• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Увага

5. Внутрішня політика Директорії

Ø Директорія відновлює назву УНР.

Ø Проголосила, що виборче право в державі належить тільки трудящим;

Ø Після довгих спорів в якій формі організувати політичну владу (парламент, Рада, військова диктатура) в січні 1918 р. відбулися вибори до Трудового конгресу, який працював з 21- 29 січня 1919 р.

Виконавча влада зосереджується в Раді Міністрів.

Ø 22 січня 1919 р. відбулася злука УНР і ЗУНР.

Аграрна реформа

6. Зовнішня політика Директорії

Директорія і Антанта

Ø Наприкінці 1918 р. війська Антанти почали окупацію півдня України.

Ø Антанта погодилася визнати Директорію за умов виходу із УСДРП і уряду.

Ø Укладена угода про спільну боротьбу Антанти, білогвардійців і УНР проти більшовиків.

Ø УНР цікавила Антанту лише тією мірою, якою її можна використати в боротьбі з більшовиками.

Ø Після переговорів з Антантою влада в Директорії зосереджується в руках Петлюри.

Ø Встановлюється військова диктатура, яка призводить до посилення дезорганізації і розладу.

7. Боротьба Директорії з більшовиками за владу

v Наступ радянських військ в січні був успішним. 2- 5 січня більшовики вступили до Києва. Влада більшовиків установилася на Лівобережній Україні, півдні Україні. В січні-квітні і на частині Правобережжя України.

v Директорія відступила до Кам’янець-Подільського відбулося об’єднання армії Петлюри і Української галицької армії. Наступ об’єднаних військ в липні – серпні проти більшовиків не був успішним.

v В боротьбу більшовиків і УНР втручаються війська Денікіна, які почали наступ 3 червня 1919 і 30 серпня підійшли до Києва. Влада більшовиків була повалена.

v Денікін відмовився співробітничати з Петлюрою

v „Зимовий похід” армії УНР. Восени Директорія перейшла до партизанських форм боротьби. Взимку 1919 – 1920 рр. серпня УНР здійснює похід в тилу денікінців, а потім радянськими тилами.

Варшавський договір

Намагаючись врятувати УНР Директорія підписує 21 квітня 1920р договір з Польщею.

Умови:

o Спільна боротьба проти більшовиків;

o Відновлення незалежності УНР на чолі з Директорією.

o Польщі С.Петлюра віддавав західноукраїнські землі: Східну Галичину, Західну Волинь, Західне Полісся, Холмщину, Підляшшя.

8. Причини поразки української національно-демократичної революції 1917 – 1920 рр.

Ø Низький рівень національної свідомості українців. Очолила національну революцію українська інтелігенція. Але вона була малочисельною.

Ø Не було єдності серед самостійницьких сил. Одні з них виступали за збереження і розбудову незалежної української держави, другі – боролися за включення України як автономії до складу федеративної Росії. Об’єднане ідеєю самостійності, українське суспільство було розколото у питанні про політичний устрій української держави , про соціально-економічний лад.

Між національними силами почалася жорстока боротьба. Центральну Раду шляхом перевороту ліквідував гетьман П. Скоропадський, гетьманський режим впав під тиском Директорії.

Ø Жодна із самостійницьких сил не мала широкої підтримки серед робітників і селян, тому що не розв’язала соціально-економічних проблем, зокрема аграрної.

Ø Центральна Рада і Дерикторія і гетьманат намагалися здобути незалежність при допомозі інших держав.

Ø Несприятливі міжнародні обставини.

Історичне значення і уроки

□ Зріс рівень національної свідомості народу.

□ Отримали досвід державотворення. Створивши свою незалежну

державу і кілька років підтримуючи її існування, українці

продемонстрували своє нестримне прагнення до волі і

самостійності.

□ У широких верствах українського населення міцніли переконання ,

що без власної держави неможливе поліпшення життя кожного

окремо і України вцілому.

