МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮУвага
5. Внутрішня політика Директорії Ø Директорія відновлює назву УНР. Ø Проголосила, що виборче право в державі належить тільки трудящим; Ø Після довгих спорів в якій формі організувати політичну владу (парламент, Рада, військова диктатура) в січні 1918 р. відбулися вибори до Трудового конгресу, який працював з 21- 29 січня 1919 р. Виконавча влада зосереджується в Раді Міністрів. Ø 22 січня 1919 р. відбулася злука УНР і ЗУНР.
Аграрна реформа
6. Зовнішня політика Директорії
Директорія і Антанта
Ø Наприкінці 1918 р. війська Антанти почали окупацію півдня України. Ø Антанта погодилася визнати Директорію за умов виходу із УСДРП і уряду. Ø Укладена угода про спільну боротьбу Антанти, білогвардійців і УНР проти більшовиків. Ø УНР цікавила Антанту лише тією мірою, якою її можна використати в боротьбі з більшовиками. Ø Після переговорів з Антантою влада в Директорії зосереджується в руках Петлюри. Ø Встановлюється військова диктатура, яка призводить до посилення дезорганізації і розладу. 7. Боротьба Директорії з більшовиками за владу
v Наступ радянських військ в січні був успішним. 2- 5 січня більшовики вступили до Києва. Влада більшовиків установилася на Лівобережній Україні, півдні Україні. В січні-квітні і на частині Правобережжя України. v Директорія відступила до Кам’янець-Подільського відбулося об’єднання армії Петлюри і Української галицької армії. Наступ об’єднаних військ в липні – серпні проти більшовиків не був успішним. v В боротьбу більшовиків і УНР втручаються війська Денікіна, які почали наступ 3 червня 1919 і 30 серпня підійшли до Києва. Влада більшовиків була повалена. v Денікін відмовився співробітничати з Петлюрою v „Зимовий похід” армії УНР. Восени Директорія перейшла до партизанських форм боротьби. Взимку 1919 – 1920 рр. серпня УНР здійснює похід в тилу денікінців, а потім радянськими тилами. Варшавський договір Намагаючись врятувати УНР Директорія підписує 21 квітня 1920р договір з Польщею. Умови: o Спільна боротьба проти більшовиків; o Відновлення незалежності УНР на чолі з Директорією. o Польщі С.Петлюра віддавав західноукраїнські землі: Східну Галичину, Західну Волинь, Західне Полісся, Холмщину, Підляшшя.
8. Причини поразки української національно-демократичної революції 1917 – 1920 рр. Ø Низький рівень національної свідомості українців. Очолила національну революцію українська інтелігенція. Але вона була малочисельною. Ø Не було єдності серед самостійницьких сил. Одні з них виступали за збереження і розбудову незалежної української держави, другі – боролися за включення України як автономії до складу федеративної Росії. Об’єднане ідеєю самостійності, українське суспільство було розколото у питанні про політичний устрій української держави , про соціально-економічний лад. Між національними силами почалася жорстока боротьба. Центральну Раду шляхом перевороту ліквідував гетьман П. Скоропадський, гетьманський режим впав під тиском Директорії. Ø Жодна із самостійницьких сил не мала широкої підтримки серед робітників і селян, тому що не розв’язала соціально-економічних проблем, зокрема аграрної. Ø Центральна Рада і Дерикторія і гетьманат намагалися здобути незалежність при допомозі інших держав. Ø Несприятливі міжнародні обставини.
Історичне значення і уроки □ Зріс рівень національної свідомості народу. □ Отримали досвід державотворення. Створивши свою незалежну державу і кілька років підтримуючи її існування, українці продемонстрували своє нестримне прагнення до волі і самостійності. □ У широких верствах українського населення міцніли переконання , що без власної держави неможливе поліпшення життя кожного окремо і України вцілому. Уроки боротьби українського народу за незалежність: · необхідність єдності всіх національно-патріотичних сил для досягнення незалежності; · досягнення незалежності неможливе без глибинних соціально-економічних реформ; · неможливо досягнути поставлених цілей без армії; · необхідність і важливість підготовки української еліти для творення українського держави; · необхідно враховувати зовнішньополітичну ситуацію.
