• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

При можливості використання природних заземлювачів за умови

Електромагнітні блоківки безпеки вимикачів, роз'єднувачів, заземлюючих ножів використовуються на відкритих і закритих розподільних пристроях з метою забезпечення необхідної послідовності вмикання і вимикання обладнання. Вони виконуються, переважно, у вигляді стержневих електромагніті в. Стержень електромагніта при знеструмленні його обмотки під дією пружини заходить у гніздо корпуса органа управління електроустановки, що не дозволяє маніпулювати цим органом. При подачі напруги на обмотку електромагніта осердя останнього втягується в котру шку електромагніта, що забезпечує розблокувапия органа у правління електроустановкою і можливість необхідних маніпулювань ним органом.

Засоби орієнтації електроустановкахдають можливість персоналу чітко орієнтуватись при монтажі-виконанні ремонтних робіт і запобігають помилковим діям. До засобів орієнтації в електроустановках належать: маркування частин електрообладнання, проводів і струмо проводів (шин), бирки на проводах, кольорові рішення неізольованих струмовідних частин, ізоляції, внутрішніх поверхонь електричних шаф і щитів керування, попереджувальні сигнали, написи, таблички, нюмутаїгійнісхеми, знаки високої електричної напруги, знаки постійно попереджу вальні тощо.

Попереджувальні сигнали використовують з метою забезпечення надійної інформації про перебування електрообладнання під напругою, про стан ізоляції та пристроїв захисту, про небезпечні відхилення режимів роботи від номінальних тощо. Світловою сигалізацією обладнуються в електроустановках напругою понад 1000 В комірки роз'єднувачів, масляних вимикачів, трансформаторів. У ввідних шафах комплектних трансформаторних підстанцій, незалежно від величини напруги, передбачається попереджувальна сигналізація станів ''Увімкнено" і ''Вимкнено".

Виконання електричних мереж, ізольованих під землі. Як зазначалось вище (18.9), в мережах, ізольованих від землі, при однофазному включенні людини під напругу і відсутності пошкодження ізоляції інших фаз, величина струму через людину визначається опором ізоляції фаз відносно землі, який, щонайменше, становить 10Ом. Таким чином, виконання мереж, ізольованих від землі, обмежує величину струму через людину за рахунок опору ізоляції фаз відносно землі при умові забезпечення необхідного стану ізоляції. За наявності (раз з пошкодженою ізоляцією і до­торканні людини до фазного проводу з непошкодженою ізоляцією сила струму через людину значно зростає. Тому застосування мереж, ізольованих від землі, вимагає обов'язкового контро­лю опору ізоляції. В особливо небезпечних умовах такий контроль щодо елекі ро-травм повинен бути постійним, з автоматичним відключенням електроустановок з пошкодженою ізоляцією. Відповідно до чинних нормативів, наприклад у гірничодобувній промисловості і на торфорозробках, виконання електромереж, ізольованих від землі з постійним на відключення контролем опору ізоляції, є обов'язковим. На промислових підприємствах, підприємствах невиробничої сфери, у сільськогосподарському виробництві, побуті застосовуються, зазвичай, мережі з глухозаземленою нейтраллю.

Захисне роздігення електричних мереж. Загальний опір ізоляції проводів електричної мережі відносно землі і ємкісна складова струму замикання на землю залежать від протяжності мережі і її розгалуженості. Зі збільшенням протяжності і розгалуженості мережізменшується паралельна робота ізоляторів (накопичення дефектів) і збільшується ємкість. Розділення такої протяжної мережі на окремі, електрично не зв'язані між собою частини за допомогою трансформаторів з коефіцієнтом трансформації, рівним одиниці, сприяє підвищенню опору ізоляції та зменшенню ємкості, і, як результат, призводить до підвищення рівня безпеки. Захисне розділення електричних мереж може реалізовуватись як у межах електричних систем, так і в межах окремих підприємств. Зокрема, воно може реалізовуватись при використанні розділю-вальних трансформаторів як засобу підвищення електробезпеки. Принципова схема розділювального трансформатора як засобу захисту її установках напругою до 1000 Б при виконанні робіт в особливо небезпечних умовах щодо електротравм, наведена па рис. 16\4.

