• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Передумови промислової революції

Країнах світу

Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних

Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав

(друга половина ХVІІІ ст. - перша половина ХІХ ст.)

План

1. Передумови промислової революції.

2. Перетворення Англії у “майстерню світу”.

3. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, США.

Науково-інженерна думка завжди випереджала розвиток ви­робництва. Герон Олександрійський (І ст.) створив перший паровий двигун, який не міг бути використаний у виробництві (раб був дешевим, ринок вузьким). Він є автором автомата, що подавав воду в хра­мі для миття рук за монету в 5 драхм, а також автоматичних дверей в Олександрійському храмі.

Леонардо да Вінчі (1412—1459) зробив блискучі технічні ви­находи, але його креслення авіаційних, ткацьких, стригальних, прядильних машин виявилися на той час непотрібними. Італійські ари­стократи кінця XV — початку XVI ст. не цікавилися його пошу­ками способів і засобів збільшення виробництва, їм він був по­трібний як військовий інженер та живописець.

Епоха машин настає тоді, коли з’являються ринок попиту та пропонування, підприємець, кредит, нарешті, коли є вільнонай­маний працівник з технічними знаннями, які він здобуває, як пра­вило, коштом підприємця.

Поява машини для виробництва предметів масового попиту відрізняє західну цивілізацію від східної, хоча прообраз машини існував і в інших цивілізаціях. Величезні будівельні блоки під час будівництва храмів, пірамід уміли переміщати як в азіатській, так і в єгипетській цивілізаціях. Оскільки війни були явищем безперер­вним, тут з’явилися як облогові, так і захисні машини. Будівни­цтво фортець потребувало знань із фізики, механіки, архітекту­ри. Оскільки, енергетичним джерелом на той час були сили природи (ві­тер, вода, вогонь), вивчення природи стало необхідним і першочерговим завданням. Розвиток природничих наук є однією з ознак прогресу європейської цивілі­зації.

Важливу роль у розвитку науки відіграло й християнство. Всевишній вимагає істини, а істина — це пошук. Місіонерська діяльність зумовлює появу подвижників, яких готують університети. Знання – це рушій­на сила прогресу, прорив — машина. Вона пряде, тче, віджимає, відливає. Вона створює предмет цілком. Але необхідне універсальне енер­гетичне джерело.

Машина — це прорив, але потрібна була ще й така складова реалізації її можливостей, як свобода. Свобода людини. Вільна конкуренція — змагання на свій страх і ризик, відродження на новій основі кредитних відносин як засобу примноження інвес­тиційних вкладень, нова організація праці. Вільнонаймана праця на основі угоди, норм права, втілених у юридичних законах. Але, це вже буде у XIX столітті.

Промисловий переворот– це загальносвітовий процес переходу від мануфактурного виробництва з ремісничою технікою і технологією до фабрично-заводського розширеного товарного виробництва, створеного на основі використання машинної техніки, технології та вільнонайманої робочої сили.

Промисловий переворот як економічне поняття з’являється лише у XX ст., зокрема у праці А. Тойнбі “Розуміння історії”.

До характерних рис промислового перевороту як світового економічного процесу слід віднести:

– використання у промисловому виробництві робочих машин та механізмів;

– використання парових машин;

– поступове створення національної машинобудівної галузі;

– зростання ролі в соціально-економічному житті суспільства буржуазії (зокрема, купців, фабрикантів) та пролетаріату.

До основних передумов промислового перевороту потрібно віднести:

– зростання потреб ринку у промислових товарах (промисловий переворот забезпечив формування елементів вільної конкуренції – 1825–1875 рр.);

– активний розвиток товарно-грошових відносин (світова торгівля);

– зростання вивільнених капіталів;

– зростання вивільненої робочої сили із сільського господарства;

– активний розвиток науки і техніки.

Економічний розвиток кожної країни має свої особливості, їх відображає історія економіки. Так, у XVIII ст. господарство Англії, Франції, Німеччини, Росії різко відрізнялося. Напри­кінці XVIII ст. Англія починає своє входження в індустріальну революцію. Досвід підприємницької діяльності в сільському гос­подарстві переноситься на промисловість і передусім туди, де немає гільдійських регламентацій. Місце мануфактури посідає фабрика. Підприємець в умовах вільної боротьби сміливо вихо­дить на зовнішні ринки. Тут народжується класична економічна теорія, репрезентована А. Смітом з його “невидимою рукою”, що регулює примноження багатства народу, з його аналізом поділу праці та мотивацією ді­яльності людини.

У Франції господарює кольбертизм із його зна­чним втручанням у комерційну діяльність, з його сеньйоральним сільським господарством. З’являється школа фізіократів з їхнім природним порядком, чистим продуктом, невиробничими та ви­робничими класами. Вони вимагають свободи бізнесу, політич­ної, світоглядної свободи, ліквідації становості, захисту приват­ної власності — того, що вже є в сільському господарстві Англії.

У Німеччині — сотні відособлених господарств-держав на основі абсолютистського управління, що ведуть між собою економічну та релігійну війну (тридцятирічну). Тут має місце камералістика, яка дає знання бюрократам-чиновникам з фінансів, подат­ків, мита та інших інструментів державного втручання в економі­чне і політичне життя. Тут народжується історична школа націо­нальної економії — продукт поєднання в одне ціле економічної історії та економічної думки [58].

Перетворення Англії у “майстерню світу”

Передумови:

– успішне завершення буржуазної революції, що зумовило формування єдиної буржуазної нації;

– політика протекціонізму (меркантилізм започаткований
В. Стаффордом (1554–1612 рр.) та У. Петті (1623–1687 рр.);

– географічне розташування, що сприяло активному розвитку торговельного флоту (у ІІ п. XVІІІ ст. Англія стала наймогутнішою морською державою);

– активна участь у колонізаційних процесах (використання сировинних, людських та фінансових ресурсів колоній);

– товаризація господарства країни (поглиблення галузевої спеціалізації мануфактур та розвиток фермерства);

– наявність резерву вільнонайманої робочої сили (1,5 млн робітників – вивільнено з сільського господарства у процесі огороджування);

– наявність вільних капіталів для розвитку науки і техніки.

Століття текстилю започатковане 1733 року, коли Дж. Кейвинайшов ”летючий” човник; продуктивність ткацького верстата подвоїлася.

1765 р. – Д. Харгривс створює механічну прядку “Дженні”.

1769 р. – Аркрайд створює першу прядильну фабрику.

1785 р. – Е. Картрайт створює механічний ткацький верстат (заміняв 40 ткачів).

1783 р. – Т. Белл створює першу бавовняно-прядильну машину.

Читайте також:

1. Iсторичне значення революції.
2. Антитоталітарні демократичні революції у країнах Східної Європи. Розпад Югославії. Об’єднання Німеччини
3. Варіанти проведення промислової політики для України
4. Визначення права промислової власності та його основні поняття
5. Використання права промислової власності
6. Випишіть тих військових діячів УНР, із чиїм імям повязують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.
7. Випишіть тих військових діячів УНР, із чиїм імям повязують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.
8. Вплив лютневої революції в Росії на події в Україні.
9. Встановлення радянської влади в Україні: передумови, причини, наслідки.
10. Глобальна логістика, нові передумови розвитку та вимоги
11. Декларування промислової безпеки
12. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил.

Переглядів: 1070