1. Коли відбувається гетьманський переворот ? 2. Які причини сприяли встановлення влади гетьмана П. Скоропадського ? 3. Які позитивні і негативні аспекти діяльності уряду Скоропадського ? 4. Які політичні сили виступили проти гетьманського режиму ? 5. Коли і з якою метою була утворена Директорія ? Яким був її склад ? 6. Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні ? 7. Охарактеризуйте політичний курс Директорії. Які партії його визначали ? 8. В чому суть аграрної політики Директорії ? Як вона була сприйнята населенням ? 9. Який вплив на розвиток подій в Україні справили війська Антанти ? 10. Розкрий причини відставки В. Винниченка та В. Чехівського. 11. Чому Директорії не вдалося домовитися з Антантою про визнання Української Народної Республіки. 12. Боротьба яких сил визначила воєнно-політичну ситуацію в Україні влітку 1919 р ? 13. Коли і за яких обставин відбулося об’єднання військ Директорії і Української Галицької армії ? 14. Якими були плани об’єднаних армій ? 15. В якому стані перебували українські війська після відступу з Києва. 16. Яке значення мав „ зимовий похід” армії УНР ? Як він був проведений ? РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002, с. 338 – 350, с. 359 – 368 2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий Світ – 2000, 2002, с. 150 – 157 3. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. – К.: Генеза, 2002, с. 118 – 135, с. 157 - 166 Експрес-тести 1. Коли відбувається гетьманський переворот ? 2. Які причини сприяли встановлення влади гетьмана П. Скоропадського ? 3. Які позитивні і негативні аспекти діяльності уряду Скоропадського ? 4. Які політичні сили виступили проти гетьманського режиму ? 5. Коли і з якою метою була утворена Директорія ? Яким був її склад ? 6. Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні ? 7. Охарактеризуйте політичний курс Директорії. Які партії його визначали ? 8. В чому суть аграрної політики Директорії ? Як вона була сприйнята населенням ? 9. Який вплив на розвиток подій в Україні справили війська Антанти ? 10. Розкрий причини відставки В. Винниченка та В. Чехівського. 11. Чому Директорії не вдалося домовитися з Антантою про визнання Української Народної Республіки. 12. Боротьба яких сил визначила воєнно-політичну ситуацію в Україні влітку 1919 р ? 13. Коли і за яких обставин відбулося об’єднання військ Директорії і Української Галицької армії ? 14. Якими були плани об’єднаних армій ? 15. В якому стані перебували українські війська після відступу з Києва. 16. Яке значення мав „ зимовий похід” армії УНР ? Як він був проведений ? Аналітичні тести 1. Дайте порівняльну характеристику стану державотворення Центральної Ради і гетьманату. 2. Визначити слабкі і сильні сторони держави П. Скоропадського. 3. Охарактеризуйте причини поразки П. Скоропадського. 4. дайте загальну характеристику діяльності політичних партій України в роки національно-визвольних змагань. 5. Охарактеризуйте причини поразки самостійницьких сил України у воєнних діях 1918- 1921. 6. Зміцнювали чи ослаблювали владу П.Скоропадського реставрація старих порядків та відродження давніх форм організації суспільного життя? 7. УНР відстоювала демократичну ідею, Українська держава (гетьманат) – консервативну. Чому їм не вдалося зібрати під свої знамена більшість народу України? 8. Яка державна структура була потенційно сильнішою – періоду Центральної ради, гетьманату чи Директорії? Відповідь обґрунтуйте.
Т Е М А 11. ВСТАНОВЛЕННЯ НА УКРАЇНІ РЕЖИМУ ДИКТАТУРИ ПРОЛЕТАРІАТУ План 1. Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату. 2. Відновлення більшовицької диктатури. 3. Політика радянської влади в Україні 1919 року. 4. Більшовики й українські соціалістичні партії. 5. Причини , сутність та наслідки нової економічної політики.
Опорний конспект
Питання для бесіди
1. Коли відбувся Всеукраїнський з’їзд Рад ? 2. Які органи влади було обрано на Всеукраїнському з’їзді Рад ? 3. На якій території більшовики встановили свою владу в січні- лютому 1918 р. ? 4. Які економічні перетворення проводили більшовики в Україні в січні-лютому 1918 р. ? 5. Яке місце в політиці більшовиків займала «хлібна проблема» ?
1.Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.
УВАГА! В результаті наступу німців і їх союзників в лютому 1918 р. Україна була окупована Німеччиною і Австро-Угорщиною. Більшовики втратили владу. · ІІ з’їзд рад України, який працював 17-19 березня 1918 р. в Катеринославі зазначив, що нав’язаний німецьким імперіалізмом мирний договір (3 березня 1918 р.) Радянській Росії, формально припиняє федеративні зв’язки України і Росії. З’їзд оголосив Україну самостійною радянською республікою. · 19 квітня 1918 р. замість народного Секретаріату, який був розпущений, було створено на чолі із М.Скрипником Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою. · Весною 1918 р. пройшлася хвиля робітничих страйків. У липні –загальноукраїнський страйк залізничників. Влітку розпочалася селянська боротьба проти гетьманату. У нейтральній зоні формувалися Богунський і Таращанський революційні полки. · 28 листопада з ініціативи КП(б)У було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г.Пятаковим, а згодом - Х.Раковським . Діяльність Тимчасового робітничо-селянського уряду підтримувалося Раднаркомом Росії. 2.Відновлення більшовицької диктатури o Доля Директорії з січня 1919 р. вирішувалося на російсько-українському фронті. 3 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України приїхав до Харкова. o У січні 1919 р. більшовики встановили владу в Чернігові, Полтаві, Катеринославі. o 2- 5 лютого 1919 р. більшовики вступили до Києва. o В квітні 1919 р. Правобережна Україна опинилася під контролем більшовиків. В квітні 1919 р. встановлюється влада більшовиків на Півдні України і в Криму. o Влітку 1919 р у боротьбі за оволодіння Україною вели боротьбу три сили: більшовики, війська Директорії і білогвардійці, зокрема війська Денікіна. Білогвардійці боролися „За єдину неподільну Росію”. Армія Денікіна захопила Київ 30 серпня 1919 р., поваливши владу більшовиків на Лівобережній Україні і Півдні. Розгром Денікіна. Восени 1919 р більшість української території опинилася під владою генерала Денікіна. Антинародна політика білого режиму викликала масовий опір населення. У листопаді 1919 р., на превеликий жаль, відбувся розкол армії УНР, у той час коли війська Директорії вели запеклі бої з білогвардійцями, командування УГА уклало союз із Денікіним. На початку 1920 р. Червона Армія подолала опір військ Директорії і розгромила денікінців. Рештки білогвардійців зосередилася в Криму. Радянську владу в Україні було відновлено втретє і остаточно.
