• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація сіна.

План.

1.Класифікація сіна.

2. Суть процесу сушки трав.

3. Технологія заготівлі різних видів сіна.

4. Активне вентилювання сіна.

Література: Єрмакова Л.М. «Кормовиробництво» с.279…293.

Сіно- це вид об’ємистого корму, одержаний шляхом зневоднення скошеної зеленої маси природним сушінням та за допомогою активного вентилювання.

Сіно є важливим джерелом кормів для новорічної годівлі тварин у зимово- стійловий період.

За ботанічним складом сіно поділяють на такі види:

- бобове;

- злакове;

- бобово-злакове;

- природних кормових угідь.

За технологією заготівлі поділяються на:

- розсипне;

- пресоване;

- подрібнене;

- вітамінне.

Це джерело грубоволокнистої

У процесі швидкого сушіння на сонці втрати поживних речовин не перевищують 5 % сухої речовини. Отже, сіно треба сушити швидко в покосах і потім у валках, після чого відразу збирати в скирти або під навісами і досушувати активним вентилюванням. За даними В.А. Бориневича, у процесі автолізу рослин, коли траву досушують у копицях, стогах і навіть вулканах, у ній нагромаджуються ароматичні речовини, які визначають

якість сіна, його характерний запах. відбується також гідроліз білка через деякий час.

Слід зазначити, що процес сушіння трави в природних умовах досить тривалий, тому голодний обмін речовин у клітинах і автоліз поєднується з вимиванням поживних речовин, що залишились, внаслідок чого збільшуються втрати. Втрачаються насамперед небілкові азотисті речовини, і лише в темряві через 48 годин спостерігаються значні втрати загального, зокрема білкового, азоту. У міру підсихання трав гідроліз білка різко зменшується , а потім зовсім припиняється . Розкладання білка до амінокислот і зміна співвідношення їх спостерігається , за даними С.Я. Зафрена, на першому етапі голодного обміну. При цьому може збільшуватися вміст триптофану й лізину. При більш глибокому голодному обміні, за даними цього автора , нагромаджуються аспорогін та аміак. За наявності цукру частина їх на початку утворення може брати участь в синтетичних процесах і знову перетворюватись на амінокислоти і навіть на білок. Однак ці процеси відбуваються не завжди, що підтверджуються дослідами Девіса. У цілому при швидкому сушінні склад протеїну змінюється не значно. Проте повільне сушіння сіна не припустиме. Разом із тим сушіння трав призводить у приміщенні до більших втрат, ніж на сонці.

Не рекомендується довго тримати сіно в покосах і валках, незважаючи на корисні зміни, які відбуваються в ньому під впливом сонячних променів. Внаслідок пересушування збільшуються втрати найціннішої його частини – листочків.

Перетравність листя трав становить 90-95%, тоді як загальна перетравність рослин 70-75%. Отже поживність втраченої частини урожаю вища за середні показники поживності корму, і втрати, виражені в кормових одиницях, більші, ніж втрати сухої речовини.

Досушування сіна в скиртах активним вентилюванням треба організувати так, щоб пров’ялена маса надходила на досушування в невеликих кількостях, що дасть змогу уникнути її самозігрівання . При великих потоках корму це зробити важко. Тому роблять кілька скирт і розміщують у разі потреби в довгих скиртах до 50 м вентилятори із двох боків. Те саме роблять і при досушуванні пров’яленої маси під навісами: установлюють вентилятори з торців або на певній відстані один від одного у поперек скирт.

Прискорене сушіння сіна під полімерною плівкою. Суть методу в тому, що при активному вентилюванні сіна, вкритого плівкою, ефективно використовується повітря, а волога конденсується на внутрішній поверхні плівки, стікаючи вниз. Без використання плівки вода затримується у верхніх шарах сіна і спричиняє його псування.

Активне вентилювання під плівкою прискорює процес висихання сіна в 2-3 рази в порівнянні зі звичайним вентилюванням.

Технологія дозволяє заготовити сіно при несприятливих погодних умовах. Сушать сіно до стану відсутності конденсату на внутрішній стороні плівки. Якість сушіння перевіряють два рази- через два тижні та через місяць.

2. Суть процесу сушки трав.

Сушіння трави. Рослинна маса містить значну кількість води (до 80%). Сушіння трав - важливий і відповідальний етап в заготівлі сіна. У процесі заготівлі 1 т сіна випаровується 3-4 т води, яка міститься в міжклітинних капілярах рослинних тканин. Ця вода випаровується швидко. Інша частина (до 20% води) входить в склад клітин, тому її випаровування проходить дуже повільно.

Інтенсивність випаровування води з трави залежить від:

•/ погодиш умов - низька вологість повітря спричиняє швидке випаровування води з рослин; при досягненні вологості 40-45% у злаків і 50-55% у бобових трав швидкість, випаровування води уповільнюється;

•^ хімічного складу рослин і товщини стебла - високий вміст у рослині білків та вуглеводів сприяє поганій водовіддачі; бобові трави висихають довше, ніж злакові в середньому на 28-48 годин;

^ фази розвитку рослий - молоді рослини висихають довше, ніж у більш пізніх фазах розвитку, тому що вони містять більше колоїдних речовин і менше клітковини.

При сушінні змінюється склад поживних речовин зрізаних рослин. Послідовно проходять два процеси:

• фізіолого-біохімічиин — (голодний обмін) у проце
прпв'ялення трави;

• біохімічний - (автоліз) під час наступного досушування.

Голодніш обмін протікає відразу ж після

скошування трап

триває до повного припинення життєдіяльності рослин. Відмирай клітин у різних видів проходить нри вологості 35-65% супроводжується інтенсивним споживанням цукрів на дихання {іпраї цукрів складають понад 20,5, а каротину - 50%).