Уроки боротьби українського народу за незалежність:

· необхідність єдності всіх національно-патріотичних сил для досягнення незалежності;

· досягнення незалежності неможливе без глибинних соціально-економічних реформ;

· неможливо досягнути поставлених цілей без армії;

· необхідність і важливість підготовки української еліти для творення українського держави;

· необхідно враховувати зовнішньополітичну ситуацію.

1. Коли відбувається гетьманський переворот ?

2. Які причини сприяли встановлення влади гетьмана П. Скоропадського ?

3. Які позитивні і негативні аспекти діяльності уряду Скоропадського ?

4. Які політичні сили виступили проти гетьманського режиму ?

5. Коли і з якою метою була утворена Директорія ? Яким був її склад ?

6. Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні ?

7. Охарактеризуйте політичний курс Директорії. Які партії його визначали ?

8. В чому суть аграрної політики Директорії ? Як вона була сприйнята населенням ?

9. Який вплив на розвиток подій в Україні справили війська Антанти ?

10. Розкрий причини відставки В. Винниченка та В. Чехівського.

11. Чому Директорії не вдалося домовитися з Антантою про визнання Української Народної Республіки.

12. Боротьба яких сил визначила воєнно-політичну ситуацію в Україні влітку 1919 р ?

13. Коли і за яких обставин відбулося об’єднання військ Директорії і Української Галицької армії ?

14. Якими були плани об’єднаних армій ?

15. В якому стані перебували українські війська після відступу з Києва.

16. Яке значення мав „ зимовий похід” армії УНР ? Як він був проведений ?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002, с. 338 – 350, с. 359 – 368

2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий Світ – 2000, 2002, с. 150 – 157

3. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. – К.: Генеза, 2002, с. 118 – 135, с. 157 - 166

Експрес-тести

1. Коли відбувається гетьманський переворот ?

2. Які причини сприяли встановлення влади гетьмана П. Скоропадського ?

3. Які позитивні і негативні аспекти діяльності уряду Скоропадського ?

4. Які політичні сили виступили проти гетьманського режиму ?

5. Коли і з якою метою була утворена Директорія ? Яким був її склад ?

6. Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні ?

7. Охарактеризуйте політичний курс Директорії. Які партії його визначали ?

8. В чому суть аграрної політики Директорії ? Як вона була сприйнята населенням ?

9. Який вплив на розвиток подій в Україні справили війська Антанти ?

10. Розкрий причини відставки В. Винниченка та В. Чехівського.

11. Чому Директорії не вдалося домовитися з Антантою про визнання Української Народної Республіки.

12. Боротьба яких сил визначила воєнно-політичну ситуацію в Україні влітку 1919 р ?

13. Коли і за яких обставин відбулося об’єднання військ Директорії і Української Галицької армії ?

14. Якими були плани об’єднаних армій ?

15. В якому стані перебували українські війська після відступу з Києва.

16. Яке значення мав „ зимовий похід” армії УНР ? Як він був проведений ?

Аналітичні тести

1. Дайте порівняльну характеристику стану державотворення Центральної Ради і гетьманату.

2. Визначити слабкі і сильні сторони держави П. Скоропадського.

3. Охарактеризуйте причини поразки П. Скоропадського.

4. дайте загальну характеристику діяльності політичних партій України в роки національно-визвольних змагань.

5. Охарактеризуйте причини поразки самостійницьких сил України у воєнних діях 1918- 1921.

6. Зміцнювали чи ослаблювали владу П.Скоропадського реставрація старих порядків та відродження давніх форм організації суспільного життя?

7. УНР відстоювала демократичну ідею, Українська держава (гетьманат) – консервативну. Чому їм не вдалося зібрати під свої знамена більшість народу України?

8. Яка державна структура була потенційно сильнішою – періоду Центральної ради, гетьманату чи Директорії? Відповідь обґрунтуйте.

Т Е М А 11. ВСТАНОВЛЕННЯ НА УКРАЇНІ РЕЖИМУ ДИКТАТУРИ ПРОЛЕТАРІАТУ

План

1. Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.

