• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суперечність капіталістичного способу виробництва

Причини економічної кризи

Д. Рікардо - несправедливість у розподілі багатства

С.де Сісмонді - недоспоживання народних мас, невідповідність між виробництвом і споживанням способу виробництва – суперечність між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичним характером привласнення результатів виробництва.

К. Маркс - основна причина кризи – суперечність капіталістичного

Дж. Кейнс - пояснював економічні кризи дією основного психологічного закону, згідно з яким люди "спільні, як правило, збільшувати поживання із зростанням доходів, але не такою мірою, якою зростає дохід".

Конкретною формою прояву цієї глибини суперечності було протиріччя між зростаючими масштабами виробництва і відносним звуженням платоспроможного попиту населення. Кожен капіталіст намагався знизити заробітну плату до мінімуму, а тому зменшувався платоспроможний попит населення за неконтрольованого масового виробництва товарів на невідомий ринок. Таким чином виникла криза надвиробництва, яку посилила диспропорційність розвитку економіки.

Економічна система суспільства, яка ґрунтується на вільній конкуренції, була здатна автоматично відновлювати порушену рівновагу у відтворювальному механізмі.

Головне завдання держави під час криз полягає в сприянні швидкому вирівнюванню суперечностей, переходу до пожвавлення і піднесення.

Антициклічне регулювання — комплекс форм та засобів централізованого впливу держави, спрямованих на послаблення циклічних коливань, глибини економічної кризи. Об'єктами такого регулювання є обсяг платоспроможного попиту й інвестиційний процес, а його основними інструментами - грошово-кредитна політика держави та бюджетне регулювання. Щоб прискорити вихід з кризи, держава знижує норму відсотка.

Економічна рівновага - такий стан економіки, за якого досягаються стійке врівноваження взаємодіючих структур, що протистоять одна одній, їхнє взаємне збалансування. Економічний розвиток може бути поданий як циклічний рух від рівноваги, що склалася, до її порушення і далі до формування нової рівноваги на більш високому рівні — рівноваги більш високого порядку.

3. В економічній літературі за критерієм тривалості розрізняють три типи циклічних коливань:

— довгі економічні цикли, які тривають 48—55 років;

— середні економічні цикли тривалістю 7—11 років;

— короткі економічні цикли тривалістю 3—4 роки.

Основою довгих економічних циклів(довгих хвиль в економіці) є процес якісних змін базисних поколінь машин і технологій, транспортних засобів, великих споруд тощо у провідних галузях економіки. Зокрема, перед початком і на початку довгої хвилі відбувається відчутний прогрес у технології, якому передують значні технічні відкриття.

Виділена М. Кондратьєвим хвиля піднесення (кінець 80-х років XVII ст. до 1810—1817 pp.) збігається з періодом розгортання промислової революції кінця XVIII — першої половини XIX ст.

У XIX ст. коливання в межах першого довгого економічного циклу були значною мірою пов'язані зі створенням парового автомобіля, з обсягами будівництва залізниць. Наприкінці XIX ст. центром економічних коливань стає обробна промисловість (автомобілебудування, літакобудування, створення двигунів внутрішнього згорання та ін.).

Основою третього циклу є масове виробництво товарів широкого вжитку, особливо тривалого користування, завершився перед початком розгортання НТР (до середини 50-х років XX ст.), і почався четвертий цикл. При цьому хвиля піднесення тривала з 1949 по 1966 p., після чого почалася хвиля спаду. Однак упродовж трьох довготривалих циклічних коливань існував технологічний спосіб виробництва, що базувався на машинній праці. Тому всі три хвилі доцільно об'єднати в один загальний технологічний цикл тривалістю понад 160 років. Його матеріальною основою є три етапи розвитку технологічного способу виробництва: становлення і формування; функціонування; поступовий занепад і створення передумов для появи нового загального технологічного циклу, що почався із середини 50-х років і базується на автоматизованій праці. Матеріальною основою середніх економічних циклів є масове оновлення основного капіталу, а основою коротких економічних циклів — масове оновлення товарів тривалого користування.

4. Економічна криза, яка відбулася в Україні в 90-ті роки XX ст., мала певні особливості, що відрізняють її від інших.

