Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Технологія вирощування кормового буряку.

Ботанічна характеристика та біологічні особливості кормового буряку.

Значення коренеплодів.

План.

 

Час: 90 хв.

 

Література : Л1 с. 342…353

  1. Значення коренеплодів. До кормових коренеплодів відносять: - кормовий буряк, морква, брюква, турнепс. В кормовому балансі кормові коренеплоди становлять від 7 до 17 %. Сік кормового буряку сприяє кращому засвоєнні…….. кормів та грубих кормів. 1 кг корм. коренеплоду має 0,11 к.од. а гичка – 0, 108 к.од, гичка містить в 4-5 р. більше Са та Мg. Будова коренеплоду : головка, шийка, власне корінь. Насіння – супліддя, плоди сім’янка, маса 1000 насінини – 10-16 г. За формою: мішкоподібні, циліндричні, довгасто – овальні, конічні. Буряк – 2 річна культура, перехресно – запильна культура, вибаглива до зволоження і родючості, t0 проростання +6 – 80С. Кормові коренеплоди Коренеплоди (кормові буряки, морква бруква турнепс) і бульбоплоди (картопля, земляна груша) вирощують, отримання соковитих кормів. Соковиті корми містять багато вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, які легко засвоюються онанізмом. Вони збуджуютьу тварин апетит і сприяють поліпшенню травлення. Під час згодовування тваринам соковитих кормів разом із грубими (сіно, солома, полова) останні краще засвоюються.        
  Кормові буряки Буряки містять ферменти, вітаміни (В, і В2), мінеральні солі, мікроелементи. При згодовуванні їх великі рогатій худобі підвищуються надої і поліпшується якість молока. Бетаїн, що міститься в буряках, (холін) сприяє регулюванню жирового обміну і прискорює ріст молодняку. Листки містять його 20-25 мг на 100 г. Додавання до концентратів 10-12 % буряків підвищує добові прирости ваги поросят на 12 %. За кормовими якостями, валовим зборам урожаю з одиниці площі і вмістом сухих речовин в урожаї кормові буряки займають одне з перших місць серед кормових культур, вирощуваних на соковиті корми. Кормові буряки вирощують у Поліссі, Лісостепу і Степу. На мінеральних грунтах Лісостепу урожайність кормових буряків досягає 400-600, а на торфовищах - 800-1000 ц/га і більше. Урожайність кормових буряків при зрошенні - 1200-1500 ц/га і більше. Крім коренеплодів у цих районах збирають ще по 150-200 ц/га гички. 2. Ботанічна характеристика та біологічні особливості кормового буряку. Біологічні особливості. Буряки кормові (Веtа vulgaris L.) -дворічна рослина родини лободових. На першому році життя утворить коренеплід з високим вмістом поживних речовин. Насіння починає проростати при температурі 5 °С. Оптимальна температура росту 15-20 °С. При тривалому похолоданні навесні насіння після проростання легко проходять яровизацію і до кінця першого року рослини зацвітають (цвітуха). Сходи буряків пошкоджуються при зниженні температури до мінус 3-4 °С. Викопані коренеплоди пошкоджуються при мінус 2 °С. У сховищах насінників необхідно підтримувати температуру 0-2 °С. Висаджені коренеплоди, що зберігалися при більш високих температурах і низькій вологості, не утворюють генеративних органів ("впертюхи")  
       

 

