• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Класифікація страхування за об’єктами : галузі,підгалузі і види страхування.

Багатогранність та різноманітність об'єктів страхування, різних ка­тегорій страхувальників, а також широкий спектр страхових відносин і передбачають необхідність класифікації страхування. Класифікація стра­хування - це система поділу страхування на: сфери діяльності,галузі, підгалузі і види, які розміщені таким чином, що кожна наступ­на ланка класифікації є частиною попередньої.

Класифікація страхування має важливе значення у розумінні внутрішньої структури, у виробленні методичних підходів до оцінки страхової Справи, а також у теоретичних дослідженнях.

У страховій справі виділяють три сфери діяльності:

1) страхування;

2) співстрахування;

3) перестрахування.

Співстрахування означає, що об'єкт страхування може бути зас­трахований за одним договором декількома страховиками. У договорі вказуються права і обов'язки кожного страховика. Один із страховиків може представляти інтереси інших страховиків, все одно залишаючись відповідальним у розмірі своєї частки.

Перестрахування означає страхування одним страховиком (цедентом) ризику виконання всіх або частини своїх зобов'язань перед стра­хувальником у іншого страховика (цесіонара або перестрахувальника). При цьому страховик (цедент) залишається відповідальним перед стра­хувальником у повному обсязі взятих на себе зобов'язань, а перестраховик укладає договір перестрахування тільки із страховиком (цедентом).

Основною, визначальною є сфера самого страхування, оскільки лише за наявності страхових відносин є потреба у співстрахуванні і пе­рестраховуванні. Звідси, визначальною є класифікація, насамперед, страхування.

Існують різні підходи до класифікації страхування. Найбільш поши­реним є підхід, за яким класифікація страхування здійснюється за істо­ричною, економічною та юридичною ознаками.

Класифікація за історичною ознакою пов'язана із виділенням етапів розвитку і появи тих чи інших видів страхування. Вона передбачає поділ страхування на:

· морське страхування (з 14століття);

· страхування життя (з 16 століття);

· страхування від вогню (з 17століття);

· страхування від нещасних випадків (з 19 століття);

· страхування транспортних засобів (з 20 століття).

Класифікація за економічними ознаками передбачає декілька варі­антів залежно від цілей класифікації:

а) за спеціалізацією страховика або сферами його діяльності
страхування поділяють на:

· страхування життя;

· загальні (ризикові) види страхування.

Наведена класифікація має важливе значення для формування та розміщення страхових резервів страховика;

б) за об'єктами страхування, на які спрямований страховий
захист, виділяють:

· галузі;

· підгалузі;

· види страхування.

Така класифікація є найбільш поширеною у практиці вітчизняних страховиків і її покладено в основу розробки всіх страхових послуг(страхових продуктів);

в) за родом небезпеки або страхових ризиків виділяють страху­вання:

· автотранспортне;

· морське;

· авіаційне і космічне;

· ядерних ризиків;

· кредитних ризиків тощо.

За таким підходом можуть виділяти небезпеки, які за ієрархією не пов'язані між собою, але відносяться до конкретного об'єкту або групи об’єктів, що становить основу комплексного страхування. Наприклад, у майновому страхуванні використовують страхування від вогню та інших стихійних лих; у страхуванні сільськогосподарських культур - від посухи та інших стихійних лих тощо;

г)за статусом страховика виділяють страхування:

1)державне;

2)комерційне;

3)взаємне.

Наведена класифікація використовується переважно для забезпечення державного регулювання страхової діяльності;

д) за статусом страхувальника передбачено поділ страхування залежно від того, чиї інтереси обслуговує страховик, а саме:

· юридичних осіб;

· фізичних осіб.

Класифікація за юридичними ознаками передбачає декілька підходів:

1. Виділення певних класів страхування відповідно до міжнародних Норм, за якими в багатьох країнах світу проводиться ліцензування стра­хової діяльності. Так, згідно з директивами ЄС з 1978 року країни-члени цієї організації використовують класифікацію, яка охоплює 7 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) і 18 класів загального страхування, а саме:

· довгострокове страхування (життя і пенсій):

Клас 1. Страхування життя і щорічної ренти (ануїтетів).

Клас 2. Страхування до шлюбу і народження дитини.

Клас 3. Зв'язане довгострокове страхування життя.

Клас 4. Безперервне страхування здоров'я.

Клас 5. Тонтіни.

Клас 6. Страхування виплати капіталу.

Клас 7. Страхування пенсій;

· загальні види страхування:

Клас 1. Страхування від нещасних випадків.

Клас 2. Страхування на випадок хвороби.

Клас 3. Страхування наземних транспортних засобів.

Клас 4. Страхування залізничного транспорту.

Клас 5. Страхування авіаційної техніки.

Клас 6. Страхування суден.

Клас 7. Страхування вантажів (товарів у дорозі).

Клас 8. Страхування від пожеж і стихійного лиха.

Клас 9. Страхування власності.

Клас 10. Страхування відповідальності власників моторизованих транспорт­них засобів.

Клас 11. Страхування відповідальності власників авіаційної техніки.

Клас 12. Страхування відповідальності власників суден.

Клас 13. Страхування загальної відповідальності.

Клас 14. Страхування кредитів.

Клас 15. Страхування поручительств (застави).

Клас 16. Страхування фінансових втрат.

Клас 17. Страхування судових витрат.

Клас 18. Страхування фінансової допомоги.

З 1996 р. подібний підхід практикується в Україні при видачі ліцензій страховикам відповідно до вимог чинного законодавства України, яки­ми передбачено більше 20 видів страхування (замість класів). Дана класифікація ще носить назву офіційної класифікації і згідно з Законом України "Про страхування" виокремлює такі види страхування:

1) страхування життя;

2)страхування від нещасних випадків;

3)медичне страхування (безперервне страхування здоров 'я);

4)страхування здоров'я на випадок хвороби;

5)страхування залізничного транспорту;

6)страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського, внутрішнього водного транспорту та інших видів водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу

10)страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

11)страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9);

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспор­ту (включаючи відповідальність перевізника);

І13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (вклю­чаючи відповідальність перевізника) ;

14)страхування відповідальності власників водного транспорту (включаю­
чи відповідальність перевізника);

15)страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж: пе­редбачена видами 12,13,14);

16)страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

17)страхування інвестицій;

18)страхування фінансових ризиків;

19)страхування судових витрат;

20)страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

21)страхування медичних витрат;

22)інші види добровільного страхування.

Наведена класифікація значною мірою наближена до міжнародних стандартів.

2. Поділ страхування за формами його проведення - на обов'язко­ве і добровільне. Добровільні види страхування визначені статтею 6, а обов'язкові види-статтею 7 Закону України "Про страхування"(2001 р.).

Виходячи із наведених підходів до класифікації можна зробити висновок про те, що в основу класифікації страхування закладені розбіж­ності: у сферах діяльності страхових компаній, у підходах щодо забезпечення страхового захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб, у визначенні об'єктів страхування, а також у формах проведення страхування.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
8. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
9. Банківський кредит та його класифікація.
10. Банківські ресурси, їх види та класифікація
11. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін
12. Будівельна класифікація ґрунтів

Переглядів: 1588