Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом та наслідками

Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням

Природного характеру небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Техногенного характеру- транспортні аварії пожежі, неспровоковані вибухи чи загрози, аварії з викидом небезпечних чинників, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах, гідро-динамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Соціального характеру,пов'язані з протиправними діями терористичного і анти конституційного спрямування: утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, повітряного чи морського судна, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо

Воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження в збройних конфліктах та локальних війнах, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Таблиця 2

НС державного рівня – це така НС, 1) яка поширилась або може поширитися на територію інших держав; 2) яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необхідні МТР в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1% від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів; 3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок НС), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності (НУЖД) понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби); 4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено НУЖД понад 10 тис. осіб на тривалий час, а збитки перевищили 25 тис. мінімальних розмірів заробітної плати (МРЗП); 5) збитки від якої перевищили 150 тис. МРЗП.

НС регіонального рівня це – така НС,: 1) яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) областей, а для її ліквідації необхідні МТР в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 % обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів; 2) яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено НУЖД від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час, а збитки перевищили 5 тис. МРЗП; 3) збитки від якої перевищили 15 тис. МРЗП.

НС місцевого рівня це – така НС: 1) яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні МТР в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта; 2) внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено НУЖД від 100 до 1000 осіб на тривалий час, а збитки перевищили 0,5 тис. МРЗП; 3) збитки від якої перевищили 2 тис. МРЗП.

НС об'єктового рівня – НС, яка не підпадає під названі вище визначення, сталась на території об'єкта, а наслідки її не виходить за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій в Україні є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (до 2013 року – Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України)).

Права та обов’язки громадян у сфері цивільного захисту (ст. 21 КЦЗУ).

Громадяни України мають право на:

1) отримання інформації про НС або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути;

2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від НС;

4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків НС у складі добровільних формувань ЦЗ;

5) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків НС у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;

6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок НС або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

7) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

Громадяни України зобов’язані:

1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у НС;

2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до НС;

3) вивчати способи захисту від НС та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення НС;

5) у разі виникнення НС до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

6) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;

7) виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі виникнення надзвичайних ситуацій користуються тими самими правами

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Роль і місце ЦЗ в сучасних умовах.	\|	Сили ЦЗ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.