Розрахунки населення зі змінним режимом відтворення.

Сучасний етап розвитку цивілізації пред'являє нові вимоги до демографічних досліджень щодо якості перспективних розрахунків населення. Особливо великі труднощі виникають через те, що демографічний перехід відбувається неоднаково у різних країнах або регіонах, неодночасно і нерівномірно у часі. Періоди деякої сталості змінюються прискоренням зміни процесів природного руху, потім знову можливі гальмування тощо. Це є однією з причин розходження перспективних розрахунків з життям. Щоб уникнути помилок прогнозів, слід їх передбачати. Так, непередбачене прогнозом надшвидке зростання населення Києва у 70-ті роки призвело до невідповідності його соціальної інфраструктури потребам населення.

Недостатня увага до демографічних проблем при вирішенні питань розвитку промисловості не лише була причиною деформацій складу населення за статтю і віком, а й негативно впливала на долю майбутніх поколінь. Демографічний прогноз, демографічна експертиза повинні застерігати від негативних наслідків, що можливі при прийнятті помилкових рішень. Однією з головних причин занепаду сільського господарства є розбалансованість демографічної структури села, його надшвидке постаріння, з одного боку, що призводить до втрати трудового потенціалу, і неможливості нормального створення сімей для великої частини молоді через дефіцит наречених — з другого.

Розглянемо деякі прийоми демографічного прогнозування при змінних режимах відтворення.

Гіпотеза незмінності, за деяким виключенням доцільна для короткострокових прогнозів.

Для середньо і довгострокових прогнозів вона не прийнятна. Наприклад, Україна повинна подолати відставання від розвинутих країн у зниженні смертності та подовженні життя. Деякі позитивні зрушення у цій сфері (зниження смертності немовлят, розриву майбутньої тривалості життя чоловіків та жінок, подовження тривалості майбутнього життя) є обнадійливими.

Для того щоб прогнозний розрахунок був повним і реальним, необхідний ретельний екстенсивний та інтенсивний аналіз демографічних процесів природного руху населення, міграційного руху тощо. Індексний факторний аналіз дає змогу виявляти причини зміни демографічних процесів і виробити засоби впливу на них у бажаному напрямі за допомогою статистичних групувань, зокрема аналітичних. Слід активно впроваджувати когортний аналіз, особливо при вивченні народжуваності, вибіркові обстеження, соціологічні дослідження, вивчення громадської думки. Лише такий підхід сприятиме розумінню взаємозв'язків процесів відтворення населення і соціально-економічних умов, у яких вони здійснюються. Вивчення інтенсивності демографічних процесів у динаміці має важливе значення для перспективних розрахунків. Обчислювальна техніка і розробка програм визначення динамічних функцій дає можливість без великих затрат часу і праці здійснювати динамічний аналіз вікових показників інтенсивності плідності та інтенсивності смертності. Відрізок часу ретроспекції не повинен бути надто широким. При розгляді емпіричних показників слід використовувати не віддалену, а сучасну тенденцію. Ретроспекція, як показав досвід, сягає у минуле не в глибину століть, а на 10—15 років.

Програми розрахунку трендів дають можливість за допомогою критеріїв точно вибрати функцію і екстраполювати її на майбутнє. Екстраполяцію диференціюють. Здійснюють аналіз динамічних рядів з урахуванням авторегресій міських і сільських поселень за економічними районами, для країни в цілому. Це є основою для передбачення зміни, кількісних показників інтенсивності процесів природного руху населення.

Особливо важливе значення мають екстенсивний та інтенсивний аналіз смертності за її причинами, зокрема побудова таблиць смертності(дожиття) за причинами. За ними можна прогнозувати збільшення майбутньої тривалості життя завдяки зменшенню смертності через окремі причини.

При прогнозуванні змін тенденцій природного руху населення слід приділяти увагу не лише інтенсивності, яка не залежить від структурних факторів, а й самим структурним факторам, що справляють великий вплив на абсолютну кількість народжених і померлих. Оскільки в нашій країні статево-вікова структура населення спотворена внаслідок величезних катаклізмів, при розрахунку майбутнього населення треба враховувати не лише вплив еволюційних процесів, постаріння населення, змін співвідношення часток трьох і навіть чотирьох поколінь, що притаманне всім розвинутим країнам світу, а й обставини, що зумовили компенсаційні й амортизаційні демографічні процеси.

Явище компенсації виявляється безпосередньо в короткочасному збільшенні чисел шлюбів, а далі — через певний лаг часу короткочасне збільшення числа народжень, а також відповідних коефіцієнтів інтенсивності. Явище компенсації спостерігається в тих випадках, коли певні обставини перешкоджали нормальному розвитку шлюбності й плідності. Це призвело до того, що багато демографічних явищ назріло, але не відбулося.

У XX ст. такими стримуючими факторами шлюбності й плідності є війни, а також економічні кризи, погіршення добробуту населення тощо.

Це зумовлено не лише безпосередньо загибеллю людей на війні, а й побічними втратами ненародженими.

