• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ФАКТОРИ ЗМІНИ РОБОЧОГО КАПІТАЛУ

Таблиця 5.4

Якщо вжити термін «робочий капітал» у вузькому розумінні, а саме — для означення лише трьох головних статей оборотних активів: запасів, дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості, то в такому контексті тривалість обороту робочого капіталу дорівнюватиме тривалості фінансового циклу.

Такий підхід можливий з огляду на те, що запаси, дебіторська та кредиторська заборгованості належать до основних статей оборотних активів і мають непередбачувану поведінку, а грошові кошти та короткострокові кредити цілком залежать від фінансової політики підприємства.

Другим абсолютним показникомліквідності є величина ефективної заборгованості.

Ефективна заборгованість визначається за формулою

Ефективна заборгованість= Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх періодів** - (Грошові кошти + Дебіторська заборгованість) = Ф.1 р. 620 + р. 630** - (р. 150 + … + р. 240).

Показник ефективної заборгованості показує частину поточних зобов’язань, що можуть бути покриті за рахунок надходжень від подальшої діяльності підприємства.

2.2.2. Відносні показники ліквідності

Детальніший аналіз ліквідності підприємства проводиться на основі відносних коефіцієнтів.

Слід відмітити, що назви коефіцієнтів в різних джерелах не збігаються. Тому важливо звертати увагу на якісний склад та-

ких показників.

Коефіцієнт поточної ліквідності (КПл )(Current Ratio) (коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт покриття, ліквідності третього ступеня) — характеризує достатність оборотних активів для задоволення поточних зобов’язань:

Кпл = Обор.акт + Витр.майб.періодів* / Поточні зобовяз.+Дох.майб.пер =

= Ф.1р.260 +р.270 */ Ф.1р.620 +р.630 * *

або

Кпл=А1 +А2 +А3 .

П1 + П2

Значення цього показника має перевищувати 100 %. В економічно розвинутих країнах значення цього показника знаходиться в межах 150 %, в Україні в середньому по підприємствах значення цього показника дорівнює 105 %.

Якщо коефіцієнт поточної ліквідності є меншим 100 %, то це означає, що робочий капітал від’ємний і частина довгострокових активів профінансована за рахунок короткострокового капіталу, а отже підприємство порушує правила фінансування, і йому загрожує неплатоспроможність.

Величина коефіцієнта поточної ліквідності залежить від сфери діяльності підприємства. Так, торгівлі притаманне нижче значення цього показника, оскільки тут діяльність характеризується високою оборотністю грошових засобів. Наприклад, у Німеччині орієнтовна величина цього показника для підприємств обробної промисловості становить 171,2 %, для підприємств оптової торгівлі — 127,2 %, для корпорацій роздрібної торгівлі — 124,3 %.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (К Шл ) (Quick (Acid–Test) Ratio) (коефіцієнт ліквідності другого ступеня, коефіцієнт суворої, критичної, проміжної ліквідності, «кислотний тест») — характеризує можливість погашення підприємством поточних зобов`язань поточними активами за відрахуванням запасів:

К Шл=Поточні активи - Запаси +Витрати майбутніх періодів * =

Поточні зобів’ язання +Доходи майбутніх періодів * *

=Ф.1р.260 −(р.100 +... +р.140) +р.270* ,

Ф.1р.620 + р.630 * *

або

К Шл=А1 +А2 +Витрати майбутніх періодів *.

П1 + П2

Західні аналітики рекомендують коефіцієнт швидкої ліквідності більше ніж 0,5. Залежно від галузі промисловості величина цього показника змінюється так: для підприємств обробної індустрії середня величина показника швидкої ліквідності може сягати 1,1, для оптової торгівлі — 0,8 і для роздрібної — 0,5. Середнє значення цього показника на підприємствах в європейських країнах становить 0,8—0,9, а на вітчизняних — 0,6—0,7.

Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства в короткостроковому періоді, тобто періоді, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості за умови її своєчасного погашення.

