• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 11 : Призначення і проведення судової експертизи

1. Поняття судової експертизи, її значення і види.

2. Підготовка і призначення судової експертизи.

3. Висновки експертизи і їх оцінка слідчим і судом.

Судова експертиза - це спеціальна процесуальна дія особи, що проводить дізнання слідчого і суду, змістом якої є дослідження експертом певних обставин справи і речових доказів з застосуванням відповідно до визначеного законом порядку спец, знань для встановлення фактів, що мають доказове значення і дачи висновку по справі. ЇЇ проведення регламентовано: ЗУ “Про суд експертизу” та КПК.

Класифікація:

За своєрідністю предмета спеціальних пізнань:

криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-фармацевтичні, фізико-технічні, хімічні, біологічні, екологічні, товарознавчі та деякі інші.

Також суд експертизи поділяються на: первинні і вторинні; основні та додаткові (той же експ при неясності);

Одноособові та комісійні; однорідні (використ знання однієї області) та комплексні.

Державні експертні установи (згідно ЗУ “Про суд експертизу”):

Судово-експертну діяльність здійсн державні спеціалізовані установи та відомчі служби, до яких належать науково-дослідницькі та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України І Міністерства охорони здоровя Укр та експертні служби Міністерства внутрішніх справ Укр, Міноборони, СБУ.

Так, у системі Міністерства юстиції Укр діють науково-дослідні інститути судових експертиз (Київський та Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз, Харківський наук-досл інс суд експ ім.проф. Бокаріуса) їх філії, віддлення та лабораторії в яких проводяться всі види криміналістичних експертиз.

2. Підготовка і призначення судової експертизи.

Момент призначення експертизи призначається особою, що провадить дізнання і слідчим, залежно від характеру і значення тих обставин справи і речових доказів, що підлягають дослідженню повноти зібраних матеріалів і можливості з допомогою спец, знань встановити необхідні в справі факти.

Підготовка до проведення експертизи включає такі основні дії: з'ясування обставин, що підлягають дослідженню, визначення виду судової експертизи і досліджуваних об'єктів; збирання необхідних для дослідження зразків і їх оформлення; визначення експертної установи або конкретного експерта; процесуальне оформлення призначення експертизи: винисення постанови(ухвали) про призначення експертизи, ознайомлення з нею обвинуваченого, а при необхідності дій інших осіб, вирішення в зв'язку з призначенням клопотань, де відправка всіх цих матеріалів до експертної установи або вручення їх конкретному експерту.

Приймаючи рішення про призначенняекспертизи слідчий чи суд повинні переконатись, що дані обставини справи або речові докази потребують саме експертного дослідження, визначити мету і конкретне завдання експертизи, з'ясувати до якої галузі спец, знань відноситься її проведення, які методи дослідження можуть бути застосовані.

Деякі види судових експертиз (криміналістична, судово-медична, судовознавча ...) часто провадяться на основі порівняння досліджуваних об'єктів і відповідних зразків, тому при призначенні таких експертиз відповідальним завданням слідчого є - правильне збирання і належне оформлення цих зразків.

В криміналістиці зразкаминазивають - різні мітеріальні предмети, що є безпосередніми носіями властивостей об'єкту певного виду, групи або які в наслідок взаємодії з окремими індивідуально-конкретними об'єктами сприйняли їх ознаки і тому можуть бути використані як посередники для страхування цих об'єктів.

За походженням ідентифікаційних ознак зразки діляться на два види:

1. безпосередні представники об'єктів певного виду (зерно), групи (кров), складу і структури;

2. предмети з матеріально-фіксованим відображенням ознак індивідуально-конкретного об'єкту (почерк).

За своїм походженням зразки обох видів можуть бути:

-вільні -зразки для експертизи спеціально не створюються і взагалі можуть не мати безпосереднього відношення до злочину, що розслідується. Вільні зразки слідчий одержує при проведенні окремих слідчих дій: обшуку, виїмки або шляхом витребування цих зразків від певних осіб, установ.

-експерементальні - на відміну від вільних ці зразки спеціально створюються для проведення експертизи, як порівняльний об'єкт. Необхідність одержання експерементальних зразків може обумовлюватись різними причинами.

При відібранні експерементальних зразків повинні бути створені умови, що забезпечують одержання їх у необхідні кількості і якості, а також гарантують безсумнівність їх походження. Експерементальні зразки підпису повинні відображатися на таких самих бланках, на яких виконано досліджуваний документ, або на окремих аркушах паперу, в яких місце для виконання підпису за розміром було б таким, як і в досліджуваному документі.