2. Відновлення більшовицької диктатури.

3. Політика радянської влади в Україні 1919 року.

4. Більшовики й українські соціалістичні партії.

5. Причини , сутність та наслідки нової економічної політики.

Опорний конспект

Питання для бесіди

1. Коли відбувся Всеукраїнський з’їзд Рад ?

2. Які органи влади було обрано на Всеукраїнському з’їзді Рад ?

3. На якій території більшовики встановили свою владу в січні- лютому 1918 р. ?

4. Які економічні перетворення проводили більшовики в Україні в січні-лютому 1918 р. ?

5. Яке місце в політиці більшовиків займала «хлібна проблема» ?

1.Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.

УВАГА! В результаті наступу німців і їх союзників в лютому 1918 р. Україна була окупована Німеччиною і Австро-Угорщиною. Більшовики втратили владу.

· ІІ з’їзд рад України, який працював 17-19 березня 1918 р. в Катеринославі зазначив, що нав’язаний німецьким імперіалізмом мирний договір (3 березня 1918 р.) Радянській Росії, формально припиняє федеративні зв’язки України і Росії. З’їзд оголосив Україну самостійною радянською республікою.

· 19 квітня 1918 р. замість народного Секретаріату, який був розпущений, було створено на чолі із М.Скрипником Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою.

· Весною 1918 р. пройшлася хвиля робітничих страйків. У липні –загальноукраїнський страйк залізничників. Влітку розпочалася селянська боротьба проти гетьманату. У нейтральній зоні формувалися Богунський і Таращанський революційні полки.

· 28 листопада з ініціативи КП(б)У було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г.Пятаковим, а згодом - Х.Раковським . Діяльність Тимчасового робітничо-селянського уряду підтримувалося Раднаркомом Росії.

2.Відновлення більшовицької диктатури

o Доля Директорії з січня 1919 р. вирішувалося на російсько-українському фронті. 3 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України приїхав до Харкова.

o У січні 1919 р. більшовики встановили владу в Чернігові, Полтаві, Катеринославі.

o 2- 5 лютого 1919 р. більшовики вступили до Києва.

o В квітні 1919 р. Правобережна Україна опинилася під контролем більшовиків. В квітні 1919 р. встановлюється влада більшовиків на Півдні України і в Криму.

o Влітку 1919 р у боротьбі за оволодіння Україною вели боротьбу три сили: більшовики, війська Директорії і білогвардійці, зокрема війська Денікіна. Білогвардійці боролися „За єдину неподільну Росію”. Армія Денікіна захопила Київ 30 серпня 1919 р., поваливши владу більшовиків на Лівобережній Україні і Півдні.

Розгром Денікіна.

Восени 1919 р більшість української території опинилася під владою генерала Денікіна. Антинародна політика білого режиму викликала масовий опір населення. У листопаді 1919 р., на превеликий жаль, відбувся розкол армії УНР, у той час коли війська Директорії вели запеклі бої з білогвардійцями, командування УГА уклало союз із Денікіним.

На початку 1920 р. Червона Армія подолала опір військ Директорії і розгромила денікінців. Рештки білогвардійців зосередилася в Криму. Радянську владу в Україні було відновлено втретє і остаточно.

3.Політика радянської влади в Україні в 1919-1920 р.

· 6 січня 1919 р. назва Українська Народна Республіка була замінена на Українську Соціалістичну Радянську Республіку.

· 29 січня 1919 р. було прийняте рішення: Тимчасовий Робітничо-селянський уряд України перейменовувався в РАДУ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ, яку очолив Х.Раковський.

· Створювалися органи придушення опору противників радянської влади – Всеукраїнська надзвичайна комісія, народні суди і революційні трибунали, робітничо-селянська міліція.

· Формувалися місцеві органи влади – революційні і військово-революційні комітети, на селі – комітети бідноти.

