Зупинимося на зв'язуванні тРНК з амінокислотою і з кодоном мРНК.
Зв'язування "своєї" амінокислоти відбувається за допомогою ферменту - специфічної аміноаніл-тРНК-сннтетази. Існує 20 видів таких ферментів - по одному на амінокислоту. І в кожному випадку фермент має 2 центри впізнавання (див.мал) - амінокислоти і будь-який з ізоакцепторних тРНК, специфічних для цієї амінокислоти.
Отже, саме ці ферменти спряжують генетичний код із структурою амінокислот.
Причому у складі ферментів є не лише центр утворення ковалентного зв'язку між аминокислотій і тРНК, але і центр гідролиза такого зв'язку. Последний спрацьовує, якщо до тРНК приєдналася " не та " ами нокислота.
Що стосується взаємнодії тРНК з кодоном мРНК, то воно задовольняє загальним принципам комплементар ности (що вже відзначалося) і антипаралельності (см. рис. 2.22). Останнє означає: оскільки сенс кодону мРНК читається у напрямі 5'-3\ те антикодон в тРНК повинен чи таться у напрямі 3 '-"5".
При цьому перші дві основи кодону і антикодону спарюються строго комплементарно, тобто утворюються тільки пари А-У і Г-Ц. Спаровування ж третіх основ може відступати від цього принципу. Допустимі пари визначаються схемою:
Третій нуклеотид антикодону тРНК :
Нуклеотиди кодонів мРНК, які взаємодіють з ним
З схеми витікає наступне.
а) Молекула тРНК зв'язується тільки з 1-м типом кодону, якщо третій нуклеотид в її антикодоні - Ц або А.
б) тРНК зв'язується з 2-ма типами кодонів, якщо антикодон закінчується на У або Г.
в) І, нарешті, тРНК зв'язується з 3-ма типами кодонів, якщо антикодон кінчається на І (інозиновий нуклеотид); така ситуація, зокрема, в аланіновій тРНК.
Звідси, у свою чергу, витікає, що для впізнавання 61 змістового кодону вимагається, в принципі, менша кількість різних тРНК.