• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Облік знижок у Західноєвропейських країнах

У Франції, Бельгії та інших країнах дещо інша методика відображення знижок при купівлі та реалізації. (Знижки надаються продавцем покупцеві.)

Знижки поділяються на дві групи:

1) комерційні знижки:

– Remises – знижки, що надаються з урахуванням величини купівлі (у % до ціни);

– Ristournes – знижки, що надаються клієнтові за сукупністю торговельних операцій (обсягу купівлі) за звітний період. Наприклад, 1% до обсягу проданих клієнтові товарів, за умови, що обсяг продажу перевищив, скажімо, $200000;

–Rabais – знижки з договірної ціни за певну невідповідність товарів (продукції) встановленим параметрам чи якості (дефекти).

2) розрахункові знижки. До них належить Escomptes. Надаються клієнтові за прискорення оплати заборгованості, за дострокову оплату. Наприклад, наше підприємство купило товарів на $2000. За договором, якщо ми розрахуємося не пізніше, ніж за 15 днів, то постачальник надасть нам знижку 2% ($2000 ´ 2% = $40).

При реалізації продукції клієнтам надаються і комерційні, і розрахункові знижки – як при виписці рахунків-фактур, так і після відображення в обліку процесу реалізації.

При наданні клієнтам комерційної знижки, яка вказується безпосередньо при виписці рахунку-фактури, на рахунку “Доходи від реалізації” відображається договірна ціна реалізації за мінусом комерційної знижки.

Розрахункові знижки показуються в обліку як фінансові витрати (“Розрахункові знижки надані”).

Приклад 1. Рахунок на адресу покупця, $:

Готова продукція за цінами реалізації 100000

Комерційна знижка – 5% 5000

Нетто комерційне 95000

ПДВ 18,6% 17670

До оплати 112670

Відображення операції на бухгалтерських рахунках

Приклад 2. Надання клієнтові розрахункової знижки. Рахунок виставлений на адресу покупця:

– Вартість продукції за цінами реалізації $ 100000

– Розрахункова знижка 2% $ 2000

Разом $ 98000

– ПДВ 18,6% $ 18228

До оплати $ 116228

Відображення операції на бухгалтерських рахунках

Знижки можуть надаватися покупцям після того, як реалізацію було відображено в обліку по основному рахунку. Такі знижки надаються пізніше спеціальним повідомленням.

Для обліку комерційних знижок у цьому разі застосовують рахунок “Комерційні знижки, надані підприємством”. Це активний, регулюючий контрпасивний рахунок до рахунку “Доходи від реалізації”.

Приклад. Фірма реалізує продукцію на $ 240000 “+” ПДВ (18,6%) $ 44640.

Дт рахунку “Клієнти” 284640

Кт рахунку “Доходи від реалізації” 240000

Кт рахунку “ПДВ” 44640

Через деякий час клієнтові було надано комерційну знижку.

Повідомлення (клієнтові):

– комерційна знижка до нашого рахунку № _ від “_” ____ 200_р. – 5% 12000

– ПДВ 18,6% 2232

Разом 14232

В обліку це відображається проведенням :

Дт рахунку “Комерційні знижки” 12000

Дт рахунку “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” 2232

Кт рахунку “Розрахунки з клієнтами” 14232

Наприкінці звітного періоду рахунок “Комерційні знижки надано” закривається за рахунок зменшення доходу від реалізації.

Дт рахунку “Доход від реалізації” 12000

Кт рахунку “Комерційні знижки надано” 12000

Відображення операції на бухгалтерських рахунках

Надання розрахункової знижки пізніше відображається як фінансові витрати для підприємства.

Приклад. Повідомлення клієнтові, $:

– розрахункова знижка до нашого рахунку № _ від “_” ____ 200_р. – 2% 1000

– ПДВ 18,6% 186

Разом 1186

Відображення операції на бухгалтерських рахунках

6.3. Методика розрахунку та обліку сумнівної дебіторської заборгованості (СДЗ)

СДЗ або безнадійна дебіторська заборгованість (БДЗ) – це заборгованість, яка не може бути погашена через неплатоспроможність боржника. З іншого боку, БДЗ клієнтів за реалізовану їм продукцію вже було відображено у складі доходів підприємства за методом нарахування, вона вплинула на збільшення прибутків і податку на прибуток. Отже, необхідно мати механізм регулювання цього явища, який би дозволив списання такої заборгованості на зменшення прибутків або на збільшення витрат. У міжнародній практиці заведено списувати їх на витрати підприємства. При цьому може бути пряме списування, або списання через створення резерву для сумнівних боргів. Перевага надається останньому.

Згідно з принципом обережності, підприємство повинне наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для їх погашення за рахунок витрат поточного року. Але постає питання – як визначити суму безнадійного дебіторського боргу.

Найточнішим, але достатньо трудомістким, є метод визначення сумнівних (безнадійних) боргів по кожному клієнту (дебітору) на основі фінансового стану та платоспроможності.

Приклад. Клієнт “Б” винен нашому підприємству $8000. Підприємство оцінює його як неплатоспроможне на 60%. Отже, очікувані витрати становлять $4800 (($8000 ´ 60%) /100).