Причиною виключення запасів зі складу активів є можлива проблематичність їх ліквідності. Зазвичай кошти, які можна виручити від вимушеного продажу запасів значно менші, ніж витрати на їх придбання. У зарубіжній практиці вважається, що в разі ліквідації підприємств виручка від продажу майна не перевищує 40 % його балансової вартості.

Буває ситуація, коли підприємство має стабільний коефіцієнт поточної ліквідності, але слабкий коефіцієнт швидкої ліквідності. Це одна з найнебезпечніших ознак, яка свідчить, що надлишок запасів утворюється внаслідок скорочення обсягів дебіторської заборгованості та грошових коштів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К Ал )(Absolute Ratio)(ліквідності першого ступеня) — показує, яка частка поточних зобов`язань може бути погашена миттєво (наприклад, у випадку критичного стану):

К Ал= Грошові кошти та їх еквіваленти = Ф.1р.230 +р.240

Поточні зобів’ язання + Доходи майбутніх періодів * * Ф.1р.620 +р.630 * *

або

К Ал= А1

П1 + П2

Теоретично достатнім вважається його значення вище за 0,2—0,5, тобто 20—50 % своїх короткострокових боргів підприємство може погасити водночас. Висновки щодо майбутньої платоспроможності позичальника на основі аналізу цього показника робити недоцільно. Однак під час оцінювання кредитоспроможності підприємства банк звертає

увагу на потенційну платоспроможність позичальника. Надто високе значення цього показника негативно впливає на рентабельність підприємства, оскільки залучений капітал вкладається в неробочі активи, якими є грошові кошти та їх еквіваленти. Оптимальною вважається ситуація, коли показник абсолютної ліквідності знаходиться на рівні 0,2.

При використанні показників ліквідності в межах аналізу фінансового стану підприємства не слід нехтувати й іншими суттєвими чинниками.

По-перше, розрахунок показників ліквідності ґрунтується на даних фінансової звітності, що відбиває результати обліку станом на звітну дату. Тобто при обчисленні цих показників враховується не справжній рівень фінансової ліквідності підприємства, а орієнтований на минулі дані розрахунок, реальне значення якого до того ж викривлене.

По-друге, показники ліквідності не відбивають «платіжної моралі» підприємства та й сама інтерпретація цих показників не видається простою справою: при надто низьких показниках існує ризик неліквідності, при надто високих — незадовільним стає рівень менеджменту грошових засобів.

Для оцінювання ліквідності використовують також:

— маневреність робочого капіталу;

— коефіцієнт захищеного періоду;

— коефіцієнт забезпеченості реалізації робочим капіталом.

Маневреність робочого капіталу(К МнРК ) показує частку абсолютно ліквідних активів у робочому капіталі, що забезпечує свободу фінансового маневру:

К МРК=Грошові кошти +Поточні фінансові інвестиції=

Робочий капітал

= Ф.1 р.230 +... +250

Ф.1 р.260 + р.270 * - p.620 - р.630 * *

Наступні два коефіцієнти, коефіцієнт захищеного періоду та коефіцієнт забезпеченості реалізації робочим капіталом характеризують проблеми ліквідності зовсім з іншого боку. При розрахунку цих коефіцієнтів беруться до уваги поточні операції, включаючи показники звіту про фінансові результати.

Коефіцієнт захищеного періоду(К Зп ) (Safe Period Ratio) — це час, за який підприємство може здійснювати поточну операційну діяльність за рахунок ліквідних активів, не залучаючи додаткових джерел фінансування:

К Зп=Оборотні активи +Витрати майбутніх періодів *= Ф.1 р.260 + р. 270 *

Середньоденні операційні витрати (Ф.1 р.040 + р.070 + р.080 + р.090) : 360

При розрахунку коефіцієнта захищеності середньоденні операційні витрати отримують діленням річних операційних витрат на 360.

Цей коефіцієнт показує, скільки днів підприємство зможе існувати при форс-мажорних обставинах.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
3. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
4. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
5. Абіотичні та біотичні фактори.
6. Агрегування та факторизація
7. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
8. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
11. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
12. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу

Переглядів: 3925