3.Політика радянської влади в Україні в 1919-1920 р. · 6 січня 1919 р. назва Українська Народна Республіка була замінена на Українську Соціалістичну Радянську Республіку. · 29 січня 1919 р. було прийняте рішення: Тимчасовий Робітничо-селянський уряд України перейменовувався в РАДУ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ, яку очолив Х.Раковський. · Створювалися органи придушення опору противників радянської влади – Всеукраїнська надзвичайна комісія, народні суди і революційні трибунали, робітничо-селянська міліція. · Формувалися місцеві органи влади – революційні і військово-революційні комітети, на селі – комітети бідноти.
o націоналізація промисловості, фінансів, зв’язку; o державна монополія на промислові товари (продовольча диктатура), заборона промислової торгівлі і перехід до прямого товарообміну; o централізація управління виробництвом і розподілом товарів; o загальна трудова повинність; o карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам-більше); o запровадження продрозкладки, що означало перехід до промислового вилучення у селян необхідного державі продовольства. Для проведення заготівель створювалися продовольчі загони, які діяли каральними методами; o червоний терор проти противників більшовиків; o диктатура комуністичної партії, утворення надзвичайних органів влади-ревкомів і комбідів. 11 грудня 1919 р. створено Всеукраїнський революційний комітет на чолі з П.Петровським.
Причини «воєнного комунізму». · Розорення економіки, громадянська війна, несприятливі для радянської влади міжнародні відносини. · Плани більшовиків швидко здійснити світову революцію і перейти від товарно-грошових відносин до економіки без ринку і грошей. Антибільшовицький опір.
ЦК РКП(б) вирішив придушити опір ЦК КП(б)У: обраний IV партконференцією ЦК КП(б)У було розпущено, була проведена переєстрація Компартії України, в результаті якої більш ніж третині її членів було відмовлено в підтвердженні членства. 4.Більшовицькі й українські соціалістичні партії
В ході боротьби проти білогвардійців почав створюватися блок лівих українських соціалістів і більшовиків. На такий блок погодилися наприкінці 1919- на поч. 1920 рр. : ü Українська комуністична партія (боротьбисти) і Українська комуністична партія (укапісти). Українська комуністична партія орієнтувалася на селянство і українську інтелігенцію. Селянство сподівалося на справедливу аграрну реформу, національна інтелігенція – на вільний розвиток української культури. В березні 1920 р. на Всеукраїнській конференції УКП(б) вирішила саморозпуститися. Більшість з них стали членами більшовицької партії. ü Українські боротьбисти, які утворилися в березні 1919 р. з Української партії лівих соціалістів-революціонерів, визнавали радянську владу, але без диктатури пролетаріату. На прикінці 1920 р. з’їзд боротьбистів оголосив про самоліквідацію партії. Її члени індивідуально приймалися до КП(б)У. ü В 1920 р. В Україні зберігалася лише одна національна комуністична організація – Українська комуністична партія ( УКП). Ніякої небезпеки для більшовиків УКП не становила, тож їй дозволили легальне існування і навіть участь у виборах до рад. 5. Причини, сутність та наслідки нової економічної політики
УВАГА ! З кінця 1921 р. для створення більшовицької радянської держави настав час мирного розвитку. · Міжнародна обстановка залишилися нестабільною. · Розруха народного господарства була катастрофічною: o у 1920 р. Україна отримала лише 10% довоєнної промислової продукції; o загальна сума збитків завданих Україні громадянською війною, оцінювалася в 12 млрд. крб.; o посівні площі з 20,9 млрд. дес. у 1913 р. зменшилися у 1920 р. до 15,4 млн. дес.; o продовольча політика більшовиків позбавила селянствао економічних стимулів; o низька продуктивність праці ; o виступи селянства, робітників під гаслами „ Ради без більшовиків” o склалася криза в більшовицькій партії , в якій загострилися суперечки щодо шляхів подальшого розвитку країни. У березні 1921 р. X з’їзд РКП(б) прийняв нову економічну політику. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||
|