Пошкодження хребта

Пошкодження хребта може бути закритим – в результаті тупої травми і відкритим – при ножових і вогнепальних пораненнях. Залежно від характеру травми розрізняють: 1) розрив і розтягнення зв’язкового апарату хребта; 2) пошкодження міжхребцевих дисків; 3) підвивихи і вивихи хребців; 4) переломи.

Розрив і розтягнення зв’язкового апарату хребта: найбільш частою причиною є удар по хребту або падіння на голову, яке супроводжується форсованим вигином хребетного стовпа.

Клініка. У потерпілого виникає різкий біль у шийному, грудному або поперековому відділі хребта, вимушене положення голови, тулуба. Нагрузка на хребет, активні і пасивні рухи голови чи тулуба посилюють біль. Хворі відмічають швидку втомлюваність м’язів спини. Діагноз встановлюється після рентгенологічного виключення переломів і вивихів хребців.

Лікування. Потерпілому в першу чергу слід надати спокій, укласти його на тверду поверхню, дати знеболюючі препарати. При розтягненні зв’язок у шийному відділі хребта застосовують петлю Гліссона; через 3-4 дні призначають масаж, ванни, фізпроцедури. Досить ефективним є лікування за допомогою екстензивного корсета, який носять 4-6 тижнів. Якщо протягом року не вдається добитись ефекту, застосовують пластику міжостистих зв’язок.

Пошкодження міжхребцевих дисків:надмірна нагрузка або травма хребта може призвести до порушення цілості, випадання або дегенерації міжхребцевих дисків. Найбільш часто розриви дисків виникають від стиснення їх при падінні на голову з поворотом або ударі по голові. Замість компресійного перелому хребців спостерігається пошкодження дисків.

Клініка. Внаслідок розриву фіброзного кільця і випадання пульпозного ядра у травмованій ділянці хребта виникає сильний біль. Хворі приймають вимушене положення (голови, шиї, тулуба) із-за різкого обмеження рухів. Для уточнення діагнозу проводять рентгенографію хребта, на якій визначають звуження між хребцевих проміжків.

Лікування. Хворим призначають ліжковий режим. Для зняття гострого болю інколи застосовують внутрішньодискові блокади (1 мл 0,5 % розчину новокаїну і 1мл (25мг) гідрокортизону). З успіхом використовують витягнення шийного відділу хребта за допомогою петлі Гліссона на похилій площині з тягарем 2-3 кг. При відсутності ефекту від консервативної терапії проводять оперативне лікування. Суть його полягає у видаленні частки випавшого ядра, яким здавлюються корінці або речовина спинного мозку.

Підвивихи (спондилолистез) і вивихи хребцівнайбільш часто спостерігають у шийному відділі хребта.При підвивихах і вивихах настає порушення взаємовідношень у міжхребцевому суглобі. Вони бувають однобічними і двобічними. Вивихнутим вважається вище розташований хребець. Вивих хребця у шийному відділі може настати внаслідок різкого повороту (ротації) голови, різкого згинання або розгинання шиї.

Клініка. У потерпілого виникає зміна конфігурації і сильний біль на боці зміщення хребців. М’язи шиї напружені. При ротаційному підвивиху голова нахилена і повернута в протилежну (здорову) сторону, при вивиху – в бік зміщення хребців. При двобічному вивиху частина хребта, що знаходиться вище місця вивиху, разом із головою висувається допереду і на його місці утворюється ямка. Підвивихи і вивихи хребців можуть супроводжуватися стисненням корінців, спинного мозку і неврологічними розладами. Для раннього встановлення діагнозу використовують рентгенографію хребта.

Лікування. При всіх підвивихах і вивихах потерпілі потребують якнайшвидшого вправлення хребців. Його здійснюють поступово або одномоментно. При поступовому вправленні хворого вкладають на ліжко з щитом. Попередньо вводять 1 мл 1% розчину омнопону, пантопону. Голова хворого звисає за краєм щита, покритого матрацом. Під впливом ваги голови протягом 2-5 год відбувається самовправлення підвивиху. Після контрольної рентгенографії шию фіксують коміром Шанца в положенні перерозгинання на 3-4 тижні. Поступового вправлення можна також добитися за допомогою петлі Гліссона з тягарем 2-3 кг, використовуючи її протягом декількох днів. Одномоментне вправлення здійснюють за Кохером: 1) витягнення по осі; 2) нахил голови в протилежну сторону; 3) ротація голови в сторону вивиху .

При відсутності ефекту від консервативних методів вправлення вивиху хребців застосовують хірургічне втручання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Викривлення хребта	\|	Переломи хребта

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.