УВАГА ! Встановилася політика «воєнного комунізму», курс на яку проголосив ІІІ з’їзд КП(б)У в березні 1919 р:

o націоналізація промисловості, фінансів, зв’язку;

o державна монополія на промислові товари (продовольча диктатура), заборона промислової торгівлі і перехід до прямого товарообміну;

o централізація управління виробництвом і розподілом товарів;

o загальна трудова повинність;

o карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам-більше);

o запровадження продрозкладки, що означало перехід до промислового вилучення у селян необхідного державі продовольства. Для проведення заготівель створювалися продовольчі загони, які діяли каральними методами;

o червоний терор проти противників більшовиків;

o диктатура комуністичної партії, утворення надзвичайних органів влади-ревкомів і комбідів. 11 грудня 1919 р. створено Всеукраїнський революційний комітет на чолі з П.Петровським.

Причини «воєнного комунізму».

· Розорення економіки, громадянська війна, несприятливі для радянської влади міжнародні відносини.

· Плани більшовиків швидко здійснити світову революцію і перейти від товарно-грошових відносин до економіки без ринку і грошей.

Антибільшовицький опір.

ЦК РКП(б) вирішив придушити опір ЦК КП(б)У: обраний IV партконференцією ЦК КП(б)У було розпущено, була проведена переєстрація Компартії України, в результаті якої більш ніж третині її членів було відмовлено в підтвердженні членства.

4.Більшовицькі й українські соціалістичні партії

В ході боротьби проти білогвардійців почав створюватися блок лівих українських соціалістів і більшовиків. На такий блок погодилися наприкінці 1919- на поч. 1920 рр. :

ü Українська комуністична партія (боротьбисти) і Українська комуністична партія (укапісти).

Українська комуністична партія орієнтувалася на селянство і українську інтелігенцію. Селянство сподівалося на справедливу аграрну реформу, національна інтелігенція – на вільний розвиток української культури. В березні 1920 р. на Всеукраїнській конференції УКП(б) вирішила саморозпуститися. Більшість з них стали членами більшовицької партії.

ü Українські боротьбисти, які утворилися в березні 1919 р. з Української партії лівих соціалістів-революціонерів, визнавали радянську владу, але без диктатури пролетаріату.

На прикінці 1920 р. з’їзд боротьбистів оголосив про самоліквідацію партії. Її члени індивідуально приймалися до КП(б)У.

ü В 1920 р. В Україні зберігалася лише одна національна комуністична організація – Українська комуністична партія ( УКП). Ніякої небезпеки для більшовиків УКП не становила, тож їй дозволили легальне існування і навіть участь у виборах до рад.

5. Причини, сутність та наслідки нової економічної політики

УВАГА ! З кінця 1921 р. для створення більшовицької радянської держави настав час мирного розвитку.

· Міжнародна обстановка залишилися нестабільною.

· Розруха народного господарства була катастрофічною:

o у 1920 р. Україна отримала лише 10% довоєнної промислової продукції;

o загальна сума збитків завданих Україні громадянською війною, оцінювалася в 12 млрд. крб.;

o посівні площі з 20,9 млрд. дес. у 1913 р. зменшилися у 1920 р. до 15,4 млн. дес.;

o продовольча політика більшовиків позбавила селянствао економічних стимулів;

o низька продуктивність праці ;

o виступи селянства, робітників під гаслами „ Ради без більшовиків”

o склалася криза в більшовицькій партії , в якій загострилися суперечки щодо шляхів подальшого розвитку країни.

У березні 1921 р. X з’їзд РКП(б) прийняв нову економічну політику.

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. Бесіда за запитаннями.
3. Відповісти на запитання письмово.
4. Відповісти на запитання письмово.
5. Відповісти на запитання письмово.
6. Відповісти на запитання письмово.
7. Відповісти на запитання письмово.
8. Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банку та депозити до запитання.
9. Закриті запитання
10. Запитання
11. ЗАПИТАННЯ
12. Запитання

Переглядів: 1345