Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ТЕМА 3.8. Будівельний комплекс

Запитання й завдання

1. Дайте коротку характеристику ресурсного потенціалу лісопромислового комплексу України.

2. Назвіть основні структурні ланки лісовиробничого комплексу.

3. Які особливості розміщення галузей деревообробної індустрії?

4. Які виробництва охоплює лісохімічний підкомплекс?

5. Визначіть проблеми розвитку целюлозно-паперової промисловості.

6. Виділіть головні центри лісохімії.

7. Порівняйте спеціалізацію Карпатського й Поліського лісопромислових районів

 

 

3.8.1. Будівельний комплекс, його склад і значення.

3.8.2. Капітальне будівництво- основа будівельного комплексу.

3.8.3. Обслуговуючі галузі будівельного комплексу.

3.8.4. Промисловість будівельних матеріалів.

3.8.5. Перспективи розвитку комплексу.

 

Рекомендована література: 14, 16, 20, 25, 26, 27, 30, 35, 54, 55, 56, 65, 66, 67, 75.

 

3.8.1. Частка будівельного комплексу досить значна. В державі питома вага у ВВП тільки будівництва становить 8%. Комплекс охоплює майже 10% зайнятих у народному господарстві. Основне завдання його - створення та оновлення основних фондів народного господарства. До складу будівельного комплексу входять три основні групи галузей:

1) виробництво будівельних матеріалів;

2) капітальне будівництво;

3) галузі, які обслуговують капітальне будівництво.

Галузі будівельного комплексу розвиваються у всіх районах, проте переважна більшість підприємств тяжіє до районів індустріального виробництва. Зважаючи на значення сировинного й споживчого факторів, розрізняють дві групи галузей:

- переважно сировинної орієнтації - виробництво цементу, азбестово-цементних і шиферних виробів, вогнетривів, скла, керамічних труб, вапна та ін.;

- переважно споживчої орієнтації - виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м’якої покрівлі, санітарно – технічних виробів та ін.

 

3.8.2. Будівництво – одна з найстаріших галузей народного господарства. Тут створюються основні фонди господарства. Рівень розвитку будівництва говорить про економічний розвиток країни та рівень життя її населення. Будівництво об’єднує підрядні будівельні, монтажні, спеціалізовані організації і ті, які виконують роботи господарськими способами. Розвиток будівельної індустрії залежить від обсягів і темпів розвитку ряду галузей промисловості, зокрема, чорної металургії, машинобудування, енергетики, промисловості будівельних матеріалів, деревообробної промисловості та ін., що зумовлює складні міжгалузеві зв’язки капітального будівництва. Готова продукція будівництва – це закінчені та здані в експлуатацію будови, споруди або їх комплекси.

За призначенням будівництво поділяють на промислове (заводи, фабрики), гідротехнічне (ГЕС, водосховища, канали) енергетичне (електростанції, електромережі), транспортне (автомобільні, залізничні шляхи, аеропорти, трубопроводи), сільське (спорудження ферм, елеваторів).

 

3.8.3. Обслуговують будівництво різні галузі, серед них необхідно назвати важке машинобудування, підприємства якого виробляють майже 2 тис. машин, механізмів, устаткування для виконання промислового, житлового, шляхового будівництва, меліорації земель, комунального господарства, також для добування й виробництва будівельних матеріалів, серед них - екскаватори, бульдозери, котки, трубоукладачі, будівельні крани тощо. Розміщення підприємств зумовлене їх спеціалізацією, металоємністю. Так, підприємства, продукція яких потребує багато металу (крокуючі екскаватори), розміщені поблизу металургійних баз (Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Донецька області), а менш металоємні підприємства розташовані у центрах із висококваліфікованими робочими кадрами (Одеса, Львів та ін.)

Важливою, обслуговуючою комплекс, галуззю є проектно-конструкторська та пошукова діяльність. Проектування зосереджене у великих індустріальних центрах, які мають розвинену мережу науково- дослідних і вищих навчальних закладів, значний контингент будівельників – фахівців. Такими центрами є Київ, Харків, Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ, Одеса, Львів.

 

3.8.4. Базовою ланкою будівельного комплексу є промисловість будівельних матеріалів. Серед країн СНД та країн Центральної Європи Україна є одним із найбільших виробників та експортерів різноманітних будматеріалів.

За походженням будівельні матеріали діляться на природні й штучні. Природні (глина, пісок, камінь важких і легких порід, деревина, комиш, солома, торф). Вони використовуються або безпосередньо для будівництва конструктивних частин будівель, чи як сировина для виробництва різних штучних матеріалів і виробів.

Штучні будівельні матеріали діляться на обпалювальні (цегла, черепиця, керамзит) і облицювальні:

- металеві (сталь, чавун, алюміній);

- плавлені (скло, скловолокно й шлаковата, шлакові вироби;

- в’яжучі мінеральні (вапно, гіпс, цемент).

Окрему групу складають органічні в’яжучі матеріали, природні й штучні (бітуми, дьогті, пеки, смоли), а також вироби на їх основі (асфальто- і дьогтєбетони, толь, руберойд, лінолеум).

Промисловість будівельних матеріалів розвивається під впливом трьох факторів – сировинного, споживчого і транспортного. Найбільші центри промисловості будівельних матеріалів – Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь, Донецьк.

