• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Структура Податкового кодексу

· Розділ I. Загальні положення.

· Розділ II. Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів).

· Розділ III. Податок на прибуток підприємств.

· Розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб.

· Розділ V. Податок на додану вартість.

· Розділ VI. Акцизний податок.

· Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

· Розділ VIII. Екологічний податок.

· Розділ IX. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

· Розділ X. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

· Розділ XI. Плата за користування надрами.

· Розділ XII. Місцеві податки і збори (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; збір за місця для паркування транспортних засобів; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; туристичний збір);

· Розділ XIII. Плата за землю

· Розділ XIV. Спеціальні податкові режими (фіксований сільськогосподарський податок; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електроенергію і теплову енергію (крім виробленої кваліфікованими когенераційними установками); збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на газ для споживачів усіх форм власності).

· Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України.

· Розділ XVI. Збір за спеціальне використання води.

· Розділ XVII. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

· Розділ XVIII. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції.

· Розділ XIX. Прикінцеві положення.

· Розділ XX. Перехідні положення.

3. Структура розділу «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів).

1. Загальні положення.

2. Податкова звітність.

3. Роз’яснення податкового законодавства.

4. Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів.

5. Податковий контроль.

6. Облік платників податків.

7. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС.

8. Перевірки.

9. Погашення податкового боргу платників податків.

10. Застосування міжнародних договорів та погашення податкового боргу за запитами компетентних органів іноземних держав.

11. Відповідальність.

12. Пеня.

4. Загальні положення адміністрування податків і платежів.

Контролюючі органи та органи стягнення.

1. Органи державної податкової служби – щ щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

2. Митні органи – щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Листування з платником податків.

Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, складаються у письмовій формі, підписуються та завіряються печаткою контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

З платниками податків листування може здійснюватися засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, а на вимогу – може надаватися підтверджуючий документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.

‒ відсутність у платника податків податкового боргу;

‒ подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб) у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує відповідний висновок та подає його для виконання органові, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Протягом 5 днів такі кошти повертаються платнику податків.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

У разі ліквідації платника податків документи за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення таких документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем свого обліку та митний орган.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Крім того, протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У такому випадку може бути призначено позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Податкова адреса – це:

‒ місце проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби, але не більше однієї податкової адреси;

‒ місцезнаходження юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

5. ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ.

Податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма спрощеної податкової декларації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть посадові особи та податкові агенти.

Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:

‒ тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

‒ звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

‒ повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

‒ код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

‒ реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта;

‒ місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

‒ найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

‒ дата подання звіту (або дата заповнення);

‒ підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Платник податків зобов’язаний за звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація може бути подана платником податків особисто, надіслана поштою (не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації) з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

У разі втрати або зіпсуття поштового платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати оштою або надати особисто другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів та зареєструвати її датою фактичного отримання.

У разі відмови у прийнятті декларації орган державної податкової служби зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У випадку подачі платником податків заяви щодо порушення норм Податкового кодексу України з питань прийняття податкової звітності, за кожною заявою в обов’язковому порядку проводиться службове розслідування а винні особи – притягуються до відповідальності.

В органах Державної податкової служби України функціонує автоматизована система «Єдине вікно подання електронної звітності».

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

‒ календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

‒ календарному кварталу або календарному півріччю – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

‒ календарному року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

‒ календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним;

‒ календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації або зазначити уточнені показники у податковій звітності за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Якщо самостійно платником податків виявлено факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, то платник повинен:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотківвід такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок уточнюючі розрахунки до поданих раніше податкових декларацій не подаються.

6. Роз’яснення податкового законодавства.

За зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

Центральні органи виконавчої влади проводять періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджують наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

з курсу «Адміністрування податків і платежів»

1. Структура Податкового кодексу України.

2. Контролюючі органи України: перелік, функції, значення.

3. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.

4. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

5. Податкова адреса.

6. Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів): сутність та значення.

7. Податкова звітність (декларація, розрахунок).

8. Складання податкової декларації, особи, відповідальні за складання податкової звітності.

9. Подання податкової декларації до органів ДПС України.

10. Внесення змін до податкової звітності.

11. Податкова консультація. Наслідки застосування податкових консультацій.

12. Роз’яснення податкового законодавства.

13. Порядок визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати.

14. Оскарження рішень контролюючих органів.

15. Податкове повідомлення-рішення.

16. Податкова вимога.

