• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Платники та порядок обчислення акцизного збору

Платники та порядок обчислення акцизного збору

3. Мито. Сутність та види

4. Об’єкт оподаткування та митна вартість товарів

1. Акцизний збір. Сутність та відмінність від інших податків. Об’єкт оподаткування акцизним збором

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) і оплачується покупцем.

Ознаки АЗ: ·

· це непрямий податок;

· · це податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні;

· · сума АЗ включається до ціни підакцизних товарів.
Цей податок встановлюється на високорентабельну продукцію.
Особливістю АЗ є яскраво виділена регулююча функція податку: коригування попиту і пропозиції про підвищенні ціни товару за рахунок включення до неї АЗ.

Держава акумулює кошти, одержані від сплати АЗ, і використовує їх на фінансування соціальних та інших програм.

АЗ подібний до ПДВ: вони збільшують ціну товару, оскільки входять до неї у вигляді надбавки на стадії реалізації. Вони спрямовані на споживача, які їх і сплачують.

Відмінності між АЗ та ПДВ

Об'єктом оподаткування є:
а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів - (продукції) або з частковою їх оплатою;
б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;
в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України; залежить від митної вартості товарів.

Платниками акцизного збору є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України (діють відповідно до загального податкового законодавства України).

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством (діють відповідно до загального податкового законодавства України і відповідно до міжнародних договорів щодо оподаткування);

в) будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари. Умовою сплати АЗ є надання митниці копії платіжного доручення на загальну вартість обов’язкових платежів, які повинні бути сплаченими до державного бюджету. Товар ввозиться за акцизною вантажною митною декларацією, до якої додаються:

· зовнішньоекономічний договір;

· дві копії платіжного доручення;

· · примірник заявки розрахунку з оцінкою податкової інспекції про суму фактично сплаченого акцизного збору під час купівлі марок АЗ.

г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.
Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту з продажу:

· товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

· товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору);
б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

3. Мито. Сутність та види

Митоє непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом.

Введення мита може переслідувати кілька цілей: фіскальні, економічні (захист вітчизняних товарів від конкуренції з імпортними), політичні.

На відміну від інших податків, політика в сфері митного обкладання спрямована здебільшого на формування раціональної структури імпорту і експорту в умовах відсутності прямого втручання держави в регулювання цих процесів. Введення мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави чи надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів. Як бачимо, фіскальне значення мита має другорядне значення.
У мита є багато спільного з акцизним збором, але є і деякі особливості. І мито, і акцизний збір збільшують ціну реалізації товарів; ставки і мита, і акцизного збору диференційовані за групами товарів.

Сплачується мито при переміщенні через митний кордон України. Перелік товарів, що підлягають митному обкладенню є набагато ширшим, ніж у акцизного збору.

Особливістю справляння мита є також те, що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійснюють митні органи України, а не податкові органи.

В Україні застосовуються такі види мита:

адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Таким чином, для стягнення мита застосовуються два види ставок: процентні та фіксовані (в євро на одиницю оподаткування в кількісному виразі).

При справлянні мита встановлена розгалужена система пільг. Так, наприклад, від сплати мита повністю звільняються:
- транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів;
- валюта України, іноземна валюта та цінні папери;
- товари, що підлягають оберненню у власність держави;
- товари та предмети, що стали в результаті пошкодження непридатними для використання, та багато інших.
Для фізичних осіб встановлені наступні пільги. Не підлягають оподаткуванню при ввезені товарів на митну територію України громадянами:

· товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро;

· товари, що були попередньо вивезені (переслані) громадянами за митний кордон України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення і ввозяться (пересилаються) назад на митну територію України, за наявності відповідної вивізної митної декларації та інші.

Громадяни можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України без сплати податків, установлених на імпорт, у таких кількостях з розрахунку на одну особу, яка досягла 18 років:

а) 2 літри вина та 1 літр міцних алкогольних напоїв;

б) 200 цигарок або 50 сигар, або 250 грамів тютюну, або набір таких виробів загальною вагою не більше 250 грамів.

Ставки мита визначаються Митним тарифом України і є диференційованими в залежності від товарної позиції, якій відповідає імпортований товар. Крім того, в залежності від країни походження товару, може бути застосована преференційна, пільгова чи повна ставка мита.
Отже, для правильного нарахування мита митні органи мають визначити слідуючі характеристики імпортованого товару: товарну позицію в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; країну походження товару та митну вартість по товарах, ставки по яких визначено у процентах до митної вартості.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України. Після того, як митні органи перевірили правильність визначення товарної позиції; країни походження товару та митну вартість, на основі цих даних відповідно до ставок Митного тарифу України вони перевіряють нараховану сума мита, яка зазначається у відповідній графі вантажної митної декларації. Мито сплачується на рахунки митних органів до або на момент прийняття митної декларації до митного оформлення.

