Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Технологія очищення зерна

Первинне очищення (очищення вороху) має забезпечити повне видалення великих і дрібних домішок, а разом з ними і значної час­тини мікрофлори, особливо якщо домішки більш вологі, ніж основне зерно, а також забезпечити нормальний процес сушіння (шахтні сушарки не працюють, якщо зерно засмічене).

Для очищення зерна за будь-якою технологією треба проводити контроль за дотриманням послідовності проведення робіт:

1) попере­дній аналіз зерна та регулювання всіх робочих органів машин;

2) встановлення машин за допомогою ватерпаса (вздовж і впоперек);

3) перевірка відсутності вібрації;

4) встановлення захисних огорож та заземлення;

5) регулювання подачі зернової маси (для більш засміче­ної подача менша), завантаження решіт (на початку решета Б1 шар крупнонасінного зерна повинен бути завтовшки 6…10 мм, дрібно­насінного — 3…6 мм, а в кінці цього решета — вдвічі менше;

6) реше­то Б2 має бути покрите насінням основної культури на 75…80 %.

При очищенні зерна та насіння використовують їхні технологічні властивості:

- аеродинамічні,

- стан чи форму по­верхні,

- геометричні розміри (довжина, товщина, ширина зерна),

- щільність,

- колір та ін..

Процеси розділення компонентів зернової маси в зерноочисних машинах, як правило, відбуваються послідовно, паралельно чи комбіновано.

Таблиця 1.

Фізико-механічні властивості зернової маси різних

зернових культур (за В. В. Гортинським, А. Б. Демським, М. А. Борискіним)

Зернова маса куль­тури Розміри зерна, мм Об'ємна маса, кг/дм3 Коефіці­єнт внут­рішнього тертя Шпару­ватість.
довжина ширина товщина
Пшениці Жита Вівса Ячменю Рису Гречки Кукурудзи Гороху Проса 4,8-8,0 5,0-10,0 8,0-18,6 7,0-14,6 5,0-7,0 4,2-6,2 5,5-13,5 4,0-8,8 1,8-3,2 1,6-4,0 1,4-3,6 1,4-4,0 2,0-5,0 2,5-2,8 2,8-3,7 5,0-11,5 4,0-9.0 1,5-2,0 1,5-3,3 1,2-3,5 1,0-4,0 1,2-4,5 2,0-2,5 2,4-3,4 2,5-8,0 3,0-9,0 1,5-1,7 0,76 0.73 0.45 0.65 0,52 0,72 0.73 0.83 0.85 0,47 0,49 0,51 0,51 0,51 0,52 0,53 0,55 0,52 54,0 38,0 68,0 47,4 49-56 55,5 35-55 30-50

Компоненти, що різняться аеродинамічними властивостями (па­русністю), виділяють за допомогою повітряного струменя горизон­тального (машини первинного очищення) чи вертикального (в на­сіннєочищувальних колонках, на сортувальних столах та ін.).

На пневматичних сортувальних столах зернова маса, яка прой­шла первинну обробку, розділяється на чотири фракції. Із зерна пшениці, ячменю, гречки та вівса тут можна видалити насіння ди­кої редьки та інші важковідділювані домішки. Через різну щіль­ність, розмір, форму компонентів вони розшаровуються у зерновій масі: нижній шар — часточки з великою щільністю, які мають знач­ний ступінь зчеплення з робочою поверхнею деки і під дією сил тер­тя переміщуються у напрямку коливань деки; верхній розміщується в бік опушеного краю деки під дією власної маси. Однак між ниж­нім та верхнім шарами може бути ще 2…4 окремі фракції.

Домішки зернової маси, які відрізняються від основного зерна геометричними розмірами(довжина, ширина, товщина), виділяють­ся на решетах.

Компоненти зернової маси з різною довжиною розділяють на дис­кових або циліндричних трієрах. На вівсюжних трієрах короткі зер­на (домішки), потрапляючи в комірки решета, піднімаються в них на більшу висоту і випадають у лоток, а довгі — виводяться сходом по циліндру. На кукільному трієрі навпаки. Для якісної роботи трі­єра регулюють положення крайки лотка й аналізують вихід зерна. Лоток починають регулювати з крайнього верхнього чи нижнього положення, поступово опускаючи чи піднімаючи його та контролю­ючи чистоту виходу насіння. Трієрні циліндри можуть працювати за схемою одинарної чи подвійної дії, коли ставлять відповідно одна­кові чи різні циліндри.

Таблиця 2.

Фізико-механічні властивості домішок

(за В. В. Гортинським, А. Б. Демським, М. А. Борискіним)