Про одержання зразків складається протокол з зазначенням в ньому всіх відібраних зразків та способів їх одержання. При відібранні зразків крові, слини інших виділень організму повинен приймати участь лікар. Ці зразки вміщують в пробірки, опечатуються і засвідчуються на упаковці підписом особи, що їх відбирала і слідчого.

В постановах органів слідства або ухвали суду про призначення експертизи зазначається місце і дата, посада і прізвище особи, що її складала, назва справи, в якій провадиться слідство.

В описові частині викладаються обставини справи, які стосуються призначення експертизи, повинно бути рішення про призначення експертизи, також статті КПК України. Питання, що ставляться на вирішення експерта повинні стосуватись обставин справи, відноситись до компитенції установи, або призначеного експерта, бути конкретним в визначенні цих питань, правильно і ясно сформулювати їх.

В резулятивні частині постанови повинен бути перелік документів і предметів, що надсилаються на експертизу з зазначенням об'єктів дослідження, а також перелік зразків і інших допоміжних документів. Аналогічних правил повинен дотримуватись і суд при винисенні ухвал про призначення експертизи.

3. Висновки експертизи і їх оцінка слідчим і судом.

Проведення експертизи оформлюється висновком експерта, який складається відповідно до вимог, зазначених в статті 200 КПК України. У висновку експерт повинен об'єктивно, повно і послідовно описати процес і результати проведених досліджень.

Висновок експертаскладається з трьох частин: вступу, дослідження і заключення.

У вступні частині зазначається дата його складання, назва експертної установи, прізвище, освіта, спеціальність, вчений ступінь і звання, посади експерта, на якій підставі було проведено експертизу, ким виписано постанову або ухвалу про призначення експертизи, в якій справі(номер справи, прізвище обвинуваченого), хто був присутній при проведенні експертизи, які питання поставлені експертові, перелік матеріалів і об'єктів надісланих на дослідження. Тут також зазначається обстаивни справи в тому обсязі в якому вони викладені в постанові(ухвалі) про призначення експертизи.

В частині дослідження висновку дається характеристика досліджуваних об'єктів і матеріалів, що підлягають дослідженню і описується процес дослідження в ті послідовності, в якій його проводив експерт, тут також описуються застосовані методи про проведення експерементів і їх результати.

В заключній частині, експерт формулює відповіді поставленої перед експертизою питання. Висновки експерта повинні обов'язково випливати з проведених досліджень, грунтуватися на достатніх наукових або дослідних положеннях, і достовірних фактів, встановлених дослідженням.

Висновок експерта, як і інші докази, підлягає оцінці слідчим, судом, прокурором і особою, що провадить дізнання, за їх внутрішнім переконанням. Для органів розслідування, прокурору і суду висновок експерта не обов'язковий. При оцінці висновку експерта визначається його обгрунтованість, повнота, доказовність висновків і законність. Зміст оцінки висновку експерта полягає в детальному ознайомленні з ним і вирішенні ряду питань.

Порівняючи вступну і дослідну частини висновку з заключною слідчий і суд можуть визначити чи відповів експерт на всі поставлені запитання, чи немає протиріч між описом досліджень і висновками, чи послідовно і логічно побудовані відповіді, як вони обгрунтовані і чи невиходять вони за межі компитенції експерта.

Важливе значення при оцінці висновку експерта повинно бути надано співставленню його з іншими доказами у справі. Протерічча між висновком експерта і іншими джерелами доказів може вказувати на помилковість висновків експерта, або інших матеріалів справи і служити підставою для виклику експерта на допит або призначення повторної експертизи, а також для проведення інших слідчих дій.

При перевірці законності висновкіу експерта необхідно встановити чи не були порушені при призначенні і проведенні експертизи нори кримінально-процесуального закону. Такими порушеннями можуть бути: проведення експертизи особою, що підлягала відводу, або не була у встановленому порядку призначена експертом, порушення прав обвинуваченого і підозрюваного, визначення ствтті 197 КПК України, перевищення експертом меж своєї компитенції тощо.

Тема 12 : Огляд місця події та предявлення для впізнання

1.Поняття огляду місця події.

2.Підготовка до огляду місця події.

З.Дії слідчого при проведенні огляду місця події.

4.Фіксація результатів місця події.

5. Предявлення для впізнання. Тактика щодо людей.

6. Порядок огляду та впізнання трупу на місці виявлення.

1. .Поняття огляду місця події.

