Методи статистики та етапи статистичного дослідження.

Статистика взагалі, і правова зокрема, вивчає різні явища, у тому числі і правові, за допомогою специфічних методів.

Методи статистичних досліджень– це сукупність прийомів і засобів, що використовуються для збирання, обробки та аналізу інформації.

До основних методів належать статистики:

· метод масових спостережень (закону великих чисел),

· метод групувань,

· метод узагальнюючих показників,

· метод якісного аналізу.

Метод масового спостереженняє одним з основних методів статистики. Його суть полягає в тому, що закономірності можуть встановлюватися лише під час масового спостереження. Статистика вивчає такі конкретні співвідношення й закономірності, які не можуть бути встановлені на підставі розгляду окремих випадків і виявляють лише в масі. У кожному окремому випадку, наприклад, рівень освіти й культури злочинця можуть біти різноманітними. Лише результати масового спостереження розкривають типові й характерні особливості, які полягають у тому, що цей рівень значно нижчій, ніж у середньому у громадянина в країні.

Математичною основою методу масових спостережень є закон великих чисел.

Закон великих чисел дає змогу зрозуміти, чому із великої кількості випадкових зв’язків ми можемо встановити і встановлюємо закономірності у розвитку суспільних явищ. Наприклад, народжуваність дівчаток або хлопчиків у кожній окремій родині носить випадковий характер: в якихось родинах народжуватимуться одні дівчатка, в інших – одні хлопчики, в деяких – пропорційна їх кількість. Але якщо ми проаналізуємо народжуваність за якийсь значний період (наприклад, за місяць і більше), то обов’язково встановимо, що на 100 народжених дівчаток припадає 103–104 хлопчики, а іноді й більше (навпаки не може бути ніколи).

Наведений приклад підкреслює те, що кожне окреме явище суспільного життя завжди унікальне, тому що на нього впливає велика кількість випадкових чинників. Розпізнати між ними закономірність у кожному конкретному випадку практично неможливо. Але якщо вивчати ці явища у значній кількості, то можна з’ясувати закономірності, оскільки випадкові відхилення, властиві кожному окремому явищу, в своїй сукупності нейтралізують одне одного. Наприклад, окремий чоловік може прожити довше, ніж окрема жінка, але статистичні дані свідчать про те, що середня тривалість життя чоловіків на 5–6 років менша, ніж у жінок, а коефіцієнт смертності чоловіків у 2–3 рази вищий, ніж у жінок тієї ж самої вікової групи.

Закон великих чисел – це математично обґрунтована теорія, відповідно до якої, спираючись на знання теорії ймовірностей, можна стверджувати, що спільна дія значної кількості випадкових фактів призводить до наслідків, які не залежать від випадку. В разі підсумовування значної кількості одиничних явищ обов’язково проявляться порядок і закономірність у їх руху і розвитку, які не можна встановити при дослідженні малої кількості одиниць сукупності. Інакше кажучи, закон великих чисел дає змогу встановити закономірність там, де на перший погляд проявляється лише випадковість.

Ситуацію, коли випадковий характер поведінки окремих елементів сукупності призводить до достатньо визначеного характеру поведінки всієї сукупності взагалі можна показати на наступному прикладі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історія розвитку статистичної науки.	\|	Основні категорії статистичної науки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.