Автоліз проходить у відмерлих клітинах під дією ферментів, спостерігається розкладання та втрата білка, амінокислот, крохмалю, цукрів. При швидкому досушуванні азотисті речовини дуже не змінюються і втрати нри цьому незначні. Тривале досушування призводить до втрати 25 - 30% білкових речовин і більше 50% каротину. Отже, при -сушінні сіна потрібно до мінімуму скоротити період автолізу.

Розроблені різні заходи, які сприяють скороченню втрат поживних речовин від фізіолого-біохімічних процесів під час сушіння. Найбільш поширеним є повітряне сушіння в польових умовах. Суха тепла погода сприяє швидкому прив'яленню трави, ворушінням доводять вологість рослинної маси до 55-60%. Подальше досушування проходить у валках до 25-30% вологості з наступним скиртуванням сіна. Тривалість періоду сушіння триває 3-5 діб.

Недосушене сіно швидко пліснявіє, тому сіно висушують до такого рівня вологості, при якому пліснява не розвивається. Вологість сіна не більша 17% забезпечує надійне його зберігання.

Сіно, яке попало під дощ, втрачає свої кормові якості: покривається пліснявою, набуває неприємного запаху, "горить", стебла та листки стають ламкими. Кормова цінність знижується, тому що втрачається близько 50% протеїну та інших поживних речовин.

3. Технологія заготівлі різних видів сіна.

Приготування розсипного сіна. Для заготівлі розсипного сіна високої якості максимально скорочують тривалість перебування скошеної траки в полі ( ворушіння, згрібання у валки та перевертання, доведення до вологості 50%) для запобігання процесам голодного! метаболізмом. У валках масу досушують до вологості 35%. Згрібаюти сіно поперечними тракторними

граблями ГТП-6, або ГП-14.

Після цього масу складають у копиці, в яких вона досягав вологості 18 - 20% з наступним скиртуванням. Підбирають сіно вечірні години або вранці, коли маса зволожена. Ворушіння маси щ покосах, згрібання у валки та перевертання їх проводиться спеціальним тракторними граблями.

Під час заготівлі розсипного сіна з досушуванням активним вентилюванням масу підбирають при вологості 35 - 40%, без досушування - 20%. Сіно добре зберігається при вологості не вище 17%.

Технологія заготівлі сіна природного сушіння характерні великою енергоємністю.

Заготівля пресованого сіна. В останні десятиріччя набув широкого застосування метод пресування не лише сіна, але й соломи, який має ряд переваг.

Підвищенню якості сіна сприяє пресування - ефективна та високопродуктивна технологія заготівлі сіна, за якою у СШЛ готують близько 80-90, Великобританії 100, у Німеччині та Франції понад 50%).

До основних переваг такого методу відносяться:

^ скорочення тривалості перебування скошеної маси в полі за рахунок заготівлі сіна при підвищеній вологості;

^ поліпшення якості сіна за рахунок збереження листків, вмісту хлорофілу в них та про теїну і каротину;

^ зменшення потреби в сховищах для зберігання сіна;

^ скорочення транспортних витрат на перевезення сіна;

^ поліпшення санітарно-гігієнічних умов під час роздавання корму;

^ зниження економічних витраті

Цей спосіб заготівлі сіна є більш прогресивним і включає заготівлю сіна у тюках та рулонах. Цей спосіб забезпечує зниження поживних речовин до 25%.

Заготівля пресованого сіна в тюках. Для пресування сіна використовують прес-нідбирачі ППЛ-Ф-1,6, або ПС-1,6, що формують сіна прямокутної форми з розмірами 360' х 500 х 1000 мм при пологості маси 18-22%. Щільність пресування регулюється від 120 до 200 кг/м³. Залежно від вологості та щільності ущільнена маса тюка становить 20-25 кг. Для підбирання тюків використовують тракторний причіп 2ПТС-4 або автомобілі. Якщо сіно пресують при вологості 25-30% (щільність 130-140 кг/м³), його слід досушувати активним пені плюванням.

Заготівля пресованого сіна в рулони масою до 500-700 кг, дозволяє повністю механізувати всі процеси по заготівлі, і транспортуванні та використанні корму.

Підбирають валки трав'яної маси вологістю 17-18% нрес-підбирачем рулонним ПРП-1,6, утворюючи тюки циліндричної форми діаметром до 1,5 м, довжиною 1,4 м при щільності пресування від 120 по 200 кг/м³. Рулони добре зберігають форму і розміри при їм вантаженні, транспортуванні та зберіганні. Вантажні роботи виконують за допомогою пристосування ППУ-0,5, яке чіпляють на КУН-10 або навантажувач ПФ-0,5.

Ущільнене в рулонах сіно перед згодовуванням тваринам Подрібнюють за допомогою подрібнювана кормів УРТ-1,5.

Подрібнене сіно. Технологія приготування подрібненого сіна: підбирання, прив'ялений до вологості 40-45%, подрібнення скошеної маси та завантаження її у транспортні засоби, транспортування з наступним досушуванням активним вентилюванням.

Канали вентиляційних систем спочатку застилають звичайним сіном (5-Ю см), а потім завантажують подрібнене сіно товщиною не більше 2 м, наступні шари сіна вкладають після висихання верхньої частини сіна до вологості 25%. Загальна висота подрібненого сіна на вентиляційних системах не повинна перевищувати 6 м.

Прискорене сушіння сіна під полімерною плівкою. Суть методу полягає в тому, що при активному вентилюванні сіна, вкритого плівкою, ефективно використовується повітря, а волога конденсується на внутрішній поверхні плівки, стікаючи вниз. Без використання плівки вода затримується у верхніх шарах сіна і спричиняє його

псування.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 2315