• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Питання 1. Ринок праці та особливості його функціонування

Лекція 15. Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою.

ТЕМА 13. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК. ЗАЙНЯТІСТЬ, ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ЇХ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВОЮ

1. Ринок праці та особливості його функціонування.

2. Безробіття, його види і наслідки.

3. Цілі, принципи та механізм державного регулювання зайнятості.

Мета:одержати уявлення про причини й наслідки циклічного характеру економічного розвитку й безробітті, методах державного регулювання економіки.

Рекомендована література:

1. Башнянин Г.І. Політична економія. Підручник / Г.І. Башнянин. – К.: Ніка-Центр; Ельга, 2000. – с. 445–474.
2. Мочерний С.В. Політекономія: Підручник / С.В. Мочерний. – К.: Вікар, 2005. – 2-е вид. випр. – с. 281–308, 302–329.

Питання для самостійного вивчення:

1. Соціально-економічний зміст і форми прояву зайнятості.

2. Еволюція ринку праці, зайнятості, безробіття.

Незважаючи на вели­ку пізнавальну роль категорії "зайнятість", вона не отримала чіткого обґрунтування, особливо коли йдеться про її зв'язок з відносинами власності.

Їхня приналежність до проблеми зайнятості зумовлена, по-пер­ше, тим, що залежно від типу власності формуються різні види зайнятості; по-друге, така зайнятість здійснюється з неоднако­вою інтенсивністю праці, а отже, по-різному використовується робоча сила, привласнюється створений нею необхідний і додат­ковий продукт; по-третє, зайнятість у масштабі країни передба­чає розподіл робочої сили між регіонами в тісному взаємозв'язку з переливанням капіталу (капіталістичної власності) на галузе­вому і міжгалузевому рівнях та ін.

Виробничі відносини з приводу зайнятості при капіталізмі формуються за сучасних умов з активною участю трьох суб'єктів:

- Класу капіталістів (різних прошарків і верств),

- Класу найманих працівників (різноманітних груп і прошарків)

- Держави, яка виступає і як підприємець, і як орган, що активно впливає на зайнятість у недержавному секторі, регулює відносини економіч­ної власності у цій сфері.

Якщо узагальнити сказане, то можна дати таке визначення зайнятості за умов капіталізму:

Зайнятість - це сукупність виробничих відносин між різними економічними суб'єктами (найманими працівниками, капіталістами і державою), що виникають у про­цесі забезпечення працездатного населення робочими місцями та усвідомленої діяльності людей, спрямованої на виробництво товарів і послуг з метою створення прибутків для власників ка­піталу, отримання доходу на відтворення робочої сили і задово­лення індивідуальних, колективних і суспільних потреб.

Виробничі відносини з приводу зайнятості розвиваються у певну сукупність таких відносин у різних формах зайнятості.

Основні форми зайнятості.

Повна зайнятість - означає надання суспільством усьому працездатному населенню можливості займатися суспільно корисною працею, на основі якої здійснюєть­ся індивідуальне (у межах сім'ї) та колективне (з участю фірм, компаній, держави) відтворення робочої сили і задоволення всіх потреб. Ця форма зайнятості є ознакою справедливого демократично­го суспільства, оскільки дозволяє кожному бажаючому реалізува­ти свої сутнісні сили у процесі праці у разі її змістовності, а також є надійним чинником соціального захисту.

Раціональна зайнятість - зайнятість наяв­на в суспільстві при оптимальній (раціональній) структурі народ­ного господарства з урахуванням доцільності перерозподілу та використання трудових ресурсів відповідно до потреб техноло­гічного способу виробництва, адекватності структури робочих місць і трудових ресурсів, їх статево-вікової та освітньо-кваліфі­каційної структури.

Ефективна зайнятість - зайнятість, що здійснюєть­ся відповідно до вимог основного економічного закону, інтен­сивного типу відтворення, а отже, критеріїв економічної доціль­ності найефективнішого використання основних типів капіталіс­тичної власності і капіталу. Вона передбачає наявність циклічно­го характеру капіталістичного виробництва, а отже, резервної армії праці, значне недовикористання виробничих потужнос­тей тощо.

Трудова діяльність за формами власності здійснюється на дер­жавних, колективних та приватних підприємствах. Переважна частина працездатного населення у розвинених країнах світу зайнята у недержавному секторі. З погляду структури народно­го господарства більша частина працездатного населення пра­цює у сфері нематеріального виробництва (майже 2/3 від загаль­ної кількості, а в США — понад 75 %).

У країнах СНД, у тому числі в Україні, переважає зайнятість, що відповідає технологічному способу виробництва, який базується на ручній та механізованій праці. Розвинені країни світу пройшли цей етап у 40—50-х роках XX ст. Нині там активно формується інформаційний тип зайнятості, тобто переважання у складі пра­цівників, осіб, пов'язаних з відтворенням людини, збиранням, переробкою та наданням інформації у сфері виробництва й обі­гу та ін.

Відповідно до Закону України "Про зайнятість", прийнятого Верховною Радою України у 1991 р., до зайнятих належать осо­би, що працюють за наймом, працюють самостійно (ІТП, підприємці, творчі працівники, члени кооперативів, фермери); обрані, при­значені або затверджені на оплачувану посаду в органах дер­жавної влади, громадських об'єднаннях; які проходять дійсну службу у збройних силах; які одержують професійну підготовку або перепідготовку з відривом від виробництва, учні та студенти денних форм навчання; направлені на виконання громадських оплачуваних робіт, ті, що виховують малолітніх дітей, догляда­ють за хворими та людьми похилого віку та ін.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. IV. Питання самоконтролю.
4. V. Питання для самоконтолю
5. V. Питання туристично-спортивної діяльності
6. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
7. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
8. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
11. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
12. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.

Переглядів: 405