Промисловість будівельних матеріалів відзначається складністю галузевої структури. Цементна промисловість розвивається у тих районах, де сировина (глини, мергелі, вапняки) територіально суміщена з мінеральним паливом або залягає вздовж основних напрямів його транспортування. В ряді районів цементні заводи працюють на відходах чорної й кольорової металургії (Донбас). В Донбасі зосереджені великі запаси високоякісних карбонатних порід (мергелі, доломіт, вапняки, крейда) із яких виробляють напівфабрикат цементу – клінкер. Тому тут працюють найбільші цементні заводи України – Амворсіївський, Краматорський та Єнакіївський. Потужні цементні підприємства працюють на Дніпропетровщині (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг) та Харківщині (Балаклія), у Львівській (Миколаїв), Рівненський (Здолбунів), Хмельницькій (Кам’янець-Подільській) областях. Є підприємства у Бахчисараї, Миколаївській, Одеській, Івано-Франківській областях. Всього в Україні діє 15 підприємств по виробництву цементу.

Залізобетонні та бетонні конструкції й вироби – основний будівельний матеріал сучасного індустріального будівництва. Застосування залізобетонних конструкцій сприяє зниженню собівартості будівництва значно прискорює його темпи. Завод залізобетонних конструкцій та виробів виготовляє стінові панелі, плити перекриттів, колони, дорожні плити, шпали та багато іншої продукції. Сировиною для залізобетонних виробів є: арматурна сталь, портландцемент, шлакоцемент, щебінь, гравій, пісок, металургійний шлак, керамзит. Виготовлення залізобетонних конструкцій та виробів – процес металоємкий. Ця продукція малотранспортабельна. Тому її виробництво тяжіє до споживача. Найбільші заводи у Києві, Харкові, Запоріжжі, Кривому Розі, Донецьку, Дніпропетровську, Каховці, Іллічівську.

У виробництві стінових матеріалів виділяється виробництво цегли, яке розміщується повсюдно, залежно від потреб конкретної території. Воно складається з двох підгалузей – виробництва глиняної та силікатної цегли. Головні центри виробництва будівельної цегли - великі міста: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Слов’янськ, Чернігів, Львів, Івано-Франківськ. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості. Так як це виробництво відзначається великою матеріаломісткістю, підприємства тяжіють до глиняних і піщаних кар’єрів.

Промисловість нерудних матеріалів представлена видобутком облицювального каміння, природного стінового каменю (туф, вапняки, пиляльний) і будівельного каменю (міцні осадові, магматичні та метаморфічні породи). Родовища піску і бутового каменю трапляються майже в усіх областях України. Особливо багаті на них Житомирська, Вінницька, Запорізька, Кіровоградська та Закарпатська області. Цінними є унікальні родовища гранітів, габро, лабрадоритів. Піски та інше природне каміння використовується для будівництва доріг, як важкий наповнювач для бетону, для виготовлення пам’ятників і сувенірів.

В сучасному будівництві особливу цінність мають легкі пористі бетони, з яких виготовляють стінові панелі житлових будинків. Для виробництва їх використовують керамзит, термозит, сипкий перліт, які виробляються з легкоплавких глинистих порід. У південних районах України виробляють черепашник.

Виробництво будівельної кераміки – галузь промисловості, яка об’єднує ряд підприємств з виробництва фасадної керамічної плитки, плитки для підлоги, облицювальної глазурованої плитки, санітарно-будівельної кислотривкої кераміки, каналізаційних та дренажних труб. Найбільші підприємства розміщені у Харкові, Слов’янську, Часовому Ярі.

В областях України працюють підприємства по виробництву будівельного фаянсу і фарфору, будівельного вапна, гіпсу і крейди. Фарфорова промисловість зосереджена у Житомирській (Коростень, Баранівка, Городниця, Кам’яний Брід, Довбичі) області, у Дружківці (Донецька обл.), Полтаві, Кіровограді, Сумах та інших центрах.

Важливою галуззю є виробництво віконного і технічного скла. В Україні є шість заводів листового і технічного скла. Найбільші з них – Лисичанський “Пролетар”, Костянтинівський і Запорізький склоробні заводи. Скло виробляється на склозаводах Луганської та Донецької областей, на Львівському склоробному заводі і, частково, Київському заводі художнього скла.

До промисловості будівельних матеріалів належить виробництво вапна, гіпсу, крейди, м’якої покрівлі – руберойду, толю, пергаміну.

 

3.8.5. Перспективи розвитку будівельного комплексу пов’язані з вирішенням таких проблем:

- активного впровадження різних форм власності;

- застосування сучасних будівельних технологій;

- підвищення технічного рівня на підприємствах усіх ланок комплексу;

- збільшення потужності будівельної ланки та підвищення її конкурентоспроможності для закріплення на вітчизняному ринку будівельних послуг;

- активного розширення сировинної бази комплексу за рахунок використання величезних обсягів відходів промислового виробництва;

- більш ефективного узгодження військового будівництва зі схемами розвитку і розміщення продуктивних сил та районної планіровки відповідних територій;

- зниження техногенного навантаження на природне середовище та забруднення його компонентів.

Розвиток галузей промисловості будівельних матеріалів пов’язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості.

 


Читайте також:

  1. V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.
  2. Аграрний комплекс національної економіки.
  3. Агропромислова інтеграція. Агропромисловий комплекс (АПК).
  4. Агропромисловий комплекс
  5. Агропромисловий комплекс
  6. Агропромисловий комплекс
  7. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
  8. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
  9. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткуван­ня, цехові, загальногосподарські, поза виробничі витрати.
  10. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
  11. Апромисловий комплекс
  12. АСУТП без керувального обчислювального комплексу.




Переглядів: 831

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕМА 3.7. Лісовиробничий комплекс України | Запитання і завдання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.