Буряки - рослина довгого дня. Коренеплоди формуються при Довжині дня понад 12 год. Затінення призводить до зниження урожаю коренеплодів і насіння буряків. Затінення призводить до зниження урожаю коренеплодів і насіння буряків. Цукрові і кормові буряки вимогливі до грунту. Вони добре ростуть на родючих суглинкових, супіщаних чорноземах і каштанових грунтах із дрібногрудочкуватою структурою, глибоким орним шаром, легкопроникним підґрунтям і слабокислою (рН 6,2-7,3) або нейтральною реакцією. При реакції грунту рН 5,8 і на заболочених ділянках різко знижується урожайність буряків, рослина уражується коренеїдом і хвостовою гнилизною. Кормові буряки дуже вимогливі до вмісту в грунті поживних речовин. У перший період розвитку рослина особливо вимоглива до вмісту азоту. Нестача його в грунті призводить до вповільнення росту, прискорює відмирання листків, рослини при цьому більше уражуються хворобами, шкідниками. Надлишок азоту або внесення його в другому періоді росту погіршує якість коренеплодів, викликає їх пухкість, водянистість, знижує стійкість до захворювань і легкості. В Україні зареєстровані такі сорти кормових буряків: Галицький, Солідар, Дарина, Уманський кормовий 7, Урсус, Полтавський 71, Панфільський однонасінний, Київський та ін. Технологія вирощування. Кормові буряки розміщують після озимої пшениці, що вирощувалась по чистих і зайнятих парах, кукурудзи на силос, однорічних трав. Не слід висівати її після зернових, наступному після буряків, гороху, соняшнику, кукурудзі! на зерно, суданської трави, оскільки ці культури висушують грунт на більшу глибину. За даними Укр НДІОЗ, кормові буряки при урожайності 1500 ц/га виносять із грунту 365-455 кг/га N, 132-135 кг/га Р2О5, і 354-365 кг/га К2О5 і 354 -365 кг/ га К2О. Внесення високих доз азотних добрив під кормові буряки сприяє нагромадженню в коренеплодах більше 0,5 % нітратів (у перерахунку на КNOз), що може викликати отруєння тварин. Рекомендується вносити 29-40 ц/га перепрілого гною. На більш родючих грунтах  

 

 

гній (30-50 т/га) вносять під попередник. Варто мати на увазі, що соломистий гній підсилює розгалуження коріння і підвищує забур'яненість поля насінням бур'янів. Гній, фосфорні і калійні добрива вносять під зяблеву оранку, і тільки па легких грунтах їх н вносять під передпосівний обробіток. Азотні добрива під буряки вносять лід передпосівний обробіток грунту. На опідзолених і дерново-підзолистих ґрунтах під кормові буряки вносять N 60-Р 40-60 К80-90 Підживлення в ранні фази росту рослин позитивно впливає на подальше формування урожаю. Проводять підживлення слідом за букетуванням, після повздовж рядкового проріджування або другого боронування по сходах повним мінеральним добривом одночасним проведенням міжрядного обробітку. Обробіток ґрунту під кормові буряки, повинен бути ретельним і глибоким. У районах промислового (цукрового) бурякосіяння основний обробіток під кормові буряки проводять за типом напівпару. У південних районах після збирання озимих проводять дво-, триразове лущення ґрунту на глибину 6-8 см дисковими лущильниками, а через Ю-15 днів повторюють лущення лемішними лущильниками. З появою проростків бур'янів проводять оранку на глибину 28-32 см. На ґрунтах з неглибоким орним шаром орють на повну глибину орного шару з поступовим поглибленням його безполицевими грунтоглиблюючими знаряддями. Передпосівний обробіток ґрунту складається з розпушування зябу і вирівнювання поверхні ґрунту шлейф-волокушами в агрегаті із середніми або легкими, а на важких і сильнозв’язних ґрунтах - з важкими боронами. У посушливих умовах після розпушування проводять коткування. Насіння до сівби калібрують, шліфують, намочують розчином мікроелементів, протруюють проти коренеїда і а дражують. Перед сівбою насіння намочують теплим розчином мікроелементів (25 г мідного купоросу і 10 г борної кислоти на 1 ц насіння), що підвищує лежкість коренеплодів під час зберігання. Для боротьби з коренеїдом насіння протруюють гранозаном (3-4 ісг на 1 т насіння) або ТМТД (6 кг на 1 т). Сухе насіння можна протруюванні за 2-3 місяці до сівби, замочене - після підсушування. Ефективне дражування насіння, - покриття їх спеціальною поживною сумішшю.    