Наприкінці року підприємство створює резерв для сумнівних боргів з віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”:

Дт рахунку “Витрати по сумнівних боргах” 4800

Кт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 4800

Списання безнадійного боргу відбудеться наступного року. Припустимо, що суму безнадійного боргу було визначено точно і клієнт перерахував на розрахунковий рахунок підприємства $3200. Решту заборгованості підприємство списує за рахунок створеного резерву:

Дт рахунку “Грошові кошти” (або “Рахунок в банку”) 3200

Дт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 4800

Кт рахунку “Розрахунки з клієнтами” (“розрахунки до одержання”) 8000

Може статися, що клієнт перерахує більшу суму, наприклад $5000. В цьому разі надлишок перерахованого резерву анулюється і спрямовується на збільшення прибутків або доходу. Частіше для цього використовують рахунок “Доходи від анульованих резервів”. У нашому прикладі операції будуть відображені в такій послідовності:

1) відображається надходження грошей від клієнта з одночасним списанням суми безнадійного боргу:

Дт рахунку “Грошові кошти” 5000

Дт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 3000

Кт рахунку “Розрахунки з клієнтами” 8000

2) анулюється необґрунтовано нарахована сума резерву для сумнівних боргів ($4800 – $3000)

Дт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 1800

Кт рахунку “Доходи від анульованих резервів” 1800

В разу, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів, його донараховують.

Така методика визначення і обліку СДЗ має достатньо широке застосування в західноєвропейський країнах.

Проте в багатьох країнах, особливо в США, Великобританії, Канаді та ін., знаходять застосування менш трудомісткі методи визначення і обліку безнадійних боргів дебіторів. Такими методами є визначення суми безнадійних боргів, виходячи:

1) з даних про прибутки та збитки;

2) з даних балансу.

За першим методом сума безнадійних боргів розраховується застосуванням певного відсотка від обсягу продажу в кредит. При цьому відсоток від обсягу продажу в кредит визначається як середня величина відсотків безнадійних боргів до обсягу продажу не менше ніж за три минулі роки.

Приклад. У звітному році обсяг продажу компанії “Baker” становив $ 400000. Досвід минулих років свідчить, що 0,6% продажу в кредит не буде оплачено.

Резерв сумнівних боргів у звітному році = $400000 ´ 0,0006 = $2400

Дт	Резерв для сумнівних боргів	Кт			Дт	Витрати по сумнівних боргах	Кт
	с-до 200
	31 грудня звітного року

При цьому методі залишок на початок року по рахунку “Резерв для СБ” не береться до уваги, тому що він відноситься до минулих років (у нашому прикладі $200. Таким чином загальна сума резерву = $ 2600).

За другим методом визначення безнадійних боргів здійснюється на підставі інформації балансу. Основою цього методу є розрахунок відсотків від суми дебіторської заборгованості. При цьому застосовують спрощений підхід або періодизацію дебіторської заборгованості за строками виникнення.

1. Спрощений підхід.

Приклад. Дебіторська заборгованість компанії на кінець року становить $50000. Досвід минулих років свідчить, що 5% дебіторської заборгованості не буде погашено. Розмір резерву для сумнівних боргів = $50000 ´ 0,05 = $2500.

Цей розрахунок стосується всієї дебіторської заборгованості. Тому береться до уваги залишок резерву на початок року. Сума донарахування резерву буде становити:

$2500 – $200 = $2300

Дт	Резерв для сумнівних боргів	Кт			Дт	Витрати по сумнівних боргах	Кт
	с-до 200
	Донарахування резерву в кінці звітного року

Періодизація дебіторської заборгованості.

Таблиця 6.1.

Отже, загальна сума резерву складає:

$740 + $325 + $350 + $475 + $400 = $2290,

а із врахуванням С_n= $200, то донарахування резерву буде у сумі $ 2090.

На рахунках це має наступне відображення.

Дт	Резерв для сумнівних боргів	Кт			Дт	Витрати по сумнівних боргах	Кт
	с-до 200
	Донарахування резерву в кінці звітного року

Різні методи розрахунку СДЗ приводять до різних результатів.

Після кількох років нарахування і коригування сум безнадійної дебіторської заборгованості сальдо рахунку “Резерв для сумнівних боргів” відображатиме помилки в оцінці сумнівних боргів клієнтів, що слід брати до уваги при подальших оцінках.

Можливі випадки, коли підприємство одержує від клієнта раніше списаний безнадійний борг. Наприклад, клієнт “Р” перерахував на наш рахунок раніше списану дебіторську заборгованість у сумі $230. Операцію буде відображено в обліку наступним чином:

1) відновлюється раніше списана дебіторська заборгованість:

Дт рахунку “Рахунки до одержання” 230

Кт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 230

2) відображається надходження грошей від дебітора:

Дт рахунку “Грошові кошти” 230

Кт рахунку “Рахунки до одержання” (“Клієнт “Р”) 230

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. Автоматизовані форми та системи обліку.
4. Акції та їх облік
5. Акції та їх облік
6. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
7. Аналітичний та синтетичний облік ГП
8. Антитоталітарні демократичні революції у країнах Східної Європи. Розпад Югославії. Об’єднання Німеччини
9. Аудит на підприємствах з комп’ютеризованим бухгалтерським обліком
10. Аудит на підприємстві з кмп’ютеризованим бухгалтерським обліком.
11. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
12. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника

Переглядів: 1672