Переломи

Вивихи

Вивихом називається стійке зміщення суглобових поверхонь кісток з виходом однієї з них через розрив або розтягнення капсули з порожнини суглоба. Якщо суглобові поверхні кісток не стикаються, вивих називається повним, якщо частково стикаються неповним або підвивихом.

Вивихи найчастіше виникають у результаті механічної травми, яка супроводжується розривом суглобної сумки і виходженням суглобової головки з порожнини суглоба в навкружні тканини. Найчастіше спостерігаються вивихи, кульшового, плечового та ліктьового суглобів і великого пальця кісті.

Основними симптомами вивихів є сильний біль у ділянці суглоба, нерухомість, деформація суглоба і вимушене положення кінцівки.

Найменші спроби змінити положення кінцівки посилюють біль. Через те хворий прагне тримати кінцівку у вимушеному ненормальному положенні.

Суглоб змінює свою конфігурацію. При пальпації вдається визначити суглобову западину, вивихнута голівка кістки пальпується в незвичному положенні поза суглобом. Пасивні рухи в ділянці суглоба обмежені різко болісні і мають пружистий характер тканин і спастичне опорочення м’язів. Дs – вивиху підтверджується з допомогою Rớ.

Природжені вивихи спостерігаються в кульшових суглобах. Вони є результатом недостатнього або неправильного розвитку суглобових поверхонь під час внутрішньоутробного розвитку плода. Дs природженого вивиху ставлять на підставі вкорочення і зміщення кінцівки. Порушення рухів у ділянці суглоба і Rớ.

Патологічні вивихи можуть виникати при туберкульозному або сифілітичному ураженні суглобів, при розвитку пухлин.

Звичні вивихи відмічаються у хворих з розтягненням зв’язок і капсули суглоба і дефекту капсули у цих хворих після незначної травми або невправних рухів легко виникають вивихи. Значні вивихи добре піддаються вправленню.

Лікування: при травматичних вивихах лікування полягає в терміновому виправлені вивиху, яке робить хірург або травматолог.

Перша допомога включає іммобілізацію кінцівки транспортною шиною і введення анальгетиків. Хворого треба швидко доставити в лікувальний заклад, оскільки в перші години після травми вправити вивих легше, ніж у пізніші сроки.

Вивихи тижневої давності називають застарілими і для виправлення їх потрібне оперативне втручання.

Виправлення вивиху починають після введення 10мл 2% розчину новокаїну в порожнину сустава. Наркоз застосовують при утрудненому вправлені вивиху і при виправлені вивихів стегна.

Після виправлення роблять контрольний Rớ знімок фіксують лікувальну фізкультуру, масаж, ванни.

У ранні строки при природжених вивихах стегна застосовують безкровне виправлення витягненням і коригуючими гіпсовими пов’язками. У віці 5-6 років вдаються до оперативного втручання. При звичних вивихах показане хірургічне лікування.

При патологічних вивихах лікування переважно спрямоване на ліквідацію основного захворювання.

Переломом називається часткове або повне порушення цілості кістки. Залежно від походження переломи ділять на природжені і набуті.

Природжені переломи виникають у внутрішньоутробному періоді розвитку і є результатом неповноцінності кісткового скелета плода.

Виділяють акушерські переломи, які настають у результаті родової травми.

Набуті переломи поділяють на травматичні (механічні) і патологічні, які є наслідком ураження кістки патологічним процесом (остеомієліт, пухлини, сифіліс та ін.).

Патологічні переломи виникають найчастіше внаслідок розвитку в кістці метастазу злоякісної пухлини, ураження £вс або остеомієлітом. Ці переломи виникають дуже легко іноді після незначної травми.

Травматичні (механічні) переломи виникають під впливом механічних факторів – під час падіння від ударів. Здавлення, вгинання кісток та інших травм.

Переломи називають відкритими при порушенні цілості шкіри і закритими коли цілість збережена.

Переломи трапляються у будь-якому віці, але частіше у чоловіків середнього віку. У дітей у зв’язку з еластичністю кісток переломи бувають рідко, у осіб літнього віку, навпаки, у зв’язку з крихкістю кісток вони виникають легко навіть при незначній травмі. Близько 80% становлять переломи кісток кінцівок. Серед переломів довгих трубчатих кісток виділяють діафізарні, епіфізарні, метафізарні.

Епіфізарні переломи супроводжуються ушкодженням суглобової поверхні кісток і гемартрозом.

Метафізарні часто бувають вбитими, без зміщення відламків. Звичайно відламок діафізу кістки заходить у губчасту речовину митафізу. Вбиті переломи часто бувають у ділянці шийки плечової кістки.

Залежно від механізму переломів розрізняють:

1) переломи при здавленні або стисненні кістки по осі (компресійнім)

2) переломи при згинанні

3) переломи при скручуванні

4) відривні переломи

5) вбиті переломи

6) тріщини, які часто відмічаються при ушкодженнях плоских кісток (черепа, лопатки).

Залежно від ступеня еластичності кісткової тканини, переломи можуть бути повні і неповні.

У дітей спостерігаються переломи за тилом зеленої гілки, ламається кістка без ушкодження окістя (вид неповної перелому) вони часто виникають по лінії епіфізарного хряща (епіфізіоліз)

Розрізняють також поперечні, повздовжні, косі, гвинтоподібні або спіральні переломи.

У літньому віці часто трапляються переломи шийки стегна.

Для переломів характерна деформація. Кінцівки в результаті зміщення відламків. Розрізняють відламки: центральний (проксимальний) і перефіричний (дистальний).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закриті ушкодження	\|	Симптоми переломів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.029 сек.