 

 

Кормові буряки висівають, коли грунт на глибині загортання насіння прогріється до 8-Ю °С, у стислий термін. Вегетаційний період кормових буряків триває понад 120-130 днів, що необхідно враховувати при виборі строку сівби. Перестиглі коренеплоди тріскаються або стають дупластими, що призводить до погіршення їх лежкості. Норма висіву в певній мері повинна сприяти відомості до мінімуму витрат на проривання. Під час ручного проривання висівається 8-10 кг/га насіння (15-20 клубочків на 1 г довжини ряду), а механізованого - 15-20 кг/га. Глибина загортання насіння 3-4 см. Ширина міжрядь на посівах залежить від родючості ґрунту, на бідних фунтах вони повинні бути вужчими, ніж на родючих. У північних районах і на малородючих ґрунтах ширина міжрядь становить 45-60, у південних районах і на родючих зрошуваних землях - 60-70 см. Догляд за посівами кормових буряків істотно не відрізняється від догляду за посівами цукрових. Одночасно з сівбою проводять прикочування кільчастими котками. При затримці сходів, ущільненні верхнього шару і масовому проростанні бур'янів проводять боронування впоперек напрямку рядків сітчастими, посівними або легкими боронами. Ділянки з важкими ґрунтами розпушують ротаційними мотиками. Розпушування верхнього шару можна прово­дити і до появи сходів, коли проростки не досягли ще довжини 5 мм. Перше розпушування міжрядь (на глибину 4-5 см) починають при позначенні рядків. Слідом за розпушуванням міжрядь проводять проріджування сходів, залишаючи рослини на відстані 15-18 см одна від однієї, щоб до періоду збирання на полі залишилося 65-80 тис. рослин на 1 га. Після проривання і букетування проводять міжрядне розпушування і прополку від бур'янів. Наступні міжрядні обробітки більш глибокі (12-14 см), особливо на ущільнених ґрунтах, після розмикання рядків. На півдні в посушливих умовах кормові буряки вирощують частіше при поливах, що підтримують вологість ґрунту в кореневмісному шарі на рівні 70-80 % НВ. Найбільша кількість води кормові буряки споживає в цих умовах із середини липня по третю  

 

 

декаду серпня. Перший полив проводять у середині липня, у період активного наростання асиміляційної поверхні і формування коренеплоду, інші - через кожні 8-12 днів. Норма при поливі дощуванням - 400-500 м3/га води. За даними УкрНДЮЗ, Кримських і Миколаївської державних сільськогосподарських дослідних станцій, урожайність кормових буряків при зрошенні досягає 1200-1500 ц/га і більше. Для зменшення обсягу ручних робіт на прополці можна застосовувати гербіциди. Із проти злакових гербіцидів рекомендуються дпхлораль сечовина (ДХМ) - 7-10 кг/га, трихлорацетат (ТХА) - 6-Ю кг/га; з гербіцидів проти дводольних - феназол (пірамін) - 3-4 кг/га і ленацил (1-1,5 кг/га); з гербіцидів комплексної дії-ентам (4-6 кг/га), тиллам (4-5 кг/га). На полях, забур'янених багаторічними коренепаростковими бур'янами, ефективні гербіциди групи 2-4Д. Сходи кормових буряків пошкоджуються жуками бурячкової блішки, довгоносиком, личинками бурякової молі, гусеницями озимої і капустяної совки, лучного метелика і кореневою попелище. Для боротьби з довгоносиками і буряковою блохою рекомендується профілактичне обпилювання країв поля на початку появи сходів буряків 12 %-им гексахлораном. Проти бурякової молі застосовується дворазове обприскування 80 %-им хлорофосом (другий обробіток проводять на 8-14-й день після першого). Проти гусениць озимої сов­ки, лучного метелика і капустяної совки посіви обпилюють 12 %-им дустом гексахлорану (35-40 кг/га і 20-25 кг/га). Боротьбу з кореневою попелицею буряків проводять шляхом внесення 10 кг/га 25 %-го гексахлорану разом з мінеральними добривами під час передпосівної культивації. Для боротьби з коренеїдом насіння буряків необхідно протруювати гранозаном або меркураном (3-4 кг на 1 т насіння), ТМТД (6 кг на 1 т) і висівати їх у досить прогрітий грунт. Під час ураження церкоспорозом посіви рекомендується негайно обприскувати бордоською рідиною або 0,8 %-им розчином хлорокису міді (4-4,5 кг на 1 га). Витрата рідини 500-600 л на 1 га.    