17. Податковий контроль: сутність та його складові. Способи податкового контролю.

18. Облік платників податків – юридичних осіб.

19. Облік платників податків – фізичних осіб.

20. Облік само зайнятих осіб.

21. Внесення змін до облікових даних платників податків.

22. Порядок зняття з обліку юридичних осіб та само зайнятих осіб.

23. Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.

24. Державний реєстр фізичних осіб – платників податків.

25. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС України: сутність та значення.

26. Збір, отримання, обробка та використання податкової інформації.

27. Підстави для направлення органами ДПС України письмового запиту про надання податкової інформації.

28. Види перевірок, що проводяться органами ДПС України.

29. Обставини, за яких проводяться документальні позапланові перевірки.

30. Порядок проведення камеральних перевірок.

31. Порядок проведення планових документальних перевірок.

32. Порядок проведення позапланових документальних перевірок.

33. Порядок проведення фактичних перевірок.

34. Обставини для проведення фактичних перевірок.

35. Строки проведення виїзних перевірок.

36. Матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок.

37. Порядок допуску посадових осіб органів ДПС України до проведення перевірок.

38. Порядок надання платниками податків документів для перевірки.

39. Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю.

40. Оформлення результатів перевірок.

41. Джерела сплати грошових зобов’язань і погашення податкового боргу платників податків.

42. Податкова застава: сутність та значення.

43. Порядок узгодження операцій із заставленим майном.

44. Припинення податкової застави.

45. Податковий керуючий.

46. Адміністративний арешт майна.

47. Продаж майна, що перебуває у податковій заставі.

48. Погашення податкового боргу державних та комунальних підприємств.

49. Погашення податкового боргу у разі ліквідації платника податків.

50. Погашення податкового боргу у разі реорганізації платника податків.

51. Терміни позовної давності.

ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ з курсу

«Адміністрування податків і платежів»

1. Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів): сутність, законодавче забезпечення, міжнародний досвід.

2. Контролюючі органи та органи стягнення в Україні і за кордоном.

3. Податкова звітність: українські реалії та міжнародний досвід.

4. Роз’яснення податкового законодавства: досвід України та зарубіжних країн.

5. Податкові та (або) грошові зобов’язання платників податків: порядок визначення та погашення.

6. Рішення контролюючих органів: оскарження та скасування.

7. Податковий контроль: сутність, види, міжнародний досвід.

8. Напрями удосконалення обліку платників податків в органах ДПС України.

9. Державний реєстр фізичних осіб – платників податків: сутність, значення, напрями удосконалення.

10. Податкова інформація та її значення для діяльності органів ДПС України.

11. Напрями удосконалення процесу обміну податковою інформацією між різними органами влади.

12. Перевірки з питань дотримання податкового законодавства України: види, порядок проведення.

13. Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю: міжнародний досвід та можливості його застосування в Україні.

14. Податковий борг: джерела та методи його погашення.

15. Адміністративний арешт майна: українські реалії та міжнародний досвід.

16. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків: доцільність застосування.

17. Відповідальність за вчинення правопорушень з питань оподаткування: види та умови притягнення до неї винних осіб.

18. Штрафні (фінансові) санкції, передбачені українським законодавством. Досвід зарубіжних держав.

19. Пеня: порядок нарахування та сплати.

20. Податкова застава: виникнення, припинення, продаж майна, що перебуває у податковій заставі.

21. Податковий борг державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств: порядок та проблеми погашення.

22. Податковий керуючий за українським законодавством і законодавством іноземних держав.

23. Порядок оформлення результатів перевірок контролюючих органів: перспективи удосконалення.

24. Документальні невиїзні перевірки: доцільність проведення та перспективи.

25. Фактичні перевірки контролюючих органів: порядок проведення, напрями удосконалення.

26. Відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах: український і міжнародний досвід.

27. Самозайняті особи: облік та порядок адміністрування податків і зборів (обов’язкових платежів), які ними сплачуються.

28. Податкові повідомлення рішення та податкові вимоги в діяльності органів ДПС України: сутність та значення.

29. Судовий порядок оскарження рішень контролюючих органів: досвід України та зарубіжних країн.

30. Застосування міжнародних договорів та погашення податкового боргу за запитами компетентних органів іноземних держав.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
4. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства
5. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
6. Адміністрування податкового боргу
7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
8. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
9. Атомно-кристалічна структура металів
10. Базова алгоритмічна структура
11. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
12. Безцехова виробнича структура.

Переглядів: 2019