Оглід місця події - слідчадія, яка полягає в тому, що слідчий, проводячи розслідування, згідно з вказівками закону безпосередньо сприймає, досліджує, фіксує і оцінює об'єкти на місцевості або в приміщенні, де виявлено ознаки злочину з речових доказів, з'ясування обстановки і всіх обставин, які мають значення для справи.

Основні завдання, які стоять перед слідчим, коли він провадить огляд місця події, випливають із завдань розслідування злочину вцілому. Перш за все це його розкриття і встановлення факту вчинення і особи винного. Для цього необхідно з'ясувати: на що було посягання,в чому полягало діяння злочинця і коли, та де воно вчинене,чим характерізують форми вини, мета та мотиви злочину, хто його вчинив. Крім того треба встановити характер та розмір, заподіяної шкоди, а також причини та умови, які сприяли злочину. Коло цих питань може дещо змінюватись залежно від виду злочину і обставин справи.

Огляд місця події є початковою стадією і проводиться після порушення кримінальної справи.

2. Підготовка до огляду місця події.

Слідчий провадить підготовчи заходи до кожного конкретного огляду, як перед виїздом на місце події, так і на місці перед його оглядом.

Одержавши відомості про подію, яка потребує виїзду на місце події для проведення огляду, слідчий уточнює в заявника всі необхідні данні, а потім при можливості подає на місце події необхідні розпорядження тілефоном чи оперативним шляхом (це можуть бути вказівки про заходи для охорони місця події, забезпечення до його прибуття свідків чи інших осіб, які дадуть необхідну інформацію). Далі слідчий повідомляє про подію прокурора, з'ясовується, якщо це ще не було зроблено з потрібними йому працівниками міліції для координації роботи, та запрошує в разі потреби на місце події інших осіб, зокрема спеціалістів у певних галузях.

Далі слідчий попередньо ознайомлюється з місцем, де вчинено чи виявлено злочин, щоб ясніше орієнтуватися в характері події, визначити теріторію і послідовність огляду. Визначені межі теріторії, що підлягає огляду, слідчий не повинен обмежовувати її лише ділянкою, де безпосередньо виявлено злочин. Зазначені межі треба розмірити, бо цінні для розслідування данні, залишені злочинцем ті чи інші предмети часом можуть бути знайденими не тільки на цій ділянці, а й на підступах до неї.

Рекомендується два прийоми послідовності огляду: від переферії місця події до його центру, або навпаки-від центру до переферії.

Коли огляд проводиться в окремій кімнаті,слідчий теж установлює послідовність огляду місця події. Під час попереднього ознайомлення з місцем оляду слідчий намічає основні риси майьбутнього плану огляду місця події, який він складає після консультації з присутніми спеціалістами, працівниками міліції і прокурорами.

Цей план повинен забезпечити:

А-детальність огляду з усього що є на місці;

Б-правильну послідов з тим,щоб переход від одного предм до іншого,лише після повного огляду першого;

В-фіксацію особливої уваги на так званих негативних обставинах і предметах,що до яких є передбачення,що вони перенес на місце події злочинцем,або на них залиш сліди знарядь і засобів,які в нього були.

Під час огляду слідчий вживає необхідних засобів для охорони місця події, крім того запрошує понятих (якщо не привіз їх з собою), з'ясовуючи чи непотрібна участь якогось спеціаліста.

3. Дії слідчого при проведенні огляду місця події.

Огляд місця події здійснюється статичнимта динамічнимметод огляду.

А. Особливість першого полягає в тому,що під час огляду за цим методом ні слідчий, ні інші особи не торкаються предметів і слідів не зрушують їх з місця. Проводячи огляд слідчий звертає увагу: на всі деталі обстановки і сліди ,особливо на предмети,які були об'єктом злочинного посягання, на знаряддя злочину, сліди злочинця, на речі,які індивідуалізують особу злочинця. У процесі статичного огляду, що зразу після нього слідчий фіксує все, що він виявив, робить чорнові записи для протоколу, здійснює фото і відеозйомку, вимірювання, креслення, ескізи. При цьому місце події орієнтується по сторонах світу за компасом.

Б. Після закінчення статичного огляду місця події або певної її частини та фіксації зазначеним способом всього виявленого слідчий застосовує метод динамічного огляду. При цьому слідчий та інші особи, які беруть участь в огляді, всебічно оглядають окремі предмети,при потребі зрушуючи їх з місця,беручи в руки. При цьому потрібно користуватися гумовоми рукавичками,щоб не залишити на предметах своїх слідів. Перед цим необхідно зафіксувати положення предметів,зробивши позначки. Робиться це для того,щоб при необхідності можливо було відтворити обстановку на місці події,якщо якийсь предмет,речовий доказ має бути вилучений з місця події для приєднання його до справи потрібно спочатку визначити його місце знаходження,що до двох постійних точок.

