• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суть і мета перспективних розрахунків населення.

Література

Контрольні питання

Лекція № 26 перспективні розрахунки населення.

План

26.1. Суть і мета перспективних розрахунків населення.

26.2. Розрахунки населення з постійним і змінним режимом відтворення.

26.3. Перспективні розрахунки населення за динамічними моделями.

26.4. Перспективні розрахунки чисельності з урахуванням впливу міграції.

26.5. Перспективні розрахунки населення з урахуванням впливу міграції.

26.6. Ретроспективні розрахунки населення за статтю і віком у міжпереписні періоди.

1. Які прогнозні значення чисельності та складу населення визначаються моделюванням?

2. Які вирізняють види перспективних розрахунків населення?

3. Терміни дії короткострокових середньострокових та довгострокових розрахунків населення?

4. На чому ґрунтуються перспективні розрахунки?

5. Формула розрахунку перспективної чисельності населення регіону.

6. Які застосовують трендові моделі у разі спрощеного перспективного розрахунку чисельності населення?

7. Що являють собою ретроспективні розрахунки населення?

1. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник. – К.: Вища шк.., 1993, с. 386-416.

2. Демографічні дослідження. – К.: НАН Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.

3. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2003,с. 89-94.

4. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2000, с.236-240.

5. В. М. Медков Демография/ Ученик – М. ИНФРА-М, 2004, с.234-254.

Завдання статистики населення - не лише аналізувати існуючий демографічний стан чи процес, а й моделювання їх. Моделюванням визначаються прогнозні значення чисельності та складу населення (перспективні розрахунки), а також реставруються втрачені дані далекого чи близького минулого (ретроспективні розрахунки).

Перспективні розрахунки населення можна класифікувати за такими ознаками.

1 За регіональним об'єктом перспективного розрахунку - глобальні, тобто такі, що охоплюють населення всієї Землі; регіональні, диференційовані за різними регіонами — континентами і такими регіонами, як Західна Європа, Південна Азія і т. д.; національні, що здійснюються для окремих держав; територіальні — для економічних районів, адміністративних областей, окремих поселень, зокрема великих міст тощо.

2. За часом майбутнього періоду, на який поширюється розрахунок — короткострокові, середньострокові та довгострокові.

Короткостроковірозрахунки охоплюють період до 5-ти років включно. Вони потрібні для реалізації найближчих цілей розвитку економіки і культури окремих країн, мають високу точність і ступінь деталізації.

Середньострокові перспективні розрахунки здійснюють на строк приблизно на відстань однієї довжини покоління, їх термін 20—30 років. Такі розрахунки мають стратегічний характер, сприяють визначенню і виробленню державної політики в сфері економіки, демографії тощо. Ці розрахунки не такі точні, як короткострокові, але все ж можуть визначати перспективну чисельність населення країни та її районів з достатньою деталізацією і надійністю. Часом такі розрахунки багатоваріантні враховують можливі зміни тенденцій.

Довгостроковірозрахунки на періоди, що дорівнюють двом — трьом і більше довжинам покоління, охоплюють час, що може перевищувати століття. Точність таких розрахунків перевірять майбутні покоління, але їх не можна розглядати як якісь необґрунтовані пророкування Розрахунки сучасних статистиків-демографів спираються на досить обґрунтовані наукові передбачення.

3. За ступенем деталізації — недеталізовані та деталізовані. Недеталізовані— коли майбутню чисельність розраховують загальним числом без поділу на вікові й інші групи. Це стосується насамперед довгострокових розрахунків. Деталізовані прогнози населення дають не лише його загальну чисельність, а й склад за статтю ві­ком, територіальне розміщення. Одним з поки що не вирішених, проте важливих завдань статистики є дета­лізація перспективної чисельності не лише за демографічними, але й деякими соціально-економічними ознаками - національністю, освітою, професійним складом тощо. У короткострокових розрахунках можна врахувати багато додаткових аспектів, інші ж деталізувати важко.

4. За. призначенням — такі, що мають практичне застосування (їх використовують у розрахунках балансів трудових ресурсів, народжень, смертей, переходів з групи дітей до групи дорослих, з групи працюючих до групи пенсійного віку); такі, що застосовують для наукових цілій (вони є основою вивчення перспективних закономірностей руху і відтворення населення у кількісному вираженні); прогнози-застереження, за допомогою яких суспільство може регулювати небажані результати розвитку населення.

Джерелом вихідних даних для розрахунків майбутньої чисельності населення є, по-перше, переписи населен­ня а також дані поточної звітності, моделі процесів природного руху населення і моделі всього населення. Безпосередні виконавці розрахунків - вчені, працівники статистичних органів.

За прогнозними розрахунками державної статистики, виконаними ще у 1990р., в країні чисельність працездатного населення повинна знизитися в 2006—2015 рр. на 13,0 млн. чол.. Зменшення чисельності населення працездатного віку передбачається в окремі періоди також у Білорусі, Латвії Естонії. Навпаки, в країнах Середньої Ази проблема працевлаштування дуже загостриться через збільшення частки населення у працездатному віці Перспективний розрахунок. населення є великою статистичною і плановою операцією, що потребує значної теоретичної та організаційної підготовки.

