• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Превентивні та ситуаційні норми до роботи в умовах надзвичайних ситуацій. Компенсаційні та регламентні норми.

До превентивних та ситуаційних норм відносяться експертиза, ліцензування, сертифікація і аудит.

Експертиза - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, експертних формувань, об'єднань громадян, яка спрямована на підготовку експертного висновку про відповідність об'єкта, запланованої чи існуючої господарської й іншої діяльності нормам і вимогам законодавства з питань охорони праці.

Об'єктами експертизи можуть бути:

• проекти законодавчих і нормативних актів;

• проектна документація на засоби виробництва і споживання (техніка, технологія, речовини, матеріали, сировина, продукція, транспортні засоби, технічні регламенти, інвестиційні програми, науково-технічна і методична документація, що стосується здоров'я трудящих);

• проекти, що стосуються планування, забудови населених пунктів, пожежної безпеки;

• діючі об'єкти, комплекси і системи;

• умови праці;

• матеріально-технічна база і програмно-методичне забезпечення навчальних закладів, у яких здійснюється навчання посадових осіб з питань охорони праці.

Експертизі підлягають як вітчизняні об'єкти, так і об'єкти іноземного походження.

Суб'єктами експертизи можуть бути: усі перераховані раніше органи державного управління з нагляду і контролю в галузі охорони праці; експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці; експертні підрозділи органів державної санітарно-епідеміологічної служби; Державна експертиза умов праці Мінпраці; інші установи, організації, підприємства, юридичні та фізичні особи, у тому числі й іноземні; громадські організації та об'єднання в порядку, встановленому чинним законодавством.

Роботодавець має одержати дозвіл на початок робіт та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин і устаткування підвищеної небезпеки.

Ліцензування і сертифікація спрямована на обмеження діяльності, пов'язаної з потенційною небезпекою для здоров'я і життя працівників, шляхом видачі ліцензії (дозволу) чи сертифіката (посвідчення), що є документами, які підтверджують відповідність діяльності (засобів) вимогам безпеки.

До видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, належать:

• виробництво, переробка і реалізація продуктів харчування, предметів гігієни і санітарії, засобів індивідуального захисту, вибухових речовин, зброї;

• роботи з біологічними агентами, хімічними і радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючих та електромагнітних випромінювань;

• виробництво протипожежної техніки, протипожежного устаткування;

• використання надр;

• ввезення на територію України небезпечних відходів та ін. Порядок одержання таких сертифікатів визначається Кабінетом Міністрів України.

Розглядаючи технологічну безпеку виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів в умовах надзвичайних ситуацій зазначимо, що всі об’єкти, незалежно від їх призначення, форми власності, віку, капітальності, технічних особливостей, підлягають періодичним обстеженням з метою оцінки їх технічного стану та паспортизації, а також прийняття обгрунтованих заходів до забезпечення надійності та безпеки при подальшій експлуатації (консервації).

Відповідно до цього рекомендується для кожної будівлі (споруди) обстежувати (оцінювати):

- техногенні зміни навколишнього середовища;

- інженерно-геологічні умови майданчика;

- хімічний склад грунтових вод;

- конструкції та споруди, що захищають будівлі (споруди) від небезпечних геологічних процесів;

- вимощення та елементи благоустрою;

- основи та фундаменти;

- вводи та випуски інженерних мереж;

- підземні несучі, огороджувальні та гідроізолювальні конструкції;

- стан повітряного середовища в будівлі (споруді) та навколо нього (температура, вологість, повітрообмін, хімічний склад повітря);

- надземні несучі та огороджувальні конструкції;

- покриття та покрівлі;

- антикорозійний захист конструкцій, підлоги, зовнішнє та внутрішнє опорядження;

- теплотехнічні, сантехнічні та вентиляційні системи та обладнання;

- ізоляційні покриття;

- інші елементи об’єктів та їх систем, проектування та влаштування яких регламентується ДБН (СНиП).

Обстеження та паспортизація об’єктів повинні виконуватися регулярно (планове обстеження), з періодичністю, яка встановлюється у відомчих правилах (інструкціях) з експлуатації будівель (споруд).

Компенсаційні та регламентні норми передбачають надання пільг, резервування джерел постачання, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивільної, адміністративної відповідальності.