При реалізації схємн розділювального трансформатора як засобу захисту необхідно дотримуватись таких вимог безпеки:

- підвищена міцність самої конструкції іі підвищений опір ізоляції;

- від трансформатора дозволяється живлення тільки одного споживача електроенергії з номінальним струмом плавкої вставки побільше 15 А;

заземлення вторинної обмотки трансформатора не допускається;

- корпус трансформатора заземлюється чи занулюсться залежно віл режиму нейтралі мережі живлення трансформатора;

- напруга на низький стороні трансформаторів обмежується величиною 380 В.

Застосування малих напруг.До Малих напруг належать напруги 42 В і менше змінного струму частотою 50 Ги і ПО В і менше постійного струму. Чинні нормативні документи виділяють два діапазони малих напруг змінного струму; 12 В і 42 В. Напруга до 42 В змінного і до 110 В постійного струму застосовується в приміщеннях з підвищеною небезпекою електротравм. особливо небезпечних і поза приміщеннями для живлення ручного електрифікованого інструменту, ручних переносних ламп, світильників місцевого освітлення з лампами розжарювання, в яких конструктивно не виключена можливість контакту сторонніх осіб зі струмовідпими частинами. Із метою забезпечення надійного захисту понижувальні трансформатори як засоби захисту повинні мати електрично не зв'язані обмотки високої і низької сторін (не гину автотрансформаторів з однією обмоткою), розділені екраном. Для захисту від переходу високої напруги на сторону низької один із виводів вторинної обмотки заземлюється через пробивний запобіжник. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю. Як зазначалось раніше, в мережах з ізольованою централлю струм однофазних замикань на землю, ик і струм через людину при однофазному дотиці до струмовідних частин, оцінюється світильників загального освітлення з лампами розжарювання при висоті підвісу світильників меншій 2,5 м.

Для живлення таких світильників перевагу слід віддавати стаціонарним електричним мережам напругою 12 В. Розетки для підключення світильників у таких мережах конструктивно мають відрізнятися від розеток на більші діапазони напруги. За не­доцільності виконання стаціонарних мереж напру і ою 12 В допускається застосування понижувальних трансформаторів. Для живлення таких світильників перевагу слід віддавати стаціонарним електричним мережам напругою 12 В. Розетки для підключення світильників у таких мережах конструктивно мають відрізнятися від розеток на більші діапазони напруги. За недоцільності виконання стаціонарних мереж напру і ою 12 В допускається застосування понижувальних трансформаторів. Принципова схема такого тину трансформаторів наведена на рис.

Із метою забезпечення надійного захисту понижувальні трансформатори як засоби захисту повинні мати електрично не зв'язані обмотки високої і низької сторін (не гину автотрансформаторів з однією обмоткою), розділені екраном. Для захисту від переходу високої напруги на сторону низької один із виводів вторинної обмотки заземлюється через пробивний запобіжник.

Компенсація ємнісної складової'струму замикання на землю. Як зазначалось раніше, в мережах з ізольованою централлю струм однофазних замикань на землю, ик і струм через людину при однофазному дотиці до струмовідних частин, оцінюється активною і ємнісною складовими. Так, ємність кожного проводу повітряно мережі (і.,.35 кВ складає приблизно Л000...6000 пФ/км. а ємнісний струм м;і ІкВ лінійної напруги і на 1 км довжини 2,7...3.3 мА для мереж на дерев'яних опорах. В мережах на метале­вих опорах цей струм на Ю...15% більший. В протяжних розгалужених мережах ємнісна складова струму через людину може перевищувати активну і бути визначальною в тяжкості ураження людини електричним струмом. Крім того, значні ємності мереж напругою більше 1000 В негативно впливають на ізоляцію мережі, викликають перенапругу в ізоляції, що може призводити до її перекриття. Для зменшення ємнісної складової струму замикання на землю застосовують компенсаційні котушки (реактори), які вмикаються між нейтраллю мережі іі землею.

Активний опір реактора близький фазних проводів відносно землі, що забезпечує ізольований від землі режим нейтралі. Крім того, за певних співвідношень індуктивності реактора і ємності мережі її ємнісний струм можна компенсувати. Для налагодження на ємність мережі індуктивність реактора змінна. В конструкціях реакторів окреміїх типів можливе автоматичне налагодження їх індуктивності на ємність мережі для забезпечення резонансу струмів.

