Основні категорії статистичної науки.

З року в рік ця картина майже не змінюється. Кожна ДТП – це випадок. Щоб вона сталася треба відбутись багатьом факторам: треба щоб хтось придбав якесь авто, чомусь з’явився в певний час у певному місці, в цьому ж місці повинен з’явитися інший автомобіль (пішохід, стовп, дерево, потяг…), хтось повинен знехтувати правилами, або просто статись збіг певних обставин і т. і. Дивним виявляється те, що незважаючи на таку випадковість факторів загальна картина з ДТП з року в рік залишається майже незмінною. І це незважаючи на те, що частина порушників загинула і на цей процес в подальшому вже не впливає. З року в рік знайдеться хтось такий, хто буде підтримувати цю гірку статистику. І обов’язково в наступному році чиїсь авто перевернуться. І таких перевертань знов буде не 1% і не 71%, а чомусь близько 10% серед всіх ДТП.

ПРИКЛАД. Відомо, що в загальній структурі дорожньо-транспортних пригод (ДТП) України наїзди на пішоходів становлять десь 40-45%, зіткнення автомобілів близько 25%, перевертання транспортних засобів майже 10%. На кожні 6 ДТП припадає в середньому один загиблий.

Таким чином, незважаючи на випадковий характер поведінки окремих елементів, сукупність взагалі поводить себе достатньо визначено (інакше кажучи закономірно). Ця закономірність не детермінована. Раз на раз не припадає, а тому експериментальні перевірки тут не доречні.

Закономірності масових явищ виявляють на підставі реєстрації багатьох спостережень. І використання експериментальної перевірки тут не є коректним, оскільки загальна закономірність проявляється не завжди.

Вивчаючи закономірності масових явищ статистика майже ніколи не пояснює чому те, чи інше явище проявляється так, а не інакше (чому наїзди на пішоходів становлять 40-45%, а не 15-17%, чому людина в середньому живе десь 70 років, а не 190, чому вагітність у людини триває 40 тижнів, а не 20 і не рік?). По-перше, чинників, які формують ту, чи іншу закономірність дуже багато, по-друге і ступінь їх впливу настільки різна, що врахувати все це майже неможливо, а по-третє, багато з цих чинників не є невідомими взагалі. Статистика лише описує, як в певних умовах розвиток явища відбувається. Це схоже на емпіричну закономірність у технічних науках – не знаємо точно чому процес розвивається саме так, а не інакше, але спостереження і досвід підказують, що розвиток буде відбуватись чомусь саме так.

Метод групувань. У результаті масового спостереження явищ, які вивчаються (наприклад, злочинів, умов життя тощо), статистика одержує у своє розпорядження їх сукупність, для того, щоб її зрозуміти, необхідно провести її групування.

Групування – розподіл сукупності фактів на окремі якісно однорідні види (наприклад, види злочинів за Особливою частиною КК).

Метод узагальнюючих показників – це обробка, яка полягає в перетворенні абсолютних величин в узагальнюючі показники (середні та відносні величини), що характеризують одним числом найтиповіші поширені сторони явищ, які вивчаються.

Узагальнюючі показники відображають за певною ознакою всю сукупність явищ у цілому, не зважаючи на індивідуальне, випадкове, що дає можливість установити і виміряти закономірності різних явищ і процесів.

Методи якісного аналізу – визначення суті, якості і законів розвитку масових суспільних явищ (графічний, індексний, кореляційний, балансовий).

Методи статистики пов’язані з етапами статистичного дослідження.

Традиційно статистичне дослідження складається з трьох етапів:

1. Збір статистичних даних (статистичне спостереження).

2. Систематизація зібраних даних називають (зведенням статистичних даних).

3. Виявлення закономірностей у явищах, що досліджуються (аналіз та узагальнення статистичної інформації).

Перші два етапи за своєю суттю є організаційними питаннями. Третій етап вимагає застосування апарата математичної статистики.

Предмет статистики вивчається за допомогою категорій, тобто понять, які відображають найбільш загальні та суттєві властивості, ознаки, зв’язки і відношення предметів та явищ об’єктивного світу.

