Основні ознаки моделі

1. За основу зростання в моделі Р. Солоу береться зростання продуктивності праці (у = У/L), а не зростання продукту (У).

2. Модель враховує вплив трьох чинників:

• капіталоозброєності (k = K/L);

• зростання населення (ΔL);

• технологічного прогресу (Т. П.).

3. За моделлю Р. Солоу існує стійкий рівень капіталоозброєності (k*),який визначає економічну динаміку. Цей стійкий рівень капіталоозброєності (k*) можна визначити за формулою (6.5):

s/σ =k*/f(k*) (10.7)

де s - норма заощаджень;

σ - норма амортизації;

k* - стійкий рівень капіталоозброєності;

f(k*) - продуктивність праці за стійкого рівня капіталоозброєності.

4. Джерелами економічного зростання за Солоу є:

а) Зростання капіталоозброєності (k),яке залежить від зростання норми заощаджень (s).

Але зростання норми заощаджень не може бути постійним, оскільки заощадження (S) обмежують споживання (С).

Солоу використовує «золоте правило», яке виконується за умови, що граничний продукт капіталу (МРК) дорівнює його вибуттю (амортизації (σ)):

МРК=σ. (10.8)

«Золоте правило нагромадження»: При визначенні норми заощаджень критеріємповинна бути максимізація добробуту суспільства,тобто якнайбільше споживання (С) за умов сталої рівноваги економічної системи.

б) Зростання населення (t_L - темп зростання населення) впливає на економічне зростання через динаміку капіталоозброєності:

ΔK=I/L – (σ + n)×k, (10.9)

де I/L - інвестиції на одного працюючого;

σ - норма амортизації;

n - темп зростання населення;

k - капіталоозброєність.

в) Технологічний прогрес, який, за цією моделлю, на відміну від попередніх чинників є джерелом постійного зростання як продуктивності праці (у), так і загального продукту (У).

Якщо ефективність виробництва (Е) під впливом технологічного прогресу змінюється з темпом (g), то продуктивність праці змінюється з тим же темпом, а загальний обсяг виробництва зростає з темпом n +g:

Y=( n +g )y_ОL, (10.10)

де y_О- базова продуктивність праці.

Технічний прогрес, за моделлю Солоу, як уже зазначалося вище, має інший вплив на економічне зростання, ніж заощадження та зростання населення: він є чинником постійного зростання, збільшуючи обсяг виробництва з розрахунку на одного працівника і водночас — загальний обсяг виробництва.

Капітал з розрахунку на одиницю праці з постійною ефективністю k = К/(L*E) є величиною незмінною. Обсяг виробництва на одиницю праці з незмінною ефективністю (що є функцією капіталу на одиницю праці) також має бути незмінним: у = f(k) = Y/LE. Але обсяг виробництва з розрахунку на одного працівника — це величина змінна.

Так, формально для того, щоб визначити обсяг виробництва на одного працівника, виходячи з формули Y/LE, треба обидві частини рівняння помножити на Е:

у = Y/LЕ (10.11)

уЕ = (Y/LЕ)Е =Y/L (10.12)

Рівняння дає підставу зробити висновок: якщо ефективність Е змінюється з темпом g, то і обсяг виробництва з розрахунку на одного працівника має змінюватися з тим самим темпом.

З формули випливає: якщо населення зростає з темпом n, а ефективність з темпом g, то загальний обсяг виробництва збільшуватиметься під впливом приросту населення та технологічного прогресу з темпом ( п + σ ).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Модель економічного зростання Роберта Солоу	\|	ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.