Принцип відкритої і нарощуваної ОС

Відкрита ОС доступна для аналізу як користувачам, так і спеціалістам, що обслуговують обчислювальну систему. Нарощувана (яка модифікується і розвивається) ОС дозволяє використовувати не тільки можливості генерації, а і вводити до її складу нові модулі, вдосконалювати існуючі і т.д. Іншими словами, необхідно, щоб можна було легко вносити доповнення і зміни, якщо це потрібно, не порушуючи цілісності системи.

Хороші перспективи для розширення надає підхід до структурування ОС по типу клієнт-сервер з використанням мікроядерної технології. У відповідності до цього підходу ОС будується як сукупність привілейованої керуючої програми і набору непривілейованих послуг – “серверів”. Основна частина ОС залишається незмінною і в той же час можуть бути додані нові сервери або покращені старі.

Цей принцип іноді трактують як розширюваністю системи. До відкритих ОС, насамперед, слід віднести UNIX-системи і, природньо, Linux.

9. Принцип мобільності (переносимості)

Операційна система повинна відносно легко переноситися з процесора одного типу на процесор іншого типу і з апаратної платформи (яка включає наряду з типом процесора і спосіб організації всієї апаратури комп'ютера, інакше кажучи, архітектуру обчислювальної системи) одного типу на апаратну платформу іншого типу. Принцип переносимості дуже близький до принципу сумісності, хоча це не одне і те ж.

Написання переносимої ОС аналогічне написанню будь-якого переносимого коду – потрібно слідувати деяким правилам:

1. Більша частина ОС має бути написана на мові, яка є на всіх системах. Це означає, що ОС має бути написана на мові високого рівня, переважно стандартизованій, наприклад, на мові С. Програма написана асемблері, не є в загальному випадку переносимою;

2. Важливо мінімізувати або, якщо це можливо, виключити ті частини коду, які безпосередньо взаємодіють з апаратними засобами. Залежність від апаратури може мати багато форм. Деякі очевидні форми залежності включають пряме маніпулювання регістрами та іншими засобами. Накінець, якщо апаратно-залежний код не може бути повністю виключений, то він повинен бути ізольований в добре локалізованих модулях. Апаратно-залежний код не повинен бути розподілений по всій системі. Наприклад, можна заховати апаратно-залежну структуру в програмно задані дані абстрактного типу. Інші модулі системи будуть працювати з цими даними, а не з апаратурою, використовуючи набір деяких функцій. Коли ОС переноситься, то змінюється тільки ці дані і функції, які ними маніпулюють.

Введення стандартів POSIX переслідувало мету забезпечити переносимість створюваного програмного забезпечення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принцип сумісності	\|	Принцип забезпечення безпеки обчислень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.