Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

III. Мотивація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань

І. Організаційний момент уроку

ХІД УРОКУ

VI. Підбиття підсумків уроку

V. Повідомлення домашнього завдання

IV. Закріплення вивченого матеріалу

  • бесіда

– Що вивчає лексикологія?

– Що ми називаємо лексикою?

– На які групи за походженням поділяється лексика української мови?

– Які слова називаються власне українськими? Наведіть приклади.

– Які слова називаються запозиченими? Наведіть приклади.

 

  • складання карти країни „Лексикологія”

– Що ж, ось ми й доійшли до міста призначення. Ми дізналися про групи лексики за походженням. Отже можемо поставити на карті відмітку, що ми успішно виконали всі завдання й подолали цей шлях. Кожного наступного уроку на карті з’являтимуться нові маршрути, які ми також подолаємо.

  • інструктаж з виконання вправи №388
  • «мікрофон»

– Що нового я дізнався на уроці?

  • оцінювання.

Бесіда

1. Коли відбувся напад Німеччини на СРСР?

2. Яке місце посідала Україна в планах окупантів?

3. Поясніть термін «блискавична війна».

4. Які території України першими зазнали на собі гніт німецького окупаційного режиму?

5. Чи здійснювалася евакуація підприємств з України? Яких саме?

 

 

Учитель. Сталінградська битва, яка тривала з 17 липня

1942 р. до 2 лютого 1943 p., стала початком корінного перелому в Другій світовій війні та початком визволення території України. У ході загального контрнаступу війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Міловського району на Луганщині. Цього ж дня були визволені й деякі інші населені пункти цього ж району. Відповідно до плану Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ розпочався в напрямку Донбасу й Харкова. Червоній армії вдалося визволити ряд північно-східних районів Донбасу й м. Харків. 19 лютого 1943 р. з району Краснограда й Красноармійська німецькі війська завдали по радянських військах танкових ударів. До 15 березня в жорстоких боях було вбито і поранено 156 тис. радянських солдат і офіцерів. 16 березня 1943 р. німецькі війська знову захопили Харків, а 18 березня — Бєлгород.

Проблемне завдання • Як ви вважаєте, яке стратегічне та ідеологічне значення мала Сталінградська битва для подальшого перебігу воєнно-політичних подій Другої світової війни?

 

 

►► Бої на Лівобережжі. Звільнення Києва

Учитель. Битва на Курській дузі (5 липня — 23 серпня

1943 р.) закріпила корінний перелом в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту. З серпня почалась битва за Харків. У ній взіли участь 980 тис. радянських солдат і офіцерів за підтримки 2 400 танків, 1 300 літаків, 12 тис. гармат.

Супротивник мав втричі менше живої сили, вчетверо менше танків й артилерії, 800 літаків.

23 серпня 1943 р. було звільнено Харків (загинули й були поранені 255 тис. радянських солдат. У ході Донбаської наступальної операції (13 серпня — 22 вересня 1943 р.) були звільнені найважливіші промислові центри Донбасу, а 8 вересня — м. Сталіно (зараз м. Донецьк). 21 вересня авангардні частини Центрального і Воронезького фронтів вийшли до Дніпра. Були звільнені обласні центри: Суми — 2 вересня, Чернігів — 21 вересня, Полтава — 23 вересня.

Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя.

Було прийнято рішення про утворення чотирьох Українських фронтів:

Перший Український — із Воронезького фронту;

Другий Український — зі Степового фронту;

Третій Український — із Південно-Західного фронту;

Четвертий Український — із Південного фронту.

21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра. 14 жовтня 1943 р. було звільнене м. Запоріжжя, 25 жовтня — м. Дніпропетровськ, а 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили м. Київ.

 

Складання хронологічної таблиці

 

ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ


Читайте також:

  1. III. Повторення вивченого матеріалу.
  2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
  3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  4. IV. Вивчення нового матеріалу.
  5. IV. Вивчення нового матеріалу.
  6. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  8. IV. План навчального процесу.
  9. IV. Подання нового матеріалу
  10. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
  11. V. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 560

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу | Місто Дата

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.