• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Форми проведення страхування.

Форми страхування - порядок організації страхування на засадах добровільності або обов'язковості.

Згідно з вимогами внутрішнього законодавства України страхування може проводитися в обов'язковій і добровільній формах.

Обов'язковестрахування встановлюється законами України шляхом внесення змін у Закон України "Про страхування" і ґрунтується на принципах обов'язковості як для страхувальника, так і для страховика. Поширюється на випадки, коли відшкодування збитку зачіпає інтереси не тільки конкретної особи, але і суспільні. При проведенні обов'язкового страхування відповідно до законодавства страховик зобов'язаний застрахувати відповідні об'єкти, а страхувальники - вносити належні страхові платежі.

Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок і правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування, максимальні розміри страхових сум, тарифи та методику актуарних розрахунків.

В Україні відповідно до статті 7 Закону України "Про страхування", (2001 р.) передбачено такі види обов'язкового страхування:

1)медичне страхування;

2)особисте страхування медичних і фармацевтичних працівники (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

3)особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

4)страхування спортсменів вищих категорій;

5)страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

6)особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7)авіаційне страхування цивільної авіації;

8)страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

9)страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

10)страхування засобів водного транспорту;

11)страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

12)страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; (Пункт 12 частини першої статті 7 в редакції Закону № 2893-Ш від 13.12.2001);

13)страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

14)страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

15)страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

16)страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, і передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції";

17)страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

18)страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти 11 азу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ";

19)страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють І установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками Інфекційних хвороб;

20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

21) страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого
випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та
радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику
негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я за рахунок
коштів ліцензіатів;

22) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура),
перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням
Національного космічного агентства України;

23)страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

24)страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

25)страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

26)страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

27)страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

28)страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

29)страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

30)страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;

31)страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

32)страхування відповідальності морського судновласника;

33)страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб.

34)страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну

третім особам. (Частину першу статті 7 поповнено пунктом 34 згідно із Законом №2775-111 від 15.11.2001р.)

Здійснення обов'язкових видів страхування, які не передбачені страховим законодавством, забороняється. Право на здійснення обов'язкових видів страхування може отримати будь-який страховик відповідно до ліцензії.

Для обов'язкового страхування характерно:

1. Страхові відносини виникають на основі закону, який встановлює:

· перелік об 'єктів, що підлягають обоє 'язковому страхуванню;

· обсяг страхової відповідальності; врівень або норми страхового забезпечення;

· порядок визначення тарифних ставок або середні розміри цих ставок;

· періодичність внесення страхових платежів;

· основні права страховиків і страхувальників.

2. Суцільне охоплення обов'язковим страхуванням об'єктів, визначених у законі. Для цього на страхові організації покладено реєстрацію застрахованих об'єктів, нарахування страхових платежів і їхнє стягнення у встановлені терміни.

3. Автоматичність поширення обов'язкового страхування на об'єкти, зазначені в законі. Страхувальник має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а страховик не може відмовити Йому в цьому.

4. Дія обов'язкового страхування відбувається незалежно від
внесення страхових платежів. У випадках, коли страховик не сплатив
належні страхові внески, вони стягуються в судовому порядку. У
випадках загибелі або ушкодження застрахованого майна, не оплаченого
страховими внесками, страхове відшкодування підлягає виплаті з
утворенням заборгованості за страховими платежами. На невнесені в
термін страхові платежі нараховується пеня.

5. Безстроковість обов'язкового страхування. Воно діє протягом усього періоду, поки страхувальник користується застрахованим об’єктом (майном) або виконує певні обов'язки. При переході майна до и 111 юго страхувальника страхування не припиняється. Воно втрачає силу тільки при загибелі застрахованого майна або припинення виконання обов'язків.

6. Нормування страхового забезпечення з обов'язкового страхування. З метою спрощення страхової оцінки і порядку виплати страхового
відшкодування встановлюються норми страхового забезпечення у
відсотках від страхової суми або в грошових одиницях на один об'єкт.

Добровільна форма страхування побудована на дотриманні таких принципів:

1. Добровільне страхування діє здебільшого на добровільних засадах. За ним страхові відносини оформляються договором страхування, який укладається відповідно до правил страхування. Правила страхування розробляються страховиком самостійно для кожного виду страхування. В них визначаються загальні умови і порядок здійснення конкретним страховиком окремих видів страхування.

2. Добровільна участь у страхуванні повною мірою характерна тільки для страхувальників. Страховик не має права відмовлятися від страхування об'єкта, якщо волевиявлення страхувальника не суперечить умовам страхування. Даний принцип гарантує видачу договору страхування на першу (навіть усну) вимогу страхувальника.

3. Вибіркове охоплення добровільним страхуванням пов'язане із тим, що не всі страхувальники виявляють бажання в ньому брати участь. Крім того, за умовами страхування діють обмеження для укладення договорів.

4. Добровільне страхування завжди обмежено терміном страху­вання. При цьому початок і закінчення терміну оговорюється в договорі. Безперервність добровільного страхування можна забезпечити тільки шляхом повторного переукладання договорів на новий термін.

5. Добровільне страхування діє тільки при сплаті разового або періодичних страхових внесків. Несплата чергового внеску за добро­вільним страхуванням спричиняє за собою припинення дії договору.

6. Страхове забезпечення з добровільного страхування залежить від бажання страхувальника. По майновому страхуванню страхувальник може визначити розмір страхової суми в межах страхової оцінки майна. По особистому страхуванню страхова сума за договором встанов­люється за домовленістю.

Рекомендований перелік добровільних видів страхування наведено у статті 6 Закону України "Про страхування" (2001 р.), якою передбачено більше 20 видів добровільного страхування.

У табл. 1. наведено узагальнену порівняльну характеристику обов'язкового та добровільного страхування.

Зазначимо, що окремі види страхування можуть проводитись як в обов'язковій, так і в добровільній формах. Оптимальне поєднання обов'язкового і добровільного страхування дозволяє сформувати таку систему страхування, яка забезпечує універсальний обсяг страхового захисту.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика страхування

Чинні в даний час умови усіх видів страхування вироблені багаторічною практикою його проведення з урахуванням досвіду інших країн. Вони постійно удосконалювалися з метою більш повного задоволення інтересів страхувальників. Розвиток страхового ринку і конкуренції між страховиками створюють сприятливі умови для подальшого розвитку як обов'язкових так і добровільних видів страхування.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
3. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
4. Автоматизовані форми та системи обліку.
5. Автоматичний розрахунок суми проведення.
6. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
7. Акредитив та його форми
8. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
9. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
10. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
11. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
12. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння

Переглядів: 884