Нинішня система пільг та компенсацій дуже складна, їх надання передбачає 27 законів України, 2 укази Президента України, 15 постанов Кабінету Міністрів України та ще 5 актів уряду. Умовно всі пільги поділяються на дві групи: одноразові та багаторазові. Одноразовою пільгою особа може скористатися лише раз протягом тривалого періоду, передбаченого законодавством. Багаторазові пільги використовуються регулярно, незалежно від терміну та кількості випадків використання.

Серед багаторазових пільг переважають такі, що мають індивідуальний характер (право на проїзд у транспорті, санаторно-курортне лікування, купівля медикаментів), але серед них є й такі, які автоматично поширюються на всіх членів сім’ї. Слід зазначити, що пільги в даний час настільки поширені, що на кожного мешканця країни припадає більше одного випадку використання пільг, а в майже 50% українських сімей є хоча б один пільговик.

Пільги та різні види допомог, що надаються сьогодні в Україні, призначаються за різними критеріями. Враховується як сукупний, так і індивідуальний доход, норми житлової площі та нормативи споживання комунальних послуг, критерії вислуги та інші показники. Поряд з цим використовується й різна величина межі бідності.

Основні категорії населення, які мають право на пільги – це пенсіонери за віком, інваліди, учасники війни та особи, які виділяються за професійною ознакою (працівники судів, прокуратури, міліції та ін.), потерпілі внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Найчисленнішою серед користувачів пільг (38%) становлять сім’ї, що мають осіб пенсійного віку й не мають дітей. Найрідше користуються пільгами сім’ї, до яких входять: особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; одинокі матері; багатодітні сім’ї; особи, що доглядають за інвалідом І групи чи дитиною-інвалідом. Серед сімей з дітьми пільгами користується менше 20%

Створення резервів джерел постачання регламентується Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» (1809-14) та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.01 р. № 308.

Порядок визначає основні принципи створення і використання матеріальних резервів у єдиній державній системі запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Матеріальними резервами є будівельні матеріали, пальне, медикаменти, продовольство, техніка, технічні засоби та інші матеріально-технічні цінності, призначені для проведення невідкладних відновлювальних робіт і заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків.

Матеріальні резерви, що використовуються для запобігання ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків (далі резерви), створюються:

- міськвиконкомом, місцевий резерв для використання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, і надання термінової допомоги постраждалому населенню міста;

- суб’єктами господарської діяльності, у власності (управлінні) або у користуванні яких є об’єкт (об’єкти) підвищеної небезпеки (далі підприємства) – об’єктовий запас для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення невідкладних відновлювальних робіт.

Резерви створюються заздалегідь з метою використання їх у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, ліквідації цих надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

Місце розміщення резервів, номенклатура, обсяги та норми накопичення визначаються керівниками відповідних місцевих органів виконавчої влади та підприємств і затверджуються відповідними рішеннями їх керівників. Резерви створюються, виходячи з максимальної гіпотетичної (прогозованої) надзвичайної ситуації, характерної для конкретної території, об’єкта, а також передбаченого обсягу робіт з ліквідації її наслідків.

Створення, утримання та поповнення резервів здійснюється:

- місцевого – за рахунок місцевих бюджетів;

- об’єктового – за рахунок власних коштів підприємств і установ.

Створення, утримання та поповнення резервів може здійснюватися також за рахунок добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань, громадян, інших не заборонених законодавством джерел.

Резерви розміщуються на об’єктах, призначених або пристосованих для їх зберігання, а також на складах і базах підприємств за рішенням керівників місцевих органів виконавчої влади, та керівників підприємств з управлінням їх оперативної доставки до можливих зон надзвичайних ситуацій.

Резерви використовуються тільки для:

- здійснення запобіжних заходів у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій;

- ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків;

- проведення невідкладних відновлювальних робіт;

- надання громадянам, постраждалим від наслідків надзвичайних ситуацій, одноразової матеріальної допомоги для забезпечення їх життєдіяльності;

- розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалих громадян.

Резерви залучаються для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідно до її рівня. У разі недостатньої наявності резерву відповідного рівня (місцевого та об’єктового) чи повного його використання залучаються резерви наступного вищого рівня.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
7. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
8. Адміністративно-правові норми
9. Адміністративно-правові норми поділяють на види за різними критеріями.
10. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
11. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
12. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи

Переглядів: 5491