Домішки зернових мас Розміри, мм Щільність домішок, г/см3 Маса 1000 зерен, г Критична швидкість подачі повітря, м/с
довжина ширина товщина
Вівсюг звичайний 8,0-20,0 1,7-3,0 1,2-3,0 0,9-1,1 15,0-25,0 5,5-8.3
Гречка татарська 4,0-5,6 2,2-3,6 2,2-3,6 1,0-1,3 2,0-6,0 3,5-9,0
Кукіль звичайний 2,8-4,4 2,0-3,0 1,6-3,0 1,1-1,3 7,0- 10,0 6,0-9,8
Ріжки 2,0-8,5 1,0-3,0 0,8-1,8 0,9-1,1 2,0-2,2
Редька дика 3,0-8,1 2,0-5,8 1,7-5,0 0,8-1,0 8,0- 10,0
Гречка витка            
березковидна 2,0-3.6 1,6-2,8 1,6-2,6 3,0-1,3 2,0-6,0 3,7-7,4
Березка польова 2,4-4,3 1,4-3,4 1,1-2,8 0,97 10,0- 11,1 4,6-8,0
Сто колос житній 7,0-10,0 1,7-2,0 1,5-1,7 0,3-0,4 6,0-8,0
Голівки осоту 2,5-3.5 0,8- 1,5 0,4-0,9 0,74 0,37
Просо            
куряче 2,4-5,0 1,2-2,6 0,7-2,0 0,8-1,2 1,5-2,0 2,5-6,5
рисове 3,0-3,5 2,0-2,5 1,2-2,0 1,1-1,2 4,0-3,0
Волошка синя 2,3-3.0 1,2-1,7 0,8-1,2 4,0-5,9 4,2-6,5
В'язіль 4,0-8.0 1,5-2,0 1,0-1,2
Осот польовий 2,5-3,5 0,8-1,5 0,4-0,9 0,37
Пелюшка 4,8-8,0 4,5-8,0 3,2-8,0 11,0-16,0
Пирій повзучий 6,0-12,5 1,4-2,4 0,6-1,6 4,0-5,0 4,8-7,2

Під час встановлення трієрів треба обов'язково перевіряти гори­зонтальність рами, правильність розмірів отворів решіт. Напри­клад, для пшениці при видаленні коротких домішок діаметр отворів становить 5,0 і 5,6 мм, довгих — 8,5 та 9,5 мм. Частота обертів трієр­них циліндрів для пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки дорівнює 40…45, для проса З0…40 за хвилину. Дискові трієри бувають вівсюжні або кукільні і різняться розмірами комірок.

За станом поверхні і формою зерна і насіння(гладеньке, бугристе, шорстке, опушене, пористе; плоске, довгасте, тригранне або кулясте) зернову суміш розділяють на фрикційних (гірках) та гвинтових сепараторах.

На фрикційних сепараторахз поздовжнім чи поперечним рухом полотна суміш зерна розділяється за станом поверхні та формою зерна: гладенькі і округлі зернини скочуються раніше, а плоскі з шорсткою поверхнею захоплюються полотном і розділяються на фракції. Гірка складається з двох полотен (з байки, бархату або ін­шого матеріалу), які встановлені під кутом (від 2 до 6,5°) до горизон­ту і утворюють лоток, нахилений по ходу руху основного насіння. Під час роботи гірки утворюються чотири фракції різних компонен­тів зернової маси:

- очищене насіння;

- зерно 2-го сорту основної культури;

- 3-го сорту основної культури;

- смітні домішки.

На гвинтових сепараторах(змійках) розділяють вико-овес та бурякове насіння від насіння дикої редьки. В цьому разі більш круг­ле насіння набуває великої швидкості і переміщується на зовнішню гвинтову доріжку, а плоске — на внутрішню доріжку сепаратора.

Насіння бур'янів із шорсткою поверхнею з геометричними розмі­рами, які близькі до розмірів зерна основної культури, можна відді­лити на електромагнітних машинах. Так, насіння з гладенькою по­верхнею (льону, конюшини, люцерни) відділяють від насіння бур'янів (повитиці, подорожника, гірчаку, плевелу та ін.) з шорст­кою поверхнею.

Первинне очищення зерна проводять на трирешітних маши­нах, принцип роботи яких, залежно від призначення, ґрунтується на комбінованій дії повітряного потоку та решіт. У високопродуктив­них ворохоочисниках (ВЗ-50 та ін.) основним є повітряний потік різ­ної сили у верхньому і нижньому ситових кузовах. При цьому ве­ликі легкі домішки відділяються на верхньому, а дрібні важкі — на нижньому ситових кузовах. Високопродуктивною є машина МЗП-50, в якій сита нерухомі, а повітряний потік, що подається знизу, вино­сить домішки в осаджувальну камеру, де очищений від легких до­мішок ворох надходить на внутрішню поверхню барабана з відпові­дними розмірами отворів сита, розділяючись на сході прохід.

Зернова маса у сепараторах шафного типутакож розділяється за геометричними розмірами та аеродинамічними властивостями. Шафна конструкція сепаратора з висувними решітними рамами полегшує його обслуговування, а коловий поступальний рух його робочих органів забезпечує самосортування зерна.

Для вторинної обробки зернавикористовують трієрні маши­ни, в яких виділяються компоненти смітної та зернової домішок. На них обробляють зерно основної культури з домішками, які немож­ливо виділити робочими органами машин первинного очищення, та відділяють малоцінні насінини основної культури. До таких машин належать СМ-4, СВУ-5А, машини фірми «Петкус» (К-545А, К-547А10, К-546, К-548) для очищення насіння трав.

 


Читайте також:

  1. Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
  2. Арт-терапiя як технологія збереження психічного здоров'я. Види арт-терапії.
  3. Базова технологія
  4. Біотехнологія
  5. Біотехнологія і гібридизація соматичних клітин
  6. Біотехнологія одержання антибіотиків
  7. Біотехнологія одержання ІНТЕРФЕРОНІВ
  8. Біотехнологія трансплантації ядер
  9. Бюджетування як управлінська технологія
  10. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОГО СТУПЕНЯ ОЧИЩЕННЯ ПО БПКПОЛН.
  11. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОГО СТУПЕНЯ ОЧИЩЕННЯ ПО ЗВАЖЕНИХ РЕЧОВИНАХ.
  12. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОГО СТУПЕНЯ ОЧИЩЕННЯ.




Переглядів: 3357

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.