Під час огляду слідчий використовує науково-технічні засоби,що є в слідчому портфелі.Одержані під час огляду дані можуть бути використані для проведення паралельно з ним оперативно-розшукових заходів.

Огляд місця події закінчується узагальненням і оцінкою всіх виявлених данних з метою з'ясування чи вирішення всіх завдань огляду. Для цього необхідно залучити понятих, спеціалістів, працівників міліції, прокурора, представників громадськості, які допомагали слідчому під час проведення огляду.

4. Фіксація результатів огляду місця події.

Основним способом фіксації огляду місця події є — складання протоколу.

Слідчий складає протокол,як правило після закінчення огляду. Під час огляду він робить чорнові замітки для майбутнього протоколу.

Складається протокол на місці події,а не в кабінеті слідчого,бо у процесі його написання не рідко виникають сумніви,що до тих чи інших обставин, які можуть бути з впевненістю ров'язані лише на місці події.

Відповідно до кримінально-процесуального законодавства протокол огляду складається з додержанням правил ст.85 КПК України, яка визнає "Загальні положення про протоколи слідчих дій." До протоколу додаються певні матеріали, які пояснюють їх зміст ( це може бути фото, матеріал звукозапису, відеозйомки, схеми, зліпки).

Протокол огляду місця події має значення, тому що він є джерелом доказів. Він складається з трьох частин: вступна,описова і заключна.

5. Предявлення для впізнання – слідча дія, що полягає в предявленні свідкові чи іншій особі обєктів, які вони спостерігали раніше, з метою встановлення їх тотожності або групової належності.

Обєктами предявлення для впізнання є особи (живі люди та трупи), предмети та тварини.

Предявленню для впізнання повинно передувати виконання процесуальних та деяких допоміжних дій:

А) попередній допит особи, яка впізнає;

Б) підбір обєктів, серед яких слід провести впізнаня;

В) визначити місця і умови предявл для впізнаня;

Г) визначення необхідного комплексу науково-технічних засобів.

Безпосереднє впізнання живих осіб проводиться у випадках:

1. Особа, яка підлягає предявленюю для впізнання , не була раніше відома свідкові, але спостерігалася ним у звязку зі злочигнною подією.

2. Свідок знав раніше предявлену особу, але не може дати необхідних даних про неї.

Процес предявлення для впізнання можна поділити на три стадії:

1. На прешій перед предявл особи для впізн, в присутності понятих їй пропон зайняти певне місце серед інших осіб і розясн її права.

2. Впізнаючий запрошується до приміщення, де знаход всі учасникивпізнання, його попередж за дачу завідомо неправдивих показань (якщо поттерпілий чи свідо) та за відмову від дачі такових (якщо свідок). При позитивному впізнанні впізнаючий має пояснити за якими озхнаками він її впізнав серед інших.

3. Встановлюється тотожність чи групова належність або відмінності конкретного обєкта. Названі впізнаючим прикмети, ознаки повинні бути виражені в певній формі.

6. Порядок огляду та впізнання трупу на місці виявлення.

У практиці розслідування зустрічаються два основних випадки предявлення трупа для впізнаня:

А. Перший має місце при організації предявлення відразу ж після огляду місця події, і слідчий часто не має можливості допитати кого-небудь щодо прикмет невідомої особи, труп якої предявляється. При цьому труп предявляється без попереднього допиту мешканцям навколишніх будинків, вулиць. Други

Б. Коли на момент впізнання єдані про зникнення певної особи, допитують її близьких чи знайомих, а потім предявл труп для впізнання.

Предявлення трупа для впізнання слід проводити в тому одязі, що є на ньому, при необхвідності цьому повинен передувати очищення від бруду чи крові .

Для ідентифікації особи необхідно широко використовувати прикмети, що є на трупі, а для цього слід надати впізнаючому можливість оглянути можливість обличчя трупу, в разі необхідност – всього тіла.

Якщо труп не впізнано його відправляють до моргу. Слідчий продовжує роботу щодо встановлення осіб, які можуть впізнати труп ( наприклад, наведення довідок щодо осіб що пропадали безвісті).

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. II. Організація і проведення спортивних походів
3. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
4. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
5. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
6. Автоматичний розрахунок суми проведення.
7. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
8. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
9. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
10. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
11. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
12. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння

Переглядів: 1294