При діагностуванні ДП використовуються два види моделей цифрових пристроїв:
1) Функціонально-логічні – розглядають ОД як «чорний ящик» та встановлюють тільки функціональні залежності між вхідними та вихідними сигналами.
2) Структурно-логічні – описують склад та правила роботи окремих компонентів, способи їх з’єднування та взаємодії з зовнішнім середовищем. В якості цих моделей приймається логічна сітка або логічна схема.
Логічній схемі у відповідність ставиться орієнтований граф, вершинам якого відповідають логічні елементи, вхідні та вихідні полюси схеми, а дугам – з’єднання схеми. Граф, в свою чергу, може задаватися матрицею інциденцій.
Сітка Петрі N – це набір
N = (P, L, F, M0),
де Р ={P1, P2,…,Pm} – множина позицій; L = {l1, l2,..,ln} – множина переходів; F – відношення інцидентності; M0 - початкове маркування сітки.
Кожному переходу lі є L відповідає деяка множина Рі вх. та Рі вих. Вхідних та вихідних позицій.
Підхід до опису процесів в цифрових пристроях з допомогою СП базується на двох поняттях: подія та умова. В СП умави представляються позиціями, а події – переходами. Умови можуть приймати значення логічної «1» або логічного «о».
Багато сучасних В і С можуть знаходитися в третьому, високо імпедансному стані.
Вх. 1
&
Вх. 1
вихід
Вх. 2 а) Вх. 2
Вх. 3
Вх. 3
Рис. 20. елемент «ЗІ - НІ» (а), та сітка Тетрі, яка реалізує ф-цію цього елементу.