МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Облік знижок у Західноєвропейських країнахУ Франції, Бельгії та інших країнах дещо інша методика відображення знижок при купівлі та реалізації. (Знижки надаються продавцем покупцеві.) Знижки поділяються на дві групи: 1) комерційні знижки: – Remises – знижки, що надаються з урахуванням величини купівлі (у % до ціни); – Ristournes – знижки, що надаються клієнтові за сукупністю торговельних операцій (обсягу купівлі) за звітний період. Наприклад, 1% до обсягу проданих клієнтові товарів, за умови, що обсяг продажу перевищив, скажімо, $200000; –Rabais – знижки з договірної ціни за певну невідповідність товарів (продукції) встановленим параметрам чи якості (дефекти). 2) розрахункові знижки. До них належить Escomptes. Надаються клієнтові за прискорення оплати заборгованості, за дострокову оплату. Наприклад, наше підприємство купило товарів на $2000. За договором, якщо ми розрахуємося не пізніше, ніж за 15 днів, то постачальник надасть нам знижку 2% ($2000 ´ 2% = $40). При реалізації продукції клієнтам надаються і комерційні, і розрахункові знижки – як при виписці рахунків-фактур, так і після відображення в обліку процесу реалізації. При наданні клієнтам комерційної знижки, яка вказується безпосередньо при виписці рахунку-фактури, на рахунку “Доходи від реалізації” відображається договірна ціна реалізації за мінусом комерційної знижки. Розрахункові знижки показуються в обліку як фінансові витрати (“Розрахункові знижки надані”). Приклад 1. Рахунок на адресу покупця, $: Готова продукція за цінами реалізації 100000 Комерційна знижка – 5% 5000 Нетто комерційне 95000 ПДВ 18,6% 17670 До оплати 112670
Відображення операції на бухгалтерських рахунках
Приклад 2. Надання клієнтові розрахункової знижки. Рахунок виставлений на адресу покупця: – Вартість продукції за цінами реалізації $ 100000 – Розрахункова знижка 2% $ 2000 Разом $ 98000 – ПДВ 18,6% $ 18228 До оплати $ 116228
Відображення операції на бухгалтерських рахунках
Знижки можуть надаватися покупцям після того, як реалізацію було відображено в обліку по основному рахунку. Такі знижки надаються пізніше спеціальним повідомленням. Для обліку комерційних знижок у цьому разі застосовують рахунок “Комерційні знижки, надані підприємством”. Це активний, регулюючий контрпасивний рахунок до рахунку “Доходи від реалізації”. Приклад. Фірма реалізує продукцію на $ 240000 “+” ПДВ (18,6%) $ 44640. Дт рахунку “Клієнти” 284640 Кт рахунку “Доходи від реалізації” 240000 Кт рахунку “ПДВ” 44640 Через деякий час клієнтові було надано комерційну знижку. Повідомлення (клієнтові): – комерційна знижка до нашого рахунку № _ від “_” ____ 200_р. – 5% 12000 – ПДВ 18,6% 2232 Разом 14232 В обліку це відображається проведенням : Дт рахунку “Комерційні знижки” 12000 Дт рахунку “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” 2232 Кт рахунку “Розрахунки з клієнтами” 14232
Наприкінці звітного періоду рахунок “Комерційні знижки надано” закривається за рахунок зменшення доходу від реалізації. Дт рахунку “Доход від реалізації” 12000 Кт рахунку “Комерційні знижки надано” 12000
Відображення операції на бухгалтерських рахунках
Надання розрахункової знижки пізніше відображається як фінансові витрати для підприємства. Приклад. Повідомлення клієнтові, $: – розрахункова знижка до нашого рахунку № _ від “_” ____ 200_р. – 2% 1000 – ПДВ 18,6% 186 Разом 1186
Відображення операції на бухгалтерських рахунках
6.3. Методика розрахунку та обліку сумнівної дебіторської заборгованості (СДЗ) СДЗ або безнадійна дебіторська заборгованість (БДЗ) – це заборгованість, яка не може бути погашена через неплатоспроможність боржника. З іншого боку, БДЗ клієнтів за реалізовану їм продукцію вже було відображено у складі доходів підприємства за методом нарахування, вона вплинула на збільшення прибутків і податку на прибуток. Отже, необхідно мати механізм регулювання цього явища, який би дозволив списання такої заборгованості на зменшення прибутків або на збільшення витрат. У міжнародній практиці заведено списувати їх на витрати підприємства. При цьому може бути пряме списування, або списання через створення резерву для сумнівних боргів. Перевага надається останньому. Згідно з принципом обережності, підприємство повинне наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для їх погашення за рахунок витрат поточного року. Але постає питання – як визначити суму безнадійного дебіторського боргу. Найточнішим, але достатньо трудомістким, є метод визначення сумнівних (безнадійних) боргів по кожному клієнту (дебітору) на основі фінансового стану та платоспроможності. Приклад. Клієнт “Б” винен нашому підприємству $8000. Підприємство оцінює його як неплатоспроможне на 60%. Отже, очікувані витрати становлять $4800 (($8000 ´ 60%) /100). Наприкінці року підприємство створює резерв для сумнівних боргів з віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”: Дт рахунку “Витрати по сумнівних боргах” 4800 Кт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 4800 Списання безнадійного боргу відбудеться наступного року. Припустимо, що суму безнадійного боргу було визначено точно і клієнт перерахував на розрахунковий рахунок підприємства $3200. Решту заборгованості підприємство списує за рахунок створеного резерву: Дт рахунку “Грошові кошти” (або “Рахунок в банку”) 3200 Дт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 4800 Кт рахунку “Розрахунки з клієнтами” (“розрахунки до одержання”) 8000 Може статися, що клієнт перерахує більшу суму, наприклад $5000. В цьому разі надлишок перерахованого резерву анулюється і спрямовується на збільшення прибутків або доходу. Частіше для цього використовують рахунок “Доходи від анульованих резервів”. У нашому прикладі операції будуть відображені в такій послідовності: 1) відображається надходження грошей від клієнта з одночасним списанням суми безнадійного боргу: Дт рахунку “Грошові кошти” 5000 Дт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 3000 Кт рахунку “Розрахунки з клієнтами” 8000 2) анулюється необґрунтовано нарахована сума резерву для сумнівних боргів ($4800 – $3000) Дт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 1800 Кт рахунку “Доходи від анульованих резервів” 1800 В разу, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів, його донараховують. Така методика визначення і обліку СДЗ має достатньо широке застосування в західноєвропейський країнах. Проте в багатьох країнах, особливо в США, Великобританії, Канаді та ін., знаходять застосування менш трудомісткі методи визначення і обліку безнадійних боргів дебіторів. Такими методами є визначення суми безнадійних боргів, виходячи: 1) з даних про прибутки та збитки; 2) з даних балансу. За першим методом сума безнадійних боргів розраховується застосуванням певного відсотка від обсягу продажу в кредит. При цьому відсоток від обсягу продажу в кредит визначається як середня величина відсотків безнадійних боргів до обсягу продажу не менше ніж за три минулі роки. Приклад. У звітному році обсяг продажу компанії “Baker” становив $ 400000. Досвід минулих років свідчить, що 0,6% продажу в кредит не буде оплачено. Резерв сумнівних боргів у звітному році = $400000 ´ 0,0006 = $2400
При цьому методі залишок на початок року по рахунку “Резерв для СБ” не береться до уваги, тому що він відноситься до минулих років (у нашому прикладі $200. Таким чином загальна сума резерву = $ 2600). За другим методом визначення безнадійних боргів здійснюється на підставі інформації балансу. Основою цього методу є розрахунок відсотків від суми дебіторської заборгованості. При цьому застосовують спрощений підхід або періодизацію дебіторської заборгованості за строками виникнення. 1. Спрощений підхід. Приклад. Дебіторська заборгованість компанії на кінець року становить $50000. Досвід минулих років свідчить, що 5% дебіторської заборгованості не буде погашено. Розмір резерву для сумнівних боргів = $50000 ´ 0,05 = $2500. Цей розрахунок стосується всієї дебіторської заборгованості. Тому береться до уваги залишок резерву на початок року. Сума донарахування резерву буде становити: $2500 – $200 = $2300
Періодизація дебіторської заборгованості. Таблиця 6.1.
Отже, загальна сума резерву складає: $740 + $325 + $350 + $475 + $400 = $2290, а із врахуванням Сn= $200, то донарахування резерву буде у сумі $ 2090. На рахунках це має наступне відображення.
Різні методи розрахунку СДЗ приводять до різних результатів. Після кількох років нарахування і коригування сум безнадійної дебіторської заборгованості сальдо рахунку “Резерв для сумнівних боргів” відображатиме помилки в оцінці сумнівних боргів клієнтів, що слід брати до уваги при подальших оцінках. Можливі випадки, коли підприємство одержує від клієнта раніше списаний безнадійний борг. Наприклад, клієнт “Р” перерахував на наш рахунок раніше списану дебіторську заборгованість у сумі $230. Операцію буде відображено в обліку наступним чином: 1) відновлюється раніше списана дебіторська заборгованість: Дт рахунку “Рахунки до одержання” 230 Кт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 230 2) відображається надходження грошей від дебітора: Дт рахунку “Грошові кошти” 230 Кт рахунку “Рахунки до одержання” (“Клієнт “Р”) 230
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|