Залежно від сфери дії, виділяють різні види м-ту: загальний або адміністративний, галузевий, організаційний, функціональний, міжнародний, маркетинговий, фінансовий, кадровий, операційний, стратегічний, виробничий та інші.
Загальний м-т – це менеджмент, який здійснюють усі керівники, що відповідають за постановку задач і формулювання політики, за питання, котрі пов’язані з плануванням і організацією, контролем і управлінням підприємством.
Фінансовий м-т включає такі основні види діяльності: визначення фінансової структури фірми і її потреб у фінансових коштах, виявлення всіх альтернативних джерел фінансування і їх оцінка, практичне одержання фінансових ресурсів з обраних джерел, ефективне використання одержаних грошових коштів.
Операційний м-т – це управлінська діяльність, насамперед менеджерів нижчого ступеня управління, що полягає у безпосередньому керівництві роботою працівників, виконанні оперативних планів, графіків випуску продукції і наданні послуг.
Стратегічний м-т – управлінська діяльність персоналу менеджерів, що пов’язана із формуванням місії підприємства, включаючи визначення його цілей, довгострокових стратегій, орієнтирів, розвиток іміджу, підбору задач, людей, структур, технології, системи стимулювання та інше.
Серед сучасних принципів м-ту розрізняють загальні та спеціальні.
Загальні принципи:
1.принцип поєднання демократизму і доцільного економічного централізму, згідно з цим принципом, усі зайняті у підприємництві працівники вільно вибирають, де і в межах яких форм власності та господарювання докласти свої зусилля;
2.принцип досягнення високої економічної ефективності будь-якої діяльності, цей принцип передбачає результативність, успіх у досягненні мети, а також економічність, або мінімальні витрати для одержання відповідного результату за умов виправданого ризику;
3.принцип стимулювання;
4.принцип єдиноначальності означає підпорядкованість у трудовому процесі усіх працівників одній особі – керівникові;
5.принцип науковості передбачає повне використання найновітніших концепцій розвитку науки і техніки, прогресивного досвіду організації м-ту в кращих підприємствах і організаціях;
6.принцип правильного добору і розстановки кадрів, згідно з цим принципом повинна забезпечуватись стабільність кадрів, професіоналізація управління і реалізація вимоги сократівського правила: «Кожна людина у певному місці і кожне місце для певної людини ».