Принципи оподаткування

Поняття податкової системи України

Податковий обов'язок.

Визначення податку та збору.

Принципи оподаткування.

Поняття податкової системи України.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

ТЕМА 1

Згідно з п. 6.3 ст. 6 Податкового кодексу України сукупність загально-державних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому цим Кодексом або законами з питань оподаткування та митної справи порядку, становить податкову систему України.

На нашу думку, поняття податкової системи не є виключно категорією податкового права. Вона має визначене, комплексне, граничне положення на стику бюджетного й податкового права. З одного боку, податкове право регулює відносини щодо надходження коштів у дохідну частину бюджетів, але з іншого - це фактично і є відносини формування дохідної частини бюджетів, які охоплюються бюджетним правом. икористання податків і зборів передбачає закріплення їх за певними видами бюджетів або розподіл коштів між відповідними бюджетами, що вже виступає через об'єднання бюджетних і податкових норм. Відповідно до цього необхідно розділити зовнішню й внутрішню форми існування податкової системи. Зовнішня форма включає особливості розподілу податків за відповідними бюджетами і надходження їх у централізовані державні фонди. Внутрішня форма податкової системи буде охоплювати відносини щодо справляння податків і зборів та фактично включати видовий список обов'язкових платежів податкового характеру.

Навряд чи можна чітко відмежовувати бюджетні й податкові норми. Складно уявити собі систему бюджетних доходів без податкових надходжень. Таким чином, у широкому змісті податкова система являє собою сукупність податків, зборів і платежів, законодавчо закріплених у даній державі; принципів, форм і методів їх встановлення, зміни або скасування; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства. Формування податкової системи, включення до неї певної кількості податків не є самоціллю. В основі цих процесів лежить чіткий орієнтир, який визначає база - обсяг бюджетних витрат. Податкова система й забезпечує основні надходження для покриття цих витрат.

Реалізація функцій податку безпосередньо пов'язана з тими принципами, які в ньому закладені й реалізуються в конкретному виді податку. Принципи податку реалізуються через конкретні прояви, що характеризують особливості цього специфічного механізму. Податковий кодекс України закріплює фактично перелік та загальне уявлення про зміст принципів, які формують регулюванні відносин оподаткування. Саме на цих засадах ґрунтується і податкове законодавство в цілому. Аналізуючи систему принципів, пов'язаних з оподаткуванням, необхідно визначити її складові. Загальну систему принципів оподаткування сформулював Адам Сміт. Вона була розвинена його послідовниками й на сучасному етапі також відображає особливості й тенденції податкової системи:

1) стабільність і передбачуваність - припускає незмінність основних податкових платежів і правил стягнення податку протягом тривалого часу, а також логічність з економічної й правової сторони змін податкового законодавства;

2) гнучкість - передбачає оперативну зміну податкових платежів, способів їх обчислення, системи пільг і санкцій залежно від зміни ситуації;

3) рівновага - забезпечує орієнтацію держави на підтримку за допомогою податків структурної рівноваги;

4) рухливість - відображає чуйність податкових платежів до змін у галузі формування, переміщення оподатковуваної бази або появи нових форм податків;

5) вираження антиінфляційної спрямованості через податкові вилучення;

6) зручність як для платника при внесенні податкових платежів, так і для контролюючого суб'єкта щодо вилучення податку й держави при використанні податкових важелів;

7) рівність - забезпечує обов'язок платників при рівних оцінних умовах і розмірах доходів;

8) стимулювання, тобто формування економічних і правових інтересів у здійсненні певної діяльності й одержанні більше високих доходів;

9) економічність - співвідносить витрати щодо збору податку (утримування апарата, розробка документації тощо) і доходи від збору податкових надходжень;

10) рівномірність охоплення - передбачає раціональне виділення як об'єкт обкладання різних елементів вартості або видів діяльності, а не зосередження податкового тягаря винятково на одній якій-небудь їх частині.

Чинним Податковим кодексом України закріплено ряд вихідних положень, яким повинно відповідати законодавче регулювання справляння податків та зборів в Україні. Стаття 4 цього акта містить ряд принципів, на яких має ґрунтуватися податкове законодавство України. До таких принципів відносяться:

Загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань оподаткування та митної справи податки та збори, платником яких вона визнається. Цей принцип базується на приписі ст. 67 Конституції України: «Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом». Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом».

Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до усіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Принцип рівності включає кілька складових:

а) безпосередня рівність усіх платників податків, що ставить їх в однакове положення стосовно податкового преса;

б) рівновага - дія податкових важелів, що підтримує структуру економіки, співвідношення підрозділів, галузей у взаємозв'язку, що виключає диспропорції, забезпечує поступальний, збалансований розвиток;

в) рівнонапруженість - особливість податків усієї національної податкової системи, при якій однаковий за напругою тиск (не плутати з рівним тиском) діє на всі складові елементи об'єкта оподаткування. Важливо забезпечити не рівний, а саме рівнонапружений тиск. Зміст цього полягає в тому, щоб зробити невигідним переведення окремих елементів однієї із частин вартості (наприклад, зарплати або доходу) в іншу (матеріальні витрати), тому шо це і є одним з каналів ухилення від оподаткування. Рівний тиск у цьому випадку неможливо використати, оскільки різні елементи вартості по-різному беруть участь у створенні нової вартості.

Фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості видатків бюджету з його доходами. З одного боку, справляння податків не є самоціллю, вони справляються не просто для формування дохідних частин бюджетів, а з метою такого їх формування, яке б забезпечило виконання всіх завдань і функцій держави та територіальних громад. З іншого боку, цим принципом пропонується і певне обмеження свавілля при встановленні податків та зборів.

Соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків. Принцип справедливості реалізується через реальне оподаткування й відображає демократизм державного ладу, цінності державного устрою. Важливо, яка частина доходу платника перераховується у вигляді податку, наскільки об'єктивно розподіляється тягар податків серед різних груп і верств суспільства і, звичайно, на що витрачаються зібрані податки.

Економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування. Принцип, який узагальнює співвідношення руху коштів, які надійшли від справляння того чи іншого платежу та необхідні для його справляння.

Нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоспроможного платника податків. При цьому податковий тиск має бути неупередженим та рівною мірою відноситись до всіх однотипних категорій платників податків та зборів.

Стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки і збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного періоду.

Принцип стабільності передбачає стабільність на двох рівнях:

а) платника - у цьому випадку він звикає, пристосовується до податкових важелів, знаходить найбільш вигідне застосування своїм здатностям і коштам;

б) податкового органу - у цій ситуації створюються чіткі механізми обліку, контролю, зроблені форми документації, інструкції та ін. Практично як відбиття принципу стабільності розглядається принцип гнучкості, хоча іноді їх характеризують як взаємовиключні принципи. Однозначно стабільний, незмінний податок у результаті призведе до диспропорції. Він повинен мінятися під впливом складної економічної ситуації, а іноді й стимулювати її розвиток. Тому гнучке поводження податкового механізму - одна з умов стабільності податку взагалі. Здається, що стабільність повинна стосуватися основних ознак податку, а гнучкість - додаткових.

Рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення видатків та зручності їх сплати платниками. Принцип рівного податкового тягаря (нейтральності, універсалізації) - передбачає загальнообов'язковість сплати податків і рівність усіх платників перед податковим законом.

Єдиний підхід до встановлення податків та зборів визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку. Податковим кодексом України закріплено припис щодо обов'язкової наявності ряду елементів, на підставі яких можна вважати той чи інший платіж сформованим у такій формі, що породжує податковий обов'язок платника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ СПІКАННЯ	\|	Визначення податку та збору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.