Вирівнювання поітенціалів. Застосовується з метою зниження можливих напруг дотикуі кроку, при експлуатації електроустановок або потраплянні людини під ці напруги за інших обставин. Вирівнювання потенціалів досягається за рахунок навмисного підвищення потенціалу опорної поверхні, на якій може стояти людина, до рівня потенціалу струмовідних частин. яких вона може торкатись (зменшення), або за рахунок зменшення перепалу потенціалів на поверхні землі чи підлозі приміщень її зоні можливого розтікання струму

Прикладом вирівнювання потенціалів з метою зниження може бути тимчасове електричне з'єднання ізольованої від землі колиски телескопічної пе|ресувної автовежі з фазним проводом ПЛ елеісг ролере дач при пофазному виконанні профілактичних робіт без зняття напруги.

Технічні заходи попередження е.іектротравм при переході напруги па пеструмовідні маститі електроустановок. і Іоява напруги на неструмовіднн час пінах електроустановок пов'язана з пошкодженням ізоляції і замиканням па корпус. Основними технічними заходами щодо попередження олектротравм при замиканнях на корпус с захисне заземлення, занулення, захисне відключення.

Захисне заземлення відповідно до ГОСТ 12.1.009-76. захисне заземлення-це навмисне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмовідних частин електроустановок, які можуть опинитись під напругою. Принципова схема функціонування захисного заземлення наведена па рис. 18.7.

При пошкодженні п установці ізоляції фазного проводу 1 (показано стрілкою на рис.) корпус установки може опинитися під напругою. Якщо людина доторкнеться у цьому випадку до корпуса установки, то це буде майже рівноцінно доторканню до проводу. У результаті цього виникне мережа струму, аналогічна наведеній на рис. За наявності заземлення паралельно людині буде мати місце додатковий струмопровід, і струм замикаїпія на землю буде розподілятися між цим струмопроводом і людиною обернено пропорційно їх опорам, що забезпечує захист людини від ураження електричним струмом. Крім того, при наявності захисного заземлення має місце розтікання струму в землі, в результаті чого на поверхні землі, відповідно до 18.8, виникає поле підвищених потенціалів відносно нульового потенціалу землі, розподіл яких показано на рис. 18.7. В результаті цього напруга, під яку потрапляє людини (О_лпт), буде визначатись різницею потенціалів корпуса установки і поверхні землі в місці розташування людини рис. із зменшенням відстані між заземлювачем і людиною напруга дотику буде зменшуватись, що сприяє поліпшенню безпеки. Захисному заземленню піддягають:

- електроустановки напругою 380 Б і більше змінного струму і 440 І! і більше постійного струму незалежно від категорії приміщень (умов) щодо небезпеки електротравм;

- електроустановки напругою більше 42 В змінного струму і більше ПО В постійного струму в приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою електротравм, а також електроустановки поза приміщеннями;

- всі електроустановки, що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах (з метою попередження вибухів).

Відповідно до зазначеного заземлюються:

- несірумовідиі частини електричних машин, апаратів, трансформаторів:

каркаси розподільчих війтів, шаф, щитів управління, а також їх знімні частини і частини, що відкриваються, якщо на них встановлено електрообладнання напругою більше 42 В змінного і більше 110 В постійного струму.

- металеві конструкції розподільчих пристроїв, металеві кабельні коробки й інші кабельні конструкції, металеві кабельні муфти, металеві гнучкі рукави і труби електропроводки, електричні світильники;

- металоконструкції виробничого обладнання, на якому є споживачі електроенергії;

- опори повітряних ліній електропередач тощо.

Не заземлюються неструмовідні частини електроустановок, розміщених па заземлених металокопструкціях, за умови надійного контакту між ними, за винятком електроустановок, що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах. Ефективність захисного заземлення залежить від опору заземлюючого пристрою проходженню струму замикання на землю. Відповідно до чинних нормативів величина опору заземлюючого пристрою в установках напругою до 1000 В не повинна перевищувати: 10Ом за сумарної потужності генераторів (трансформаторів) 100 кВЛ і менше:

- 4 Ом за сумарної потужності генераторів (трансформаторів) більше 100 кВА.

