• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вплив держави на макроекономічну рівновагу

У сучасній економіці держава виконує активну роль. Щоб отримати початкові уявлення про роль держави в економічних процесах, потрібно знову повернутися до моделі економічного кругообігу, підключивши до неї уряд.

В економічному кругообігу він виконує 3 функції:

1. Здійснює на відповідних ринках закупівлю ресурсів та продуктів і несе пов'язані з цим витрати;

2. Забезпечує домогосподарства і підприємства суспільними благами, тобто фінансує освіту, охорону здоров'я, науку, культуру, армію тощо;

3. Отримує від домогосподарств і підприємств податки, за рахунок яких фінансуються суспільні блага.

У моделі економічного кругообігу податки називаються чистими оскільки вони відображають кінцевий результат фінансових відносин між урядом і суб'єктами приватного сектора економіки. З одного боку, уряд стримує від них податки (ТA), з іншого — здійснює зворотні платежі у формі трансфертів (ТR), до яких належать субсидії, виплати по безробіттю, пенсії тощо. Отже, в остаточному підсумку уряд отримує лише чисті податки:

Тn = ТА – ТR. (11.1)

Модель економічного кругообігу за участю уряду показує, яку роль виконує держава а системі макроекономічного регулювання. По-перше, вона виконує перерозподільну функцію в економіці. Так змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє сукупний дохід між приватним сектором економіки і виробництвом суспільних благ та послуг. У межах цієї функції вона здійснює певну соціальну політику. По-друге, вона виконує стабілізаційну функцію в економіці. Так, змінюючи обсяг державних закупівель та рівень чистих податків, держава може цілеспрямовановпливати на сукупні видатки і, як наслідок, на рівень виробництва.

Держава вносить суттєві зміни в параметриекономічної рівноваги. В темі 6 при побудові моделей економічної рівноваги ми абстрагувалися від держави. Пригадаймо, що в межах приватної закритої економіки Е =С + І, а економічна рівновага за методом «видатки — випуск» визначається за формулою: Y = С + І.

З появою держави сукупні видатки доповнюються державними закупівлями:

У = С+ I=G (11.2)

Тому економічна рівновага визначається за формулою: Y = C+I+G. Одночасно суттєво трансформується функція споживання. В. спрощеній моделі DI=Y. Тому функція споживання визначається так: С = С₀ + с^/ У.

З урахуванням держави, коли з'явилися чисті податки,післяподатковий дохід зменшується за формулою: DI = Y – Tn. За цих умов функція споживання змінюється:

С = С₀+с^/DI = C₀ + с^/ (Y – Tn) (11.3)

Чисті податки можна обчислити за формулою T = t×Y, де t граничний коефіцієнт податків, який відображає відношення між зміною чистих податків і зміною доходу: t = ΔT/ΔY. Звідси функція споживання модифікується:

С = С₀ + с^/(Y – tY) = C₀ + c^/Y (1–t) (11.4)

Отже, поява чистих податків зменшує споживання за будь-якого рівня доходу. Тепер перейдемо до моделі економічної рівноваги за методом економічної рівноваги “вилучення ін’єкції”. В умовах відсутності держави рівновага за цим методом визначається по формулі: S = I.

З урахуванням держави вилучення доповнюються чистими податками, а ін’єкції – державними закупівлями. Внаслідок цього формула економічної рівноваги набуває вигляду: S + Tn = I + G.Одночасно трансформуються і заощадження.

У строщеній моделі заощадження зводиться до приватних за формулою S = Y – C. З урахуванням держави вони зменшуються на величину чистих податків:

S = Y – Tn - C (11.5)

Якщо в модель економічної рівноваги підставити нове значення приватних заощаджень і перенести державні закупівлі в ліву частину рівняння, то отримаємо кінцевий вираз моделі економічної рівноваги:

(Y – Tn - C) + (Tn - G) = I (11.6)

де (Y – T - G) - приватні заощадження, (T - G) – державні заощадження. Сума приватних та державних заощаджень дорівнює національним заощадженням. Отже, економічна рівновага за методом “вилучення — ін'єкції” — це рівновага між національними заощадженнями та інвестиціями.

Визначена модель є лише виразом моделі за методом «видатки - випуск».

3. Фіскальна політика та державний бюджет.

Під фіскальною (бюджетно-податковою) політикою розуміють сукупність фінансових заходів держави щодо регулювання бюджетних доходів і витрат (видатків) з метою цілеспрямованого впливу на соціально-економіч­ний розвиток країни. Існують два види фіскальної політи­ки: дискреційна та автоматична (політика вмонтованої стабільності).

Дискреційна фіскальна політика — це свідома маніпуляція урядовими витратами і доходами, дій здійснюється на підставі державних рішень (парламенту і уряду) з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг виробництва, безробіття та інфляцію. Дискреційна фіскальна політика застосовує два інструменти. Перший — державні закупки, які є інструментом прямої дії. Збіль­шуючи або зменшуючи державні закупки, держава безпо­середньо впливає на сукупний попит і реальний ВВП. Другий — чисті податки, які змінюються за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів. Змінюючи чисті податки на такій основі, держава впливає на реальний ВВП опосе­редковано через споживання як компонент сукупного попиту.

Вплив державних закупок на ВВП можна обчислити за формулою:

+ Δ ВВП = +Δ G × m_e. (11.7)

Мультиплікатор податків показує, що зростання податків на певну величину зменшує обсяг виробництва на більшу величину, і навпаки.

Формула мультиплікатора податків:

m_t=с^/ × m_e. (11.8)

Наведена формула визначає співвідношення між двома мультиплікаторами. З цієї формули випливає, що мультиплікатор податків завжди нижчий від мультиплікатора витрат пропорційно граничній схильності до споживання.