На відміну від класичної кризи в Україні, як і в інших країнах СНД, з кінця 1990 р. відбувалась не криза надвиробництва, а криза недовиробництва. За своїми масштабами вона не має аналогів у світі.

Причини економічної кризи в Україні доцільно поділити на три основні групи: успадковані від СРСР; ті, що постали з часу проголошення незалежності України; причини, зумовлені процесом трансформації існуючої економічної системи.

Причини економічної кризи, успадковані від СРСР:

1. Майже повне, або тотальне, одержавлення економіки, власності. Це в підсумку спричиняло надзвичайно низьку конкурентоспроможність товарів промисловості СРСР на світових ринках (лише до 12%), експорт на ці ринки переважно енергоносіїв (майже 70%), наявність затратної економіки.

2. Наявність глибоких диспропорцій в економіці. Економіка була орієнтована не на людину, а на виробництво заради виробництва.

3. Антидемократичний характер управління державною власністю і державними підприємствами.

4. Зосередження 95% всієї власності, розташованої в Україні, в руках загальносоюзних міністерств і відомств, що, зокрема, зумовлювало нехтування екологічною безпекою.

5. Відчуження працівників від засобів виробництва і результатів праці, від самого процесу праці. Відсутність дієвих стимулів до праці, панування «зрівнялівки», відчуження від управління власністю, від економічної влади на підприємстві найбільше виявлялося в масовому її розкраданні.

6. Значна мілітаризація економіки.

7. Надмірна централізація при перерозподілі національного доходу через державний бюджет.

8. Політика пограбування села.

9. Значна монополізація економіки.

10. Величезне фізичне та моральне зношування основних фондів, низька продуктивність праці (фізичне зношування становить майже 60%, моральне — до 90%).

Причини економічної кризи, що постали з часу проголошення незалежності:

1. Розрив господарських зв'язків з країнами колишнього СРСР.

2. Відсутність науково обґрунтованої стратегії трансформації командно-адміністративної системи в розвинутішу і досконалішу економічну систему, тобто невизначеність моделі такої трансформації.

3. Руйнування державного управління економікою і запровадження недосконалих ринкових важелів за домінування державної власності.

4. Ухвалення численних непрацюючих або руйнівних за наслідками законів, відсутність надійного механізму реалізації багатьох законів.

5. Непродумане впровадження купона (без відповідної наукової концепції).

6. Шокова лібералізація цін і ліквідація та знецінення трудових заощаджень.

7. Придушення національного виробництва, майже цілковита втрата внутрішнього ринку. Свідченням цього є засилля імпортних товарів.

8. Відсутність комплексної військово-технічної політики держави, узгодженої з соціально-економічною політикою, руйнівний і майже некерований характер конверсійних процесів.

9. Доларизація української економіки.

10. Прийняття численних декретів, постанов уряду тощо, які поставили у невигідне становище виробника, а вигідніше — посередника.

11. Відсутність надійної фінансово-банківської системи, раціонального регулювання НБУ діяльності комерційних банків.

12. Кримінальний характер роздержавлення й приватизації.

13. Масовий відплив капіталу за кордон.

14. Відсутність сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

15. Значне зростання управлінського апарату.

16. Майже цілковита відсутність політики структурної перебудови господарства.

17. Стрімке подорожчання енергоносіїв.

18. Відсутність науково обґрунтованих податкової, наукової, промислової політики, політики ціноутворення.

19. Отримання значних кредитів на невигідних умовах (для закупівлі товарів тощо) та їх непродуктивне використання.

20. Значні витрати на відшкодування збитків від Чорнобильської катастрофи.

Причини економічної кризи, зумовлені процесом трансформації існуючої економічної системи.Кардинальні перетворення зумовлюють наявність перехідного етапу, який триває більший чи менший період часу. Світовий досвід свідчить, що цей етап, як правило, супроводжується кризовими явищами різної глибини і характеру. Щоб послабити такі негативні аспекти, необхідний науково виважений вибір стратегічного курсу і механізму реалізації перетворень.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
3. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
4. Автоматизація виробництва
5. Адаптації до паразитичного способу життя
6. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
7. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
8. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
9. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
10. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.
11. Аналіз результатів національного виробництва.
12. Аналіз технічного рівня виробництва

Переглядів: 550