Опір заземлюючого пристрою електроустановок, що живляться від мережі напругою більше 1000 В, повинен бути:

- не більше 0,5 Ом в мережах з ефективно заземленою нейтраллю; в мережах, ізольованих від землі, не більше визначеного з виразу 125//_д.». і приймається розрахунковим, але не більше 10 Ом.

Конструктивно захисне заземлення включаєзаземлюючий пристрій і провідник, що з'єднує заземлюючий пристрій з обладнанням, яке заземлюється —заземлюючий провідник.

Для заземлюючих провідників використовують нвізояьовані мідні провідники поперечним перерізом не менше 4 ММ² або сталеві струмоироводи діаметром 5...10 мм. Заземлюючі провідники між собою і з заземлювачами з'єднуються зварюванням, а з обладнанням, що заземлюєтьс—зварюванням або за допомогою гвинтового з'єднання з застосуванням антикорозійних заходів. У виробничих приміщеннях заземлюючі провідники прокладаються відкрито, а обладнання приєднується до внутрішньої магістралі заземлення індивідуально шляхом паралельних приєднань. Заземлюючі пристрої можуть бути природними і штучними. Як ирнролііі заземлюючі пристрої використовуються прокладені в землі трубопроводи, оболонки кабелів, арматура будівельних конструкцій, що мас контакт із землею тощо. Штучні заземлюючі пристрої це спеціально закладеш в землі металоконструкції, признані для захисного заземлення. III гучними заземлювачами можуть бути металеві, вертикально закладені п грунт електроди (стержні, труби, кутова сталі, тощо), з'єднані між собою за допомогою зварювання з'єднувальною смугою, смугова і листова сталь і т. п. Закладені в ґрунт вертикальні електроди, з'єднані металевою смугою в загальну мережу, використовуються) переважно, для цехових заземлюючих пристроїв при значній кількості електроустановок, що заземлюються, заземлюючих пристроїв відкритих трансформаторігих підстанцій тощо. У цьому випадку заземлюючий пристрій виконується у піп дяді контурного або виносного заземлення.

Контурне (а) і виносне (6) заземлення: 1 зазем іюючі пристрої;

2 — заземлюючі провідники; і — обладнання, що заземлюється;

4 — внутрішня магістраль (ісонтир) заземлення

У випадку контурного заземлення в приміщенні відкрито, по будівельних конструкціях.споруджується внутрішній контур заземлення ї, з яким за допомогою з'єднувальних провідників 2 з'єднуються иеструмовідні елементи обладнання 3, ию заземлю» гься. Ззовні приміщення в грунті па глибині 0,7... 1,0 м сію руджується контурний заземлюючий пристрій 1 (вертикальні електроди» з'єднані горизонтальним електродом).

Внутрішня магістралі, заземлення і заземлюючий пристрій з'єднуються між собою за допомогою зварювання не менше ніж у двох місцях.

При виносному заземленні заземлюючий пристрій 1 споруджується поза приміщеннями, а внутрішні магістралі заземлення окремих приміщень приєднуються до заземлюючого пристрою заземлюючими провідниками.

Смугова сталь використовується, переважно, для спорудження групових заземлювачів для заземлення будівельних мобільних приміщень та інших групових пересувних електроустановок, а листова—як індивідуальні заземлюючі пристрої. При виборі тину заземлюючого пристрою (природний, штучний) і його конструктивних параметрів (розміри електродів, їх кількість, взаємне розміщення і т. ін) необхідно дотримуватись вимог

фактичний і допустимий опір заземлюючого пристрою. Ом;

- опір природною заземлюючого пристрою, Ом. штучні за­землюючі пристрої не споруджуються.

На кожний діючий заземлюючий пристрій повинен бути паспорт, в якому наводиться його схема, дані про результати перевірок стану заземлюючого пристрою, проведені ремонтні роботи і конструктивні зміни. Опір захисного заземлення струму розтікання контролюється в терміни, встановлені чинними нормативами, з веденням відповідної документації: на вугледобувних шахтах кожні 6 місяців; цехові заземлюючі пристрої—кожні 12 місяців; заземлюючі пристрої підстанцій—раз у 3 роки.

