Загальні вимоги до подання фінансової звітності

План

Тема 2. “Загальні вимоги до складання

та подання фінансової звітності”

Мета лекції – сформувати систему знань про загальні вимоги до складання та подання фінансової звітності.

1. Мета фінансових звітів.

2. Елементи фінансових звітів.

3. Загальні вимоги до подання фінансової звітності.

4. Користувачі фінансової інформації та їх інформаційні потреби.

Література

Основна література див. п.п. 7, 8, 9, 11, 12, 13, 16, 20, додаткова література див. п.п. 1, 4, 6, 7 із списку літератури.

1. Мета фінансових звітів

Метою фінансових звітів є надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів у прийнятті ними економічних рішень.

Фінансові звіти, складені з такою метою, відповідають загальним потребам більшості користувачів. Проте фінансові звіти не надають всієї інформації, яка може знадобитися користувачам при прийнятті ними економічних рішень, оскільки вони в основному відображають фінансові наслідки останніх подій і не обов’язково мають містити інформацію нефінансового характеру.

Фінансові звіти також демонструють результати управління, здійснюваного керівництвом, або підзвітність керівництва за довірені йому ресурси. Ті користувачі, котрі бажають оцінити управління або підзвітність керівництва, роблять це для прийняття економічних рішень; ці рішення, зокрема, можуть стосуватися продажу або збереження їх інвестицій у підприємство, нового призначення або заміни керівництва.

2. Елементи фінансових звітів

Фінансові звіти відображають фінансові результати операцій та інших подій, об'єднуючи їх в основні класи згідно з економічними характеристиками. Ці основні класи мають назву “елементи фінансових звітів”. Елементами, що безпосередньо пов'язані з визначенням фінансового стану в балансі, є активи, зобов’язання та власний капітал. Елементами, які безпосередньо пов’язані з оцінкою діяльності в звіті про прибутки й збитки, є доходи та витрати. Звіт про зміни у фінансовому стані, як правило, відображає елементи звіту про прибутки та збитки, а також зміни в елементах балансу; відповідно, ця концептуальна основа не визначає елементів, котрі є притаманними винятково цьому звіту.

Подання цих елементів у балансі і звіті про прибутки та збитки пов’язане з процесом більш детальної класифікації. Наприклад, активи й зобов’язання можна класифікувати відповідно до їхньої структури або функції в діяльності підприємства з метою відображення інформації у вигляді, що є найбільш корисним для прийняття економічних рішень користувачами. Елементи фінансових звітів визначаються таким чином:

Активи– це ресурс, контрольований підприємством як результат минулої події і від якого очікується надходження майбутніх економічних вигод до підприємства.

Зобов’язання – це теперішня заборгованість підприємства, яка виникає в результаті минулих подій, результатом погашення якої, як очікується, буде вибуття з підприємства ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди.

Власний капітал– це залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх зобов’язань.

Дохід – це збільшення економічних вигод протягом облікового періоду у формі надходження або збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу, окрім випадків, коли це збільшення відбувається завдяки внескам від учасників капіталу.

Витрати– це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у формі вибуття активів, або зобов’язань, які були понесені, що призводить до зменшення власного капіталу, окрім випадків, коли це зменшення відбувається через розподіл капіталу до його учасників.

Оцінка елементів фінансових звітів

Оцінка— це процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів в балансі та в звіті про прибутки й збитки. Це передбачає вибір певної бази оцінки.

У фінансових звітах використовують кілька різних основ оцінки з різним ступенем та в різних комбінаціях. Вони включають:

1. Історичну собівартість. Активи відображаються за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент їх придбання. Зобов'язання відображаються за сумою надходжень, отриманих в обмін на зобов'язання або, за деяких інших обставин (наприклад податків на прибуток), за сумами грошових коштів чи їх еквівалентів, що, як очікується, будуть сплачені з метою погашення зобов'язання під час звичайної діяльності підприємства.

2. Поточну собівартість. Активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б сплачена в разі придбання такого ж або еквівалентного активу на поточний момент. Зобов’язання відображаються за недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б необхідна для погашення зобов'язання на поточний момент.

3. Вартість реалізації (погашення). Активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації. Зобов'язання відображаються за вартістю їх погашення, тобто за недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства.

4. Теперішню вартість. Активи відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів, які, як очікується, має генерувати стаття під час звичайної діяльності підприємства. Зобов’язання відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих відпливів грошових коштів, які, як очікується, будуть необхідні для погашення зобов’язань під час звичайної діяльності підприємства.

