Переломи хребта

Переломи хребців достатньо часто спостерігаються при падіння з висоти на ноги, пірнанні у воду на мілкому місці, під час транспортних аварій і т. ін. Розрізняють: 1) переломи остистих відростків; 2)переломи поперекових відростків; 3) переломи тіл хребців.Клінічнорозрізняють відкриті і закритіпереломи, зі зміщенням і без зміщення уламків.Досить часто переломи хребта супроводжуються струсом, забоєм, стисненням або розривом спинного мозку.

Клініка. Переломи остистих відростків виникають частіше в шийному відділі від прямого удару ззаду, при перерозгинанні хребта або надмірному скороченні довгих м’язів спини. У хворих підсилюється біль при згинанні і зменшується при розгинанні хребта. У місці пошкодження спостерігають припухлість, біль при натискуванні, зміщення відростка і крепітацію.

Переломи поперекових відростків частіше виникають у поперековому відділі хребта іхарактеризуються болючістю в поперековій ділянці, часто з іррадіацією болю в живіт і нижні кінцівки.

Переломи дужок хребців можуть бути простими й осколковими. Кісткові осколки можуть травмувати і стискувати спинний мозок. При переломах дужок у хворих виникає локальна болючість, обмеження в рухах.

Переломи тіл хребців найчастіше виникають в шийному або нижньогрудному відділах хребта (ХІІ грудний і І поперековий хребці). Залежно від механізму травми розрізняють 3 види переломів тіла хребця: 1) клиноподібний перелом (компресійний) одного або декількох хребців; 2) роздроблений перелом тіла хребця; 3) переломовивих із частковим відривом передньо-верхнього кута тіла хребця .

При компресійному переломі спостерігають випинання остистого відростка над пошкодженим хребцем, а під ним западання; при переломі двох і більше хребців виникає кіфоз. Під час огляду виявляють напруження м’язів спини. Навантаження хребта викликає болючість у місці пошкодження. При постукуванні пальцем – болючість остистого відростка пошкодженого хребця. При стисненні нервових корінців болі носять іррадіаційний або оперізуючий характер.

При пошкодженні спинного мозку часто виникають паралічі і парези, розлади сечовипускання й акту дефекації. Порушується чутливість, розвиваються виражені трофічні розлади, пролежні на куприку, п’ятках, спині. Переломи тіл хребців нерідко супроводжуються крововиливами в заочеревинну клітковину, подразненням сонячного сплетення і пограничного симпатичного сплетення, що призводить до появи клініки несправжнього “гострого живота” й тривалої динамічної кишкової непрохідності. При переломі хребців може настати смерть від травматичного шоку, гіпостатичної пневмонії, сепсису. Для підтвердження діагнозу виконують рентгенографію хребта в передній і бічній проекціях.

Лікування. При наданні першої допомоги потерпілого з підозрою на перелом хребта слід обережно укласти на живіт, підкласти під голову і плечі м’який валик або подушку і в такому положенні на ношах доставити в лікувальний заклад.

Перекладати хворого на ношах і знімати з них слід вкрай обережно, щоб не змістити ушкоджених хребців і не викликати стиснення спинного мозку. При переломах шийних хребців без зміщення відламків на шию можна накласти ватний “комірець” .

У стаціонарі після встановлення діагнозу проводять анестезію тіла пошкодженого хребця (вводять не більше 10 мл 1% розчину новокаїну). Голку обережно просувають до передньої поверхні хребця, після чого вводять розчин новокаїну.

При неускладнених переломах тіла шийного хребця проводять витягнення хребта на похилій поверхні. Хворого укладають на плоске ліжко з матрацом і виконують витягнення за допомогою петлі Гліссона. Головний кінець ліжка піднімають на висоту 40-50 см від підлоги. Маса тіла є протитягою..

Після репозиції пошкоджених хребців, через 20-30 діб, витягнення можна замінити гіпсовим ошийником на 8-10 тижнів. При тяжких переломах і переломовивихах застосовують одномоментне вправлення або скелетне витягнення за кістки черепа.