Спираючись на такий мультиплікатор, приріст ВВП внаслідок зниження автономних чистих податків обчи­слюється за такою формулою:

+ Δ ВВП = - Δ Tn × m_t (11.9)

Автоматичні чисті податки як вмонто­вані стабілізатори не є достатнім гальмом для усунення економічних коливань. Вони неспроможні повністю ней­тралізувати інфляційний чи рецесійний розриви в еконо­міці, а лише частково його зменшують.

Щоб обчислити ефект гальмування ВВП з боку авто­матичних чистих податків, потрібно акцентувати увагу на тому, що будь-які автоматичні вилучення з економіки впливають на ВВП виключно через зміну мультиплі­катора. Іншими словами, автоматичні чисті податки, як і заощадження, — це такі фактори, вплив яких на ВВП опосередковується їхнім впливом на мультиплікатор.

Ефект гальмування динаміки виробництва (ΔY_а), викликаного чистими податками можна визначити таким чином:

ΔY_а= ΔЕ (- ) (11.10)

Звичайно в умовах інфляції в наведеній формулі слід також врахувати індекс цін.

Відношення між зміною автоматичних чистих податків і зміною ВВП як доходу вимірюється статистичним коефіцієнтом, який називається граничний коефіцієнт податків (t):

t = (11.11)

Граничний коефіцієнт податків показує на скільки грошових одиниць змінюється величина автоматичних подат­кових вилучень зі зміною доходу на одну грошову одини­цю.

В умовах засто­сування автоматичних чистих податків вилучення дорів­нюють 1- c^/×(1 – t). Тому мультиплікатор витрат є величиною обернено пропорційною до цих вилучень:

m_e = (11.12)

Мультиплікатор витрат з урахуванням подвійного вилу­чення (заощадження плюс автоматичні чисті податки) — це складний мультиплікатор витрат в умовах закритої економіки.

Формула складного мультиплікатора податків:

m_t = (11.13)

При зміні державних закупок, податкових ставок або рівня трансфертів зміну ВВП можна обчислити за уже відомими формулами, в яких застосовуються складні мультиплікатори:

+ Δ ВВП = - Δ Tn × m_t (11.14)

+ Δ ВВП = +Δ G × m_e (11.15)

Звідси підсумкова зміна ВВП буде дорівнювати:

Δ ВВП = +Δ G×m_e - Δ Tn × m_t (11.16)

Звичайно, що в залежності від співвідношення між величиною змін у державних закупках і чистих податках кінцевий результат може бути різним. Крім того, на цей результат впливає також співвідношення між мультиплі­каторами витрат і податків, яке залежить від граничної схильності до споживання.

Результати фіскальної політики знаходять відображення у стані бюджету.

З метою розмежування впливу на стан державного бюджету дискреційних фіскальних заходів і циклічних коливань слід розрізняти фактичне і потенційне бюджетне сальдо. В загальному контексті формулу бюджетного саль­до можна записати таким чином:

BS = Tn – G (11.17)

Відмінність між фактичним і потенційним бюджетним сальдо полягає в тому, що вони обумовлюються різною величиною ВВП як доходу, від якого залежить величина чистих податків.

Фактичне бюджетне сальдо (BS_f) — це величина, яка забезпечується в умовах фактичного рівня зайнятості, тобто фактичного ВВП:

BS_f=(Y_f×t^/ ) – G, (11.18)

t^/ — середній коефіцієнт чистих податків, який відбиває їхнє відношення до ВВП;

(Y_f×t^/) — чисті податки.

Потенційне бюджетне сальдо (BS_p) — це величина, яка забезпечується в умовах повної зайнятості. Вона показує, яка могла бути різниця між доходами і витратами державного бюджету за умов, коли б економіка виробляла потенційний ВВП:

BS_p=(Y_p×t^/ ) – G, (11.19)

Порівнюючи між собою фактичне і потенційне бюд­жетне сальдо, можна зробити два висновки.

Перший — циклічне падіння виробництва викликає певну втрату доходів для державного бюджету. Такі втрати відображаються через циклічне бюджетне сальдо (BS_c). Воно обчислюється як різниця між фактичним і потенцій­ним бюджетним сальдо:

BS_c = BS_f - BS_p (11.20)

Другий — оскільки потенційне бюджетне сальдо виключає вплив циклічного падіння на державний бюд­жет то завдяки цьому воно дістає здатність відбивати ефективність бюджетної діяльності держави. Так, в умовах неповної зайнятості фіскальна політика має бути стиму­люючою, а потенційне бюджетне сальдо — повинне збіль­шуватися від'ємне. Це свідчить про ефективну бюджетну діяльність держави.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте роль держави в кругопотоці ресурсів, продуктів і доходів, її розподільчу та стабілізаційну функцію.

2. Поясність яким чином податки і трансферти враховуються у функції споживання.

3. За допомогою алгебраїчних рівнянь визначіть приватні заощадження в умовах змішаної економіки, державні заощадження та поясність рівняння рівноваги між національними заощадженнями та національними інвестиціями.

4. Проаналізуйте рівняння, яке описує рівновагу між внутрішніми фінансовими ресурсами та інвестиціями.

5. Дайте визначення стабілізаційної політики, фіскальної політики та монетарної політики та розкрийте взаємозв’язок між фіскальною та монетарною політиками.

6. Розкрийте зміст факторів, які зменшують ефективність стабілізаційної політики.

7. Наведіть аргументи противників державного втручання в економіку та контраргументи його прихильників.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
3. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
6. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
7. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Активний вплив на проблему
11. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
12. Аналіз впливу постачальників

Переглядів: 1982