготовлення власними силами не потребує розширення виробничих потужностей. Крім того, необхідно враховувати якість продукції; взаємини з постачальниками тощо. Відбір критеріїв прийняття рішень залежить від ступеня завантаженості виробничих потужностей.

3. Критерії прийняття рішень при визначенні нижньої межі ціни продукції. Нижня мета ціни залежить від таких факторів:

- виду угоди;

- завантаження потужностей.

Ціна на будь-які види продукції не повинна бути нижчою змінних витрат на його виробництво.

4. Критерії прийняття рішень при ціноутворенні. Виходячи з попиту, розрахункової суми витрат і ціни конкурентів, підприємство може визначити ціну на свою продукцію й розробити систему знижок на неї. При вирішенні проблеми ціноутворення необхідно вибирати методику розрахунку цін, у якій повинні бути враховані, як мінімум, три фактори: собівартість продукції, ціни конкурентів і товарів-замінників, а також наявність у того чи іншого товару унікальних переваг. Усі розрахунки повинні вироблятися па підставі аналізу беззбитковості. Остаточна ціна буде перебувати десь у межах між занадто низькою ціною, що не забезпечує прибутку, і занадто високою, що перешкоджає формуванню попиту. Мінімально можлива ціна визначається собівартістю продукції й упущеною вигодою, а максимальна – або наявністю якихось унікальних переваг у товарі підприємства, або цінами конкурентів. Відповідно надаючи знижки на продукцію, підприємство не повинно виходити за межі даного інтервалу.

5. Критерії прийняття рішень при управлінні матеріальними потоками на підприємстві. При управлінні матеріальними потоками необхідно дотримуватись спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є: планування, забезпечення виробництва, збуту, зберігання і транспортування як єдиного матеріального потоку.

Матеріальний потік – це чинник, який дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи в чітко функціонуючий механізм, що базується на вищезгаданих процедурах.

Контрольні питання

1. Основні групи управлінських рішень.

2. Класифікація рішень в залежності від рівня визначеності середовища.

3. Сутність класичного підходу до прийняття управлінських рішень.

4. Основні положення принципу обмеженої раціональності при прийнятті управлінських рішень.

5. Основні положення принципу ефективного управління при прийнятті управлінських рішень.

6. Сутність соціально-психологічного підходу.

7. Основні етапи прийняття рішень.

8. Основні вимоги до критеріїв прийняття рішень.

9. Критерії прийняття рішень про обсяги та структуру випуску.

10. Критерії прийняття рішень «виробляти чи купувати»?

11. Критерії прийняття рішень при ціноутворенні.

12. Критерії прийняття рішень в управлінні матеріальними потоками.

Рекомендована література

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України від 16.06.99 р. № 996 – ХІV.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» // Бізнес. Бухгалтерія. – 1999. – № 28.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» // Бізнес, Бухгалтерія. – 2000. – № 67.

4. Голов С.Ф. Управлінський облік. – К.: Скарби. 2000.

5. Данилочкина Н. Г. Контроллинг как инструмент управлення предприятием. – М.: ЮНИТИ, 2002.

6. Контроллинг как инструмент управления предприятием. Под ред. Н.Г.Данилочкиной. – М.: Аудит, Юнити, 1998.

7. Пушкар Л. С. Контролінг: Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, 1997.

8. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск: Новое знание, 2002.

9. Смирнов С. А. Контроллинг: Учебно-практическое пособие. – М.: МЗСИ, 1999.

10. Сухарева Л. А., Петренко С. Н. Контроллинг — основа управления бизнесом. – К.: Эльга Ника-Центр, 2002.

11. Хан Д. Планирование и контроль: концепція контроллинга: Пер. С нем. – М., 2000.

12. Шепітко Г.Ф. Контролінг: посібник. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика підходів до прийняття управлінських рішень	\|	Розділ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.