При неускладнених переломах грудних і поперекових хребців спочатку теж застосовують петлю Гліссона. Під пошкоджені хребці підкладають валик, наповнений насінням проса або льону, довжиною до 25 см, шириною 10 см і висотою 7 см. Ліжковий режим триває 8 тижнів. З перших днів лікування хворому призначають спеціальний комплекс гімнастичних вправ і масаж для м’язів спини. Постійні заняття лікувальною фізкультурою дозволяють створити достатній “м’язовий корсет”. Коли хворий починає ходити, для іммобілізації хребта накладають гіпсовий корсет. Зрощення тіла хребця настає в строки від 2 до 4 місяців.

При значних компресійних переломах грудних і поперекових хребців проводять витягнення на ліжку із щитом і поступову репозицію з допомогою щільного валика, висота якого поступово збільшується або спеціального реклінатора ЦІТО .

Поступове перерозгинання хребта створює умови для розправлення компресійного перелому і його зрощення. У комплекс лікування обов’язково включають гіперекстензійні гімнастичні вправи. Ходити хворому дозволяють через 8 тижнів. Після цього накладають гіпсовий корсет із відкритою спиною, що дозволяє продовжувати масаж для зміцнення м’язів спини. Знімають його через 2 місяці, а при більших зміщеннях через 4 місяці. Працездатність відновлюється через 4-6 місяців.

У хворих із тяжкими компресійними, роздробленими переломами з пошкодженням міжхребцевих дисків, переломами дужок хребців, а також із переломовивихами після репозиції пошкодженого хребця здійснюють фіксацію заднього відділу хребта механічними конструкціями або кістковими трансплантатами.

Лікування переломів хребта з пошкодженням спинного мозку. Травма спинного мозку найбільш часто виникає при переломовивихах, роздроблених переломах і спондилолістоезі. Ступінь неврологічних порушень залежить від сили забою, стиснення зміщених кісткових відламків або гематоми, а також часткового чи повного розриву спинного мозку. Слід відмітити, що травма спинного мозку завжди супроводжується спинальним шоком. Хворі з переломами хребетного стовбура і паралічами, спричиненими стисненням спинного мозку, підлягають терміновому оперативному втручанню – декомпресійній ламінектомії. Операція полягає у видаленні дужок хребця, кісткових відламків, гематоми, що стискають спинний мозок. Усіх інших хворих із травмою спинного мозку лікують консервативно.

Даний контингент хворих найбільш складний для лікування і догляду. Чим вищий рівень пошкодження, тим гірший прогноз. Слід відмітити, що переломи шийних хребців із тетраплегією часто закінчуються смертю. При повних розривах спинного мозку його функція не відновлюється. У хворих із паралічами швидко розвиваються трофічні розлади на спині, в ділянці куприка, п’яток. Таких хворих кладуть на гумовий круг, під п’ятки підкладають марлеві подушечки, періодично повертають на бік, проводять легкий масаж. Шкіру спини і куприка двічі на день протирають камфорним спиртом або оцтовою водою. Крім того, для попередження пролежнів застосовують надувні матраци, пристрої, які дозволяють перевертати хворого зі спини на живіт. Ліжко і особиста білизна хворого повинна бути чистою, сухою і не мати складок. При порушенні сечовипускання сечовий міхур не менше 4 раз на добу випорожняють за допомогою гумового катетера. Порожнину його промивають розчином нітрату срібла (ляпісу) 1:5000, лактату етакридину (риванолу; 1:1000) або антибіотиками. При наявності висхідної інфекції сечових шляхів накладають надлобкову цистостомію. Для очищення кишечника застосовують сифонні, очисні клізми, проносні засоби (рослинні і мінеральні). Для профілактики пневмонії призначають дихальну гімнастику, відхаркуючі засоби, інгаляції киснем. Для санації трахеобронхіального дихання накладають мікротрахеостому або тимчасову трахеостому.

Для попередження контрактур ступні їх фіксують під прямим кутом лонгетними пов’язками, призначають лікувальну фізкультуру, масаж. З цією ж метою застосовують прозерин, який діє на нервово-м’язові синапси та нервові, клітини підвищує тонус м’язів.

При підозрі на стиснення спинного мозку рубцями, кістковою мозоллю виконують оперативне втручання. У післяопераційний період хворого поміщають у гіпсове ліжечко або корсет. Назначають лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапевтичне, санаторно-курортне лікування в Саках, Микулинцях, П’ятигорську.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пошкодження хребта	\|	Туберкульоз хребта

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.375 сек.