 

Кормова морква характеризується підвищеним вмістом каротину і вітамінів групи В. На корм вирощують кормові і столові сорти моркви. Морква Кормові містять 1-8 а столові 80-250 мг каротину. Вміст сухих речовин у моркві становить 12-15 %, що перевищує їх вміст у брукві, турнепсі і мішкоподібних сортах кормових буряків. 100 кг коренів моркви відповідають 16-20 кормовим одиницям і містять 0,4-0,7 кг перетравного протеїну, 100 кг гички - відповідно 16,5-17 і 1,5-2,3. Морква добре поїдається всіма видами тварин і птахами. Молодняк, якому в раціон включають моркву, швидше росте і менше хворіє. її згодовують у свіжому вигляді або використовують для приготування комбінованого силосу. На території України моркву вирощують у всіх районам землеробства. Кращі господарства країни одержують близько 400-500 ц/га коренів. Біологічні особливості. Кормова морква - дворічна культура родини селерових. Морква відрізняється високою холодостійкістю. Насіння її починає проростати при температурі 3-4 °С. Оптимальна температура проростання 18-20 °С. Морква переносить зниження температури до мінус 4-6 °С. Морква більш посухостійка, ніж інші коренеплоди. Однак добре реагує на зрошення. Найбільше вологи споживає після сівби і до появи сходів, а також у період потовщення коренеплодів. Нерівномірне зволоження грунту веде до зміни форми і розтріскування коренеплодів.  

 

 

Морква - рослина довгого дня, вимоглива до світла, але в районах із тривалим вегетаційним періодом її можна вирощувати як підсівну культуру після збирання ранніх зернових. Морква менш вимоглива до ґрунту, ніж буряки, і росте на легких супіщаних фунтах. Кращими для моркви грунтами є добре аеровані суглинкові, осушені торфовища. Морква росте погано на фунтах із рН<5. Період споживання поживних речовин розтягнутий. На початку росту їй більш необхідний азот, калій, а фосфор і кальцій споживаються протягом усього вегетаційного періоду. На кожні 100 ц коренеплодів морква виносить із грунту 35 кг N,15 кг Р2О5, 70 кг К2О та 14,5 кг СаО. Вегетаційний період у перший рік триває 110-150, а в другий - 110-130 днів. Залежно від забарвлення м'якоті коренеплодів розрізняють три групи сортів кормової моркви: біла, жовта і червона. Сорти. В Україні зареєстровані сорти столової моркви на корм такі як: Вітамінна 6, Шантене сквирська. 3. Технологія вирощування кормового буряку. Технологія вирошування. Кращі попередники для моркви озима, зернобобові, картопля та просапні культури, чисті від бур'янів. Під моркву проводять ранню глибоку зяблеву оранку і попереднім лущенням. Передпосівний обробіток включає ранньо­весняне боронування, культивацію з одночасним шлейфуванням. У Поліссі на сірих лісових ґрунтах під моркву рекомендується вносиш 20-30 т/га гною та повне мінеральне добриво із розрахунку N130 -140P110-130K130-150. Якщо під моркву внесені органічні добрива, норму мінеральних зменшують до N45-80P60-80K80-100. У рядки вносять повне мінеральне добриво з розрахунку N10-15P15-20K10-15 У Лісостепу під червону моркву на корм рекомендовано вносити 25-35 т/га гною. Мінеральні добрива на чорноземних ґрунтах рекомендується застосовувати в нормі N45P45K80-100, на малородючих опідзолених – N60P45-60K100-110, на заплавних – N35-45P60-80K100-130 і на торф’яних – N45P45K90 У Степу на незрошуваних землях доцільно вносити 20-30 т/га гною і повне мінеральне добриво (N45-60P45-60K30-40). На зрошуваних землях гною вносять 40 т/га, повне мінеральне добриво з розрахунку N120-150P80K60.  