Занулення відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, занулення в загальному розумінні—це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих иеструмовідних частин, які можуть опинитись під напругою в результаті пошкодження ізоляції. Зануленпя в електроустановках-це навмисне з'єднання елементів електроустановки, які познаходяться під напругою, з глухо-заземлеиою централлю генератора чи трансформатора в мережах трифазного струму,з глухозаземленим вводом джеіюла однофазного струму. У наведеній схемі при пробої на корпус і відсутності замулення людини до корпуса електроустановки настільки небезпечний, як дотик до неізольованого фазного проводу. Якщо ж корпус електроустановки провідником буде з'єднаний з нульовим провідником, то пробій па корпус перетвориться к коротке замикання фази. При ньому спрацює захист віл короткого замикання і електроустановка відключиться від мережі живлення. Повторне увімкнення електроустановки буде неможливим до усунення пробою на корпус.

Для забезпечення ефективності захисту при застосуванні зану-лепия необхідно, щоб струм короткого замикання відповідав струму спрацювання захисту від короткого замикання. Останнє досягається обґрунтованим визначенням можливого струму короткого замикання, відповідним вибором каліброваних вставок плавких запобіжників, регулюванням автоматичних електромагнітних засобів захисту від короткого замикання, забезпеченням цілісності нульового проводу. Щоб створити умови для спрацювання замулення при обриві нульового проводи останній періодично.

Вимоги щодо застосування занулення залежно від величини напруги і категорії приміщень за небезпекою слектротравм аналогічні вимогам до застосування захисного заземлення. За величиною напруги мережі живлення застосування занулення обмежується напругою до 1 кВ. Згідно з чинними нормативами можливі два варіанти реалізації занулення:

- заземлена через певні відстані (100...200 м) нейтралі мережі виконує функції нульового робочого і нульового захисного про­відника одночасно;

- для занулення обладнання прокладається окремий провідник, який виконує функції тільки нульового захисного.

Другий варіант є обов'язковим для житлових, адміпістратив-по-побутових приміщень, приміщень масового перебування людей, що будуються.

У цьому випадку в приміщеннях з однофазною мережею внутрішня мережа виконується трипровідною—фаза, нуль робочий і нуль захисний, а розетки для підключення переносних споживачів електроенергії—три контактні. При відповідному виконанні штепсельних вилок і шнура живлення споживача (три про відпий) контакт мережі нульового захисного провідника замикається з випередженням відносно контактів фази і [гульового робочого ндовідника. Таким чином, споживач електроенергії занулюється до подачі на нього напруги. У приміщеннях з трифазними споживачами внутрішня мережа виконується п'ятипровідпою 3 фази, нуль робочий і нуль захисний.

Незалежно від розглянутих варіантів при застосуванні в приміщенні окремого нульового захисного провідника останній відгалужується від нейтралі мережі на щитку в воду в приміщення до роз'єднувальних контактів, а для забезпечення його цілісності і надійності захисту в мережі цього провідника не повинно бути будь-яких роз'єднувачів, запобіжників тощо.

Захисне відключення. Призначення захисного відключення—відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні її елементи. Застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все, в умовах особливої небезпеки електротравм. Ефективність захисного заземлення залежить від опору заземлюючого пристрою розтіканню струму замикання на землю. При наявності сухого чи скельного ґрунту опір заземлюючого пристрою розтіканню струму за певних умов може перевищувати допустимі значення з відповідною втратою захисних функцій. Тому в подібних випадках доцільно застосовувати захисне відключення.

Згідно з чинними нормативами захисне відключення є обов'язковим в гірничодобувній промисловості і на торфорозробках. Ефективність занулення залежить від опору мережі короткого замикання при переході напруги на неструмовідні частини. При значній протяжності мережі живлення її опір струму короткого замикання збільшується, а абсолютне значення струму короткого замикання може бути недостатнім для спрацювання захисту від КЗ.

У подібних випадках ефективний захист може бути забезпечений застосуванням пристроїв захисного відключення, спрацювання яких може бути

спричинене струмами витоку на землю з корпуса електроустановки, зниженням опору ізоляції фази відносно землі, перерозподілом навантаження на фази тощо. Промисловістю серійно випускаються пристрої захисного відключення.

Читайте також:

1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
2. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
3. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
4. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
5. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
6. Аналіз використання капіталу.
7. Аналіз використання матеріальних ресурсів
8. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
9. Аналіз використання обладнання.
10. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
11. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
12. Аналіз використання фонду робочого часу.

Переглядів: 1591