• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Маркетингові дослідження підприємства.

Проводять для визначення рівня власної конкурентоспроможності як здатності посісти відповідну позицію на конкретному ринку на підставі його реальних конкурентних переваг. Оцінка конкурентоспроможності підприємства — це порівняння його економічних характеристик, властивостей та марок товарів із аналогічними показниками пріоритетних конкурентів, що дозволяє визначити свої переваги над ними в конкретній сфері діяльності. Існують зовнішні та внутрішні конкурентні переваги:

· зовнішні — базуються на відмінних якостях товару, що збільшує „ринкову силу” підприємства;

· внутрішні — полягають у скороченні витрат чи налагодженні ефективнішої системи менеджменту, ніж у конкурентів, що дозволяє виробнику знизити собівартість товарів, а отже, і ціни.

На підставі цих типів конкурентних переваг можна визначитися зі стратегією підприємства.

Стратегія розширення ринку — орієнтується на збільшення попиту на товари номенклатури підприємства за допомогою позиціонування переваг товару, а не його марок, цінового лідерства, залучення нових покупців тощо.

Стратегія захисту частки ринку — спрямована на збереження конкурентних переваг шляхом збільшення витрат на рекламу, стимулювання збуту, сервіс тощо.

Застережна стратегія — орієнтується на передбачення дій конкурентів з тією метою, щоб вони не домоглися конкурентних переваг у сфері комплексу маркетингу: товар, ціна, розподіл, просування.

Лобова стратегія — передбачає пряму фронтальну атаку на лідера, прагнучи використати свою перевагу (продуктову, цінову тощо) для створення конкурентної переваги.

Флангова стратегія — це також виклики лідеру ринку, але у сферах, в яких той чи інший є об’єктом конкуренції. Вона передбачає знаходження пролому в якій-небудь слабкій стороні лідера.

Стратегія оточення — передбачає агресивну форму поведінки, виявлення слабких сторін лідера, обхід його з різних боків.

Стратегія слідування за лідером — дозволяє мінімізувати ризик, який буває при викликах лідеру (наприклад, у ціновій політиці). Однак при цьому необхідно забезпечити перевагу для споживачів у сервісі, стимулюванні збуту тощо. Вважається пасивною стратегією.

Стратегія ніші — передбачає пошук ринкової ніші, що не привертає уваги основних конкурентів через вузьку спеціалізацію або невеликі розміри.

Стратегія обходу конкурентів — орієнтується на уникнення конкуренції шляхом пропонування неконкурентних товарів, використання непривабливих каналів збуту тощо.

Стратегія статус-кво — передбачає уникнення прямої конкуренції, орієнтується на збереження зайнятої позиції на ринку, на здійснення діяльності, не привертаючи уваги конкурентів.

Передбачення реакції конкурентів — завершальний етап вибору конкурентних стратегій підприємства. Визначаючи характер реакції конкурентів, потрібно враховувати наступне: мету конкурентів, самооцінку з боку конкурентів власних позицій на ринку, їхню поточну стратегію і маркетингові можливості. Характер реакції конкурентів залежить насамперед від мети кожного, від того, чи задоволені вони своєю позицією на ринку, фінансовими результатами своєї діяльності.

Коли підприємство визначиться з тим, на які саме сегменти ринку воно збирається вийти, йому необхідно прийняти рішення відносно того, які позиції бажано було б зайняти в цих сегментах.

Зазвичай споживачі обирають ті товари і послуги, які є для них найціннішими. Тому, щоб завоювати і утримати споживача підприємства хочуть глибше, ніж конкурентам, зрозуміти потреби споживачів, самі процеси купівлі і надавати їм такі товари і послуги, що представляють для них більшу цінність, ніж аналоги конкурентів. Підприємство має досягнути конкурентних переваг. І справа тут не лише в тому, щоб просто відрізнятися від конкурентів. Не всі підприємства можуть віднайти кращі можливості для своєї продукції і отримати конкурентну перевагу. Тому маркетингові дослідження підприємства проводяться, в першу чергу, для визначення рівня власної конкурентоспроможності.

Читайте також:

1. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
2. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
3. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
4. Актуальність дослідження
5. Алгоритм дослідження кон’юктури
6. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
7. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
8. Аналіз грошових активів підприємства.
9. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
10. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
11. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
12. Аналіз кредиторської заборгованості підприємства.

Переглядів: 621