Правовідносини, що супроводжують виконавче провадження

Процедура виконавчого провадження супроводжується певним колом правовідносин, що виникають в ході її реалізації. Автори не вважають за доцільне заглиблювати дискусію про суто наукові погляди на істотність правовідносин, що виникають в ході виконавчого провадження, як це зроблено в інших посібниках. Це, швидше, тема для майбутнього підручника з цієї дисципліни.

Водночас доцільно торкнутися суті тих правовідносин, з якими неминуче доведеться стикатися державному виконавцю в ході виконавчого провадження.

Безумовно, на першому плані виявляться правовідносини, що урегульовані цивільно-процесуальними та господарсько-процесуальними нормами. Це зумовлено самою природою державної виконавчої служби, де першим пунктом в переліку рішень, що підлягають виконанню, значаться: рішення, ухвали і постанови судів з цивільних справ, за якими у встановленому порядку видано виконавчі листи.

Дії державного виконавця, згідно з Законом України "Про виконавче провадження" можуть бути оскарженні в суді. Крім того, як довела практика, суди, нерідко, неправомірно втручаються у виконавче провадження, шляхом прийняття непідсудних справ і винесення необґрунтованих рішень, спричиняючи значну шкоду державним чи приватним інтересам взагалі і конкретному виконавчому провадженню, зокрема. Тому оволодіння певними цивільно - та господарсько-правовими нормами значно підвищує потенціальні можливості державного виконавця на ниві виконавчого провадження.

Досить обґрунтованою слід визнати думку Л.В. Коваля, який характеризує адміністративно -правові відносини як:

1) наявність державного органу, як неодмінного суб'єкта правовідносин;

2) з числа юридичних фактів - тільки юридичні акти державних органів індивідуального значення є дійсними;

3) державний управлінський орган, зобов'язаний реалізувати свої матеріально-правові й процесуальні права;

4) кожен із суб'єктів правовідносин може виступати одночасно у кількох рольових функціях: як суб'єкт "владовідносин" як суб'єкт, наділений правом покарання;

5) учасники адміністративних правовідносин не є рівноправними суб'єктами;

6) адміністративні правовідносини можуть виникати з ініціативи однієї сторони, незалежно від волевиявлення іншої сторони;

7) адміністративно-правові відносини виявляють себе у кількох відносинах (відносини між різними рівнями організаційної структури і т.д.)

8) правозобов'язаний суб'єкт має виконувати свої обов'язки під загрозою санкцій у вигляді юридичної відповідальності.

Майже всі, зазначені тут ознаки є притаманними державній виконавчій службі.

Значна кількість виконавчих проваджень стосується таких справ, як відібрання дитини, поновлення на роботі, а це потребує певних знань сімейного і трудового права.

Законом "Про виконавче провадження" передбачається розв'язання державним виконавцем в процесі реалізації виконавчого провадження питань майнового та фінансового характеру, що було б неможливим без певних знань у сфері цивільного та фінансового права.

Викладене тут наводить на думку про необхідність посиленої уваги з боку Міністерства юстиції України до питань професійної підготовки, періодичної перепідготовки і атестації практичних працівників ДВС.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Примусове виконання рішень в незалежній Україні як державна функція	\|	Юрисдикція органів державної виконавчої служби

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.