ФОНЕТИКА

Фонологічну, морфологічну, лексико-фразеологічну та синтаксичну

Загальнонародної мови

Українська літературна мова як упорядкована форма

Українська літературна мова – відшліфована, найвища форма української національної мови, однакова на всій території України для всіх мовців. Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі середньонаддніпрянських говорів (полтавсько-київський діалект). Зачинателем української літературної мови називають І.П.Котляревського (1798р. вийшли друком 3 перші частини поеми „Енеїда”: увів до літератури народнорозмовну мову), основоположником – Т.Г.Шевченка (завершив процес становлення української літературної мови, вивів українську мову на рівень європейських мов). Брали участь у розвитку української літературної мови І.С.Нечуй-Левицький, П.Мирний, І.Франко, Леся Українка, М.Коцюбинський. (Самостійно: підбирати вислови видатних людей про укр. мову).

5. Сучасна українська літературна мова як цілісна система,

що поєднує в собі часткові підсистеми:

Мова є системою. Система – сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів. Кожна система має свою структуру. Структура – спосіб внутрішньої будови системи. Мова складається з 4 рівнів: фонологічного (фонема), морфологічного (морфема), лексичного (лексема, слово), синтаксичного (речення).

Лекція 2

1. Фонетика. Фонологія. Поняття про звуковий склад української мови. Фонетичний і фонологічний аспекти вивчення звукового складу української літературної мови. Предмет і завдання фонетики як мовознавчої дисципліни. Предмет і завдання фонології як мовознавчої дисципліни, що вивчає звуки української мови з погляду їх смислорозрізнювальних функцій. Поняття фонеми. Інваріант (головний вияв) і варіанти фонеми, її функції.

2. Система фонем сучасної української літературної мови. Голосні фонеми, їх класифікація. Артикуляційна та акустична характеристики голосних фонем у їх головних виявах. Варіанти голосних фонем у ненаголошеній і наголошеній позиціях.

3. Приголосні фонеми, їх класифікація. Артикуляційна та акустична характеристики приголосних фонем у їх головних виявах. Протиставлення приголосних фонем за твердістю – м’якістю.

4. Варіанти приголосних фонем. Подовжений приголосний звук як поєднання двох фонем. Специфічні випадки подовження приголосних в українській мові.

5. Фонематична та фонетична транскрипції.

6. Закономірності сполучуваності звукових одиниць в українській мові. Позиційні зміни приголосних та голосних звуків. Асиміляція приголосних, її різновиди. Дисиміляція приголосних, її різновиди.

Література

1) Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1986.

2) Єрмоленко С.Я. та ін. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001.

3) Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч. І. – К.: Рад. шк., 1965.

4) Кочерган Н.П. Вступ до мовознавства. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001.

5) Перебийніс В.С. Кількісні та якісні системи фонем сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1970.

6) Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 2001.

7) Сучасна українська літературна мова / За ред. О.Д. Пономарева. – К.: Либідь, 2001.

8) Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник. – К.: Літера, 2000.

9) Ющук І.П. Практичний довідник з української мови. – К.: Рідна мова, 1998.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Різні концепції походження української мови. Мова і державність	\|	Різні аспекти вивчення звукової системи мови

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.057 сек.