Коли штучні перешкоди знімаються, процеси шлюбності й народжуваності нормалізуються. Так, по війні, крім тих, що могли б скластися у звичайному порядку, укладаються «відкладені» шлюби, відновлюються шлюби, перервані війною, і виникає повоєнний бум народжень. Так званий бебі-бум був особливо відчутний для багатьох країн Європи після першої і дещо в меншому обсязі після другої світової війни.

Компенсаційний приріст народжень не ліквідує всі побічні втрати, проте на структурі населення це відбивається випуклостями на контурі статево-вікової піраміди. «Западини» воєнних років змінюють «виступи» повоєнних. У населенні збільшується не лише число, але й частка дітей, що автоматично зменшує частку дітородного контингенту в населенні й призводить до деякого зниження загального коефіцієнта народжуваності навіть при збереженні вікової інтенсивності плідності (нагадаємо, що п=F_15-49S_15-49). Загальний коефіцієнт народжуваності знижується через те, що вичерпується можливість зростання числа народжень за рахунок відкладених, вони реалізуються в період компенсації, процес народжуваності нормалізується. Зниження коефіцієнта народжуваності при незмінному коефіцієнті смертності зменшує і коефіцієнт природного приросту населення, і сам природний приріст.

Після короткочасних явищ компенсаційного порядку настає довгий (два і більше довжин жіночого покоління) період амортизаційних хвиль.Явище амортизації виражається в коливальному зворотному русі процесів природного руху, пов'язаних з западинами і виступами у статево-віковій структурі.

Покоління народжених, що з'явилися на світ під час компенсаційного приросту, більші, ніж попередні та наступні. Тому природно очікувати у них в активному періоді дітородного віку (20—30 років) більшого числа народжень, ніж в попередньому і наступному поколіннях, які мало чисельніші, і, отже, підвищення загального коефіцієнта народжуваності, зумовленого структурним фактором.

Більш численне потомство від першої компенсаційної хвилі в свій час, вступивши у батьківський вік, дасть більше число дітей, ніж її попередники. Такий хвилеподібний затухаючий процес проходить порівняно повільно. У нашій країні були великі втрати не лише серед тих, хто воював, а й серед мирного населення — через бомбардування, голод, хвороби, депортації. Отже, западини на графіку більші, а компенсації відчутніші. Тому амортизаційні процеси розтягуються у часі.

Через те що компенсаційний період збігся з періодом активної перебудови демографічних процесів, амортизаційні хвилі у кінці 60-х — на початку 70-х років були послаблені. Проте цей період не завершений. Отже, їх треба враховувати при розрахунку перспективної чисельності населення.

Амортизаційні процеси впливають на величину абсолютних чисел народжених і померлих, загальних коефіцієнтів інтенсивності і не впливають на величини вікових показників інтенсивності. Компенсаційні же процеси змінюють їх.

Попри всю ретельність експертного і статистичного аналізу процесів природного руху населення на перспективу, досвід свідчить, що не слід обмежуватися одним варіантом обчислення перспективного населення. Розрахунки такого роду повинні бути багатоваріантні. Державні та наукові заклади враховують варіанти чисельності розміщення, статево-віковий склад населення, його працездатної й непрацездатної частини при плануванні своєї діяльності.

Викладене свідчить, що перспективні розрахунки населення є дуже складним в науковому відношенні завданням. Вони вимагають від виконавців глибоких спеціальних знань, розуміння природи демографічних процесів, досконалого володіння апаратом статистичного аналізу впливу різних факторів на інтенсивність природ ного руху населення, знання міграційних процесів, володіння математичним апаратом виявлення тенденцій динамічних рядів. Важливе значення має уміння користуватися обчислювальною технікою, зокрема комп'ютерами.

Перспективні розрахунки населення потребують складних обчислювальних операцій. Обсяг таких розрахунків досить великий. Найбільш складні розрахунки, на перший погляд, менш масштабні. Йдеться про регіональні перспективні розрахунки населення. Але саме в регіональних розрахунках не можна ігнорувати міграційні процеси. Складність урахування міграційних факторів полягає в тому, що первинний облік міграції значно менш точний, ніж облік явищ природного руху. Через це перспективні розрахунки потребують не лише високої кваліфікації виконавців і використання обчислювальної техніки, а й надійних першоджерел, вихідної інформації, починаючи з переписів населення і закінчуючи поточною статистикою природного і міграційного руху.

Погрішності перспективних розрахунків населення зростають при збільшенні періоду, для якого їх здійснюють.

Порогом надійності, як свідчить досвід і підказує здоровий глузд, є 20 років. Після цього періоду треба передбачати, як будуть одружуватися, народжувати дітей і помирати люди, яких не було на світі у базисному році прогнозу, народження яких передбачене в перспективних розрахунках.

При цьому помилки накопичуються, отже, точність обчислень зменшується. Найточнішими є короткострокові прогнози. їх швидко перевіряє практика. Досвід здійснення таких прогнозів свідчить про дуже високе наближення їх до реальності, навіть у регіональному розрізі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суть і мета перспективних розрахунків населення.	\|	Перспективні розрахунки населення за динамічними моделями.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.