Основою оцінки, яка найчастіше приймається підприємствами для складання фінансових звітів, є історична собівартість. Вона, як правило, комбінується з іншими основами оцінки. Наприклад, запаси, як правило, відображаються за найнижчою з двох оцінок – собівартістю або чистою вартістю реалізації; ринкові цінні папери можуть відображатися за ринковою вартістю, а пенсійні зобов'язання відображаються за їх теперішньою вартістю. Більш того, деякі підприємства використовують як основу поточну собівартість у відповідь на нездатність облікової моделі історичної собівартості відображати вплив зміни цін на немонетарні активи.

Якісні характеристики фінансових звітів є рисами, притаманними звітам, завдяки яким інформація, викладена у фінансових звітах, стає корисною для користувачів. Основними якісними характеристиками є:

Зрозумілість (очікується, що користувачі мають достатні знання про бізнес, економіку і бухгалтерський облік, а також бажання вивчати цю інформацію. Якщо це так, то звіти мають бути зрозумілими. Проте, не треба пропускати складних питань виходячи з того, що їх важко зрозуміти).

Доречність (інформація є доречною, коли вона допомагає користувачам оцінити минулі, поточні або майбутні події, або, коли вона підтверджує або виправляє їх попередні оцінки).

Суттєвість і сукупність (основною причиною підготовки фінансової інформації є надання користувачам можливості приймати рішення. Немає необхідності в тому, щоб інформація була на 100% точною, за умови, що тривіальні помилки не впливають на розуміння читачем. Пропуск або неправильне тлумачення статей є суттєвим, якщо вони, окремо або в сукупності, можуть впливати на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвими статтями є ті статті, які є важливими для розуміння читачем підприємства, його фінансового стану і діяльності. Суттєвість залежить від обсягу або характеру статті. Не існує абсолютного критерію суттєвості, слід застосовувати судження.

Суттєві статті слід обліковувати окремо у фінансових звітах. Несуттєві статті слід надавати у сукупності).

Своєчасність (якщо фінансова інформація підготовлена із запізненням, вона втрачає свою доречність. Проте, якщо звіти випущені до того, як стали відомі всі аспекти операції, тоді достовірність послаблюється. Слід досягати врівноваженості).

Достовірність (інформація є достовірною, коли вона вільна від суттєвих помилок і викривлень, і користувачі можуть бути впевнені, що вона достовірно відображає те, що вона повинна відображати, чи те, що від неї очікується бути відображеним).

Превалювання сутності над формою (слід обліковувати і надавати інформацію відповідно до її сутності і економічної реальності, а не тільки за її юридичною формою. Часто економічна сутність і є юридичною формою. У випадках, коли вони не співпадають, слід використовувати економічну сутність).

Нейтральність (щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах повинна бути нейтральною, іншими словами – вільною від викривлень Фінансові звіти не є нейтральними, якщо вони впливають на прийняття рішень або судження щодо досягнення заздалегідь визначеного результату).

Повнота (інформація має бути повною у межах суттєвості та витрат. В результаті упущень звіти можуть бути хибними або оманливими).

Обачність (існують невизначеності, які супроводжують багато подій, таких як погашення боргу. Такі невизначеності визнаються шляхом розкриття їх характеру, а також шляхом дотримання обачності при складанні фінансових звітів. Обачність – це дотримання певної обережності при формування судження, необхідного при оцінці за умов непевності, таким чином, щоб активи або дохід не були завищені, а зобов'язання чи витрати – занижені. Проте, не дозволяються приховані резерви або надмірне забезпечення).

Правдиве подання (внаслідок складностей в тлумаченні багатьох операцій, які здійснюються на підприємстві, може бути важко правдиво надавати те, що трапилось протягом періоду. В такому випадку буде знижена достовірність фінансових звітів).

Зіставність (з метою допомоги користувачам фінансових звітів, звіти за різні періоди мають бути зіставними, а також мають бути зіставними фінансові звіти різних підприємств).

Рада КМСБО визнає, що в окремих випадках можливі суперечності між концептуальною основою та окремим МСБО. В разі наявності такої суперечності, вимоги МСБО є домінуючими і переважують вимоги концептуальної основи. Але, оскільки Рада КМСБО керуватиметься концептуальною основою при розробці майбутніх і при перегляді існуючих стандартів, кількість випадків виникнення суперечності між концептуальною основою та МСБО буде з часом зменшуватися.

МСБО 1 дозволяє подання в межах одного документу (річного звіту тощо) консолідованих фінансових звітів згідно з МСБО та фінансових звітів материнської компанії, підготовлених відповідно до вимог національного законодавства, якщо основа складання кожного з таких звітів чітко пояснена при викладі облікової політики.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Статус МСБО та їх застосування	\|	Користувачі фінансової інформації та їх інформаційні потреби

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.