 

Морква вимагає ранніх строків сівби. її можна висівати і лід зиму. Перед сівбою насіння замочують протягом 36-40 год, періодично змінюючи воду. Насіння можна розсортувати за щільністю в підсоленій воді (5 %-й розчин N301) з наступним промиванням і проточній воді і підсушуванням. Практикується дражування насіння. Сіють моркву широкорядно-однорядковим способом з міжряд­дями 45 см, дворядковим - 45+15 см або 50+20, широкосмугові - із шириною смуги 8-20 см і відстанню між смугами 40-60 см. Норма висіву насіння 4-8 кг/га залежно від способу сівби. На широкорядному однорядковому посіві висівають 4-4,5 кг/га, дворядковому - 5-6, широко смуговому - 6-8 кг/га. Під час сівби на зиму норму висіву збільшують на 25-30 %. Якщо сіють добірне насіння, норму висіву можна зменшити до 2,5-3 і навіть до 1,5 кг/га. Глибина загортання насіння - 1-2 см. Після сівби грунт коткують. До появи сходів знищують ґрунтову кірку і сходи бур'янів ротаційними мотиками, сітчастими або легкими зубовими боронами. Після появи сходів 3-4 рази до змикання рядків розпушують міжряддя, проводять підживлення і поливи. Для боротьби з бур'янами застосовують гербіциди - Фуроре Супер, 6,9% м.в.е. (0,8-2,0 кг/га), Тарга Супер, 5% к.ела ін. Проти багаторічних злакових Тарга Супер, 5% к.е, Селект 120, к.е. (1,4-1,8 кг/га); проти однорічних дводольних та злакових - Гезагард 500 Р\У, 50% к.е. (2,0-3,0 кг/га та ін.). Проріджують посіви моркви у фазі 4-5 листочки на відстані 4-5 см. Можна застосовувати і букетування посівів: виріз 27-80 см і букет - 30 см. Після розбирання букетів у гнізді повинно бути 8-Ю рослин. До початку збирання в західному Лісостепу повинно бути до І млн, у центральному Лісостепу - 700-800 тис, у східному Лісостепу - 600-700. у Степу 400-500 тис. рослин на 1 га. У зрошуваних умовах кількість рослин збільшується. Урожай моркви збирають до настання морозів. Гичку зрізують і збирають за допомогою УБД-ЗА. Коренеплоди підкопують різними сільськогосподарськими знаряддями з наступною добіркою. Зберігають моркву в траншеях, буртах або сховищах. При всіх способах зберігання моркву доцільно перешаровувати піском. Частину коренеплодів силосують. У силос ь каротин зберігається краще, ніж у коренеплодах.  

 

Опорний конспект.

 


Читайте також:

  1. Агротехніка вирощування сіянців модрини
  2. Агротехніка вирощування сіянців ялини
  3. Арт-терапiя як технологія збереження психічного здоров'я. Види арт-терапії.
  4. Базова технологія
  5. Біотехнологія
  6. Біотехнологія і гібридизація соматичних клітин
  7. Біотехнологія одержання антибіотиків
  8. Біотехнологія одержання ІНТЕРФЕРОНІВ
  9. Біотехнологія трансплантації ядер
  10. Бюджетування як управлінська технологія
  11. Визначення собівартості продукції вирощування та відгодівлі худоби і птиці.
  12. Вимоги сільськогосподарських культур до умов вирощування




Переглядів: 3735

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Висота і тривалість використання трав в загонах . | Значення коренеплодів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.