Порядок перспективного розрахунку такий:

· визначення основних цілей і завдань;

· визначення часових і територіальних меж прогнозу, визначення обсягу і деталізації прогнозованих показників;

· підготовка вихідної статистичної інформації;

· вибір і обґрунтування демографічних гіпотез зміни режиму витворення населення на прогнозований період;

· власне розрахунки варіантів перспективної чисельності та інших показників прогнозу;

· оцінка точності отриманих результатів;

· заключний аналіз прогнозів, теоретичні узагальнення і висновки, обробка даних і передача їх для практичного використання господарським і науковим закладам.

26.2. Розрахунки населення з постійним режимом відтворення.

Гіпотеза незмінності режиму відтворення населення на прогнозований період цілком придатна для короткострокових розрахунків перспективного населення.

Інтенсивності процесів смертності та народжуваності властива сталість. Вони змінюються під впливом сукупної дії та зміни соціально-економічних факторів і оточуючого середовища. Проте внаслідок високого рівня автокореляції, тобто залежності від самих себе, вони не змінюються різко і миттєво.

Навіть в умовах демографічного переходу, коли сталість демографічних коефіцієнтів інтенсивності послабилась, їхні зміни еволюційні, поступові. Тут діє сила інерції.

На короткий період — до 5 років — припущення незмінності інтенсивності процесів народжуваності й смертності правомірне.

Перспективний розрахунок населення в сучасних умовах ґрунтується на інформації про чисельність і статево-вікову структуру населення, яка отримана у ході переписів населення.

Рік проведення перепису є базисним, нульовим роком розрахунку.

У нашій країні переписи проводять раз на 10 років, а між переписами дані про чисельність і склад населення на весь 10-річнии інтервал обчислюють за допомогою перспективних розрахунків — оцінок.

Крім даних перепису як бази перспективного розрахунку потрібні дані демографічних таблиць — дожиття й плідності, без чого не можна розрахувати майбутній склад населення за статтю і віком. Демографічні таблиці для перспективних розрахунків повинні бути за роки, що межують з роком перепису. Причому бажано мати таблиці всіх регіонів, для яких здійснюють перспективний розрахунок.

Перспективний розрахунок населення містить три етапи:

Розрахунок чисел тих, хто буде жити у кожному наступному році прогнозованого періоду, з числа тих, хто був записаний у ході перепису.

Розрахунок числа тих, хто народиться у кожному році прогнозованого періоду.

Визначення числа тих, хто буде жити в кожному наступному році прогнозованого періоду, з вирахуваних раніше чисел тих, хто народиться.

Техніка розрахунку на першому і третьому етапі однакова. Операцію розрахунку чисел тих, хто буде жити у прогнозованому періоді, називають пересуванням віку тих, хто живе.

У кожному наступному році перспективного періоду люди, що були враховані при перепису населення, стають на рік старші, переходять у інший вік, а їхня чисельність зменшується на число тих, хто не дожив до наступного року і наступного віку.

Коефіцієнтом пересування віку є коефіцієнт дожиття відповідної таблиці дожиття. Це відношення табличних чисел тих, хто живе в стаціонарному населенні у наступному віці, до числа тих, хто жив у попередньому

Формула пересування віку за таблицею дожиття у реальному населенні:

На першому році прогнозованого періоду числа новонароджених розраховують для числа тих жінок, що були зареєстровані в ході перепису в дітородному віці. Коефіцієнти плідності кожної вікової групи множать на число жінок відповідної вікової групи

У тих випадках, коли таблиці плідності не розраховують, для визначення числа новонароджених використовують емпіричні вікові коефіцієнти плідності.

На другий і наступні роки прогнозованого періоду потенційний материнський контингент жінок беруть з чисел жінок дітородного віку, розрахованих методом пересування віку.

Пересування можна здійснювати і за табличними коефіцієнтами смертності. Спочатку розраховують можливі числа тих, хто помре, а потім тих, хто переходить у наступний вік життя..

Прогнозні розрахунок кількості дітей потрібен для передбачення числа шкільних класів, місць у них, число вчителів, кількість місць у дитячих садках, кількість дітей, що досягнуть «садкового» віку тощо. Саме демографічні прогнози дають обґрунтовані дані про потреби суспільства..

На другому етапі розраховують число тих, хто народиться у за три роки після перепису. Для розрахунків майбутнього числа новонароджених попередньо визначають числа жінок дітородного віку методом пересування віку.

Після розрахунку загального числа новонароджених визначають частку в ньому дівчаток і хлопчиків. Вони становлять відповідно 0,488 і 0,512.

На третьому етапі розраховують пересування віку тих дівчаток, народження яких розраховувалось.

Аналогічний розрахунок здійснюють для чоловіків.

Більш грубо число майбутніх народжень може бути визначене за коефіцієнтами плідності за весь дітород­ний період і чисельністю жіночого дітородного контингенту або навіть за загальним коефіцієнтом народжуваності та всього населення

Ці розрахунки виконують за методом умовного покоління.

Більш деталізований перспективний розрахунок можливий тоді, коли є дані поточної звітності для побудови когорт жінок, для аналізу процесів шлюбності й плідності. Маючи дані про шлюбні когорти за віком жінок і показники плідності шлюбу, можна прогнозувати числа народжень у сім'ях, врахованих у переписах населення в сім'ях, які сформуються у прогнозованому періоді, а також числа позашлюбних народжень.

Читайте також:

1. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
2. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
3. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
4. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
5. Аудит розрахунків з бюджетами
6. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
7. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
8. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
9. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
10. Аудит розрахунків за податками і платежами
11. Аудит розрахунків із підзвітними особами.
12. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками

Переглядів: 1571