Сума мита, належна до сплати перераховується платниками на рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в касу митного органу. Митні органи перераховують одержані суми митних платежів на рахунок Державної митної служби за відповідними кодами бюджетної класифікації не пізніше як за три банківські дні з дати повного оформлення вантажної митної декларації.
Державна митна служба в централізованому порядку щоденно перераховує належні кошти на відповідні рахунки Державного казначейства.

4. Об’єкт оподаткування та митна вартість товарів

Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митний кордон України або їх кількісні показники.

Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів, що підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством.
Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

- за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

- за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

- за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

- на основі віднімання вартості (метод 4);

- на основі додавання вартості (метод 5);

- резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Далі розглянемо, як визначається митна вартість відповідно до перелічених вище методів.

Метод 1. Митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Метод 2. Для визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів за основу береться ціна угоди щодо ідентичних товарів. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з товарами, що оцінюються.

Метод 3. Для визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів за основу береться ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозяться (імпортуються) на митну територію України . При цьому під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому вони виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Метод 4. Визначення митної вартості товарів за методом оцінки на основі віднімання вартості здійснюється у тому разі, якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаватимуться (відчужуватимуться) на митній території України у незмінному стані.

Для визначення митної вартості товарів за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються найбільшою партією на території України у час, максимально наближений до часу ввезення, але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввезення товарів, що оцінюються, покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою.

Від ціни одиниці товару віднімаються, якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти:

1) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду;

2) суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів;

3) звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Метод 5. Для визначення митної вартості товарів за методом оцінки на основі додавання вартості за основу береться ціна товарів, розрахована шляхом додавання:

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів;

2) загальних витрат, характерних для продажу (відчуження) в Україну з країни вивезення товарів того ж виду, у тому числі витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування до місця перетинання митного кордону України, та інших витрат;

3) прибутку, що його звичайно одержує експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.

Метод 6. Якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених вище, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики.

Особливості оподаткування алкогольних та тютюнових виробів

Існують деякі особливості у механізмі оподаткування акцизним збором алкогольних і тютюнових виробів. Так, виробники алкогольних і тютюнових виробів повинні проводити маркування кожної пляшки алкогольних напоїв та кожної пачки тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалась під час розкривання товару. Тобто до початку виробництва, виробники повинні придбати марки акцизного збору в податкових органах.

Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Продаж марок акцизного збору проводиться відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок.

Сплата акцизного збору по алкогольних та тютюнових виробах вітчизняними виробниками здійснюється наступним чином:

1) підприємства - виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації при умові якщо вони:

реалізують алкогольні напої з умістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць (слабоалкогольні напої), які відповідно до законодавства не підлягають маркуванню марками акцизного збору;

реалізують алкогольні напої, виготовлені без використання спирту етилового.
Тобто сплата акцизного збору відбувається щоденно, виходячі з фактичних обсягів реалізації;

2) якщо суб'єкти підприємницької діяльності отримують спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію, що підлягає маркуванню марками акцизного збору, вони зобов'язані видати органам державної податкової служби податковий вексель що підтверджує зобов'язання із сплати суми акцизного збору і сплатити суми акцизного збору при придбанні марок акцизного збору протягом не більше 90 календарних днів від дня отримання спирту етилового. Тобто сплата акцизного збору відбувається після отримання спирту , але ще до того, як продукція з цього спирту починає вироблятись.

3) підприємства вторинного виноградного виноробства сплачують акцизний збір при придбанні акцизних марок на суму, розраховану із ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноградних виноматеріалів чи сусла, з використанням спирту етилового;

4) підприємства - виробники тютюнових виробів сплачують акцизний збір щомісячно до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць.

Дещо інший порядок сплати акцизного збору по імпортних алкогольних і тютюнових виробах. Сплата акцизного збору імпортером цієї продукції відбувається під час придбання марок акцизного збору (ще до початку виробництва даних товарів), які потім передаються закордонному виробнику для їх наклеювання в процесі виробництва.

Особлива увага приділяється контролю за транзитом підакцизних товарів та експортом алкогольних напоїв, оскільки ці операції звільняються від сплати ПДВ і акцизного збору. Тому, для мінімізації податків, підприємці можуть оформити підакцизні товари на експорт або як транзит, а фактично незаконно залишити їх для реалізації на митній території України. Саме з цієї причини, митне оформлення цих операцій здійснюється за умови гарантування доставки цих товарів до митного органу призначення. Суб’єкт підприємницької діяльності самостійно обирає один із таких видів заходу гарантування доставки підакцизних товарів:

- надання фінансових гарантій митним органам;

- охорона та супроводження товарів митними органами;

- перевезення товарів митним перевізником та інші.

Читайте також:

1. The peace – порядок
2. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
3. Автододавання та автообчислення.
4. Алг W2 (ОБЧИСЛЕННЯ Y)
5. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
6. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
7. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
8. База оподаткування, ставки податку та порядок обчислення.
9. База справляння збору
10. Безпосереднє обчислення з використанням формули Ньютона-Лейбніца.
11. Бюджетні установи як платники податків і платежів до бюджету.
12. Верховна Рада України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.

Переглядів: 1001