Статистична закономірність – це певна послідовність або повторюваність соціально-економічних явищ, яка формується та чітко проявляється в масових процесах, при дослідженні достатньо великої кількості одиниць сукупності. Доведено, що в будь-якій складній великій системі, в котрій взаємодіють багато елементів, закони проявляються тільки у формі статистичних закономірностей.

Розрізняють наступні види статистичних закономірностей:

- закономірності зміни у часі (закономірності динаміки);

- закономірності розподілу одиниць сукупності за певною ознакою;

- закономірності зміни складу та структури сукупності (структурні зрушення);

- закономірності взаємозв'язку.

Статистична сукупність– велика кількість окремих явищ, елементів, об’єднаних єдиною якісною основою, умовами розвитку, загальною ознакою (населення країни, кількість підприємств, судів тощо) але відрізняються окремими ознаками.

Сукупності можуть бути однорідними і різнорідними залежно від того, чи є якась ознака типовою для всіх об’єктів, що входять до сукупності.

Кожний окремий елемент, явище сукупності називається одиницею сукупності. Одиниця сукупності – це первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації, а також підставою обліку, який ведеться під час дослідження.

Наприклад, усіх злочинців певного регіону можна розглядати як статистичну сукупність. Кожен злочинець – це елемент сукупності, який має такі спільні ознаки: стать, вік, рівень освіти, сімейний стан тощо. Але кожний елемент сукупності разом з тим має своє індивідуальне значення певної ознаки, її рівень притаманний саме цьому елементу.

Ознака– це якісна особливість одиниці сукупності. За характером відображення властивостей одиниць сукупності, яка вивчається, ознаки поділяють на дві великі групи: кількісні та якісні.

Кількісні ознаки – ознаки, що мають безпосереднє кількісне вираження (наприклад, вік, сума завданої шкоди).

Якісні – ознаки, що не мають кількісного вираження, і характеризують якість, властивість досліджуваного явища і виражаються словами (стать, освіта, професія тощо).

Варіація –це коливання ознак в сукупності.

Рівень значення ознаки окремих елементів вимірюється за допомогою шкали. Шкала – це набір властивостей явища і відповідних їм значень.

Є три основні шкали: метрична, номінальна й порядкова.

Метрична – звичайна числова шкала, яка використовується для вимірювання фізичних величин або результатів обчислення. Для цієї шкали можуть використовуватися всі арифметичні дії. Метричною шкалою визначаються обсяги збитків від злочинних дій, кількість осіб, що вчинили злочин, кількість дітей в родині і тривалість життя тощо. В основу метричної шкали покладено результати безпосереднього вимірювання.

Номінальна, або шкала найменувань, встановлює відношення подібності елементів, за якого порядок розташування ознак значення не має. Прикладом номінальної шкали є перелік статей КК, спеціальність, громадянство правопорушника, національні статистичні класифікації України, коли різним видам товарів, послуг, професій, валют, відходів, корисних копалин і т. і. присвоюють різні коди. Арифметичні дії над числами, якими кодують ті чи інші якісні ознаки не мають сенсу.

Порядкова, або рангова, шкала визначає не тільки подібність елементів, а й послідовність інтенсивності прояву ознаки. Порядкова шкала, наприклад, застосовується для визначення рівня освіти злочинців, тяжкості злочину. також приклад – категорії ВУЗів, спеціалістів, шкала землетрусів, пожеж, катастроф.

Статистичний показник– поняття, категорія, за допомогою якої статистика виражає розмір досліджуваних явищ та існуючі між ними зв’язки.

Ці показники завжди вказують на те, до якого місця і часу належать явища, у яких одиницях вони виражені (чисельність наявного населення України на 01.07.2009 р. – 46,029 млн. чол.; кількість засуджених осіб у 2008 році склала 146858 чол., що майже на 4 % менше порівняно з 2007 роком.)

ПРИКЛАД.Зарплата в якомусь регіоні – це ознака, бо у кожного вона своя. Середня зарплата по регіону – це показник, бо характеризує вже весь регіон взагалі.

Статистичні дані – це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних, тобто це окремі числові значення статистичних показників. Вони завжди визначені не тільки якісно, а й кількісно та залежать від конкретних умов місця і часу.

Статистичні показники пов’язані між собою в систему статистичних показників (населення, валовий внутрішній продукт тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи статистики та етапи статистичного дослідження.	\|	Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.