Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Текстові процесори

Редакційні системи

ТП виникли на основі текстових редакторів, що їх у 70-х роках використовували для набирання текстів програм на великих та середніх комп'ютерах третього покоління. Вони не давали змоги виділяти елементи структури видання (рядки, абзаци, сторінки та розділи) й форматувати їх. З часом ці текстові редактори пристосували до канцелярських потреб (автоматизували поділ тексту на рядки, абзаци, сторінки тощо), у результаті й виникли текстові процесори. Таким чином, комплекси "персональний комп'ютер + текстовий процесор" почали заміняти друкарські машинки. Від середини 80-х років, особливо після переходу на комп'ютери четвертого покоління (персональні комп'ютери), ця тенденція набула такого широкого розповсюдження, що текстові процесори на ринку програмних продуктів і досі за кількістю продаж та сумою прибутку посідають одне з чільних місць.

У наш час текстові процесори — це програми, які дають змогу набирати, виправляти й зберігати текст, а також виділяти й формувати компоненти його видавничої структури (рядки, абзаци, сторінки, розділи тощо). Фактично, такі текстові процесори є системами редагування із найнижчим ступенем автоматизації (це — комп'ютеризовані СР).

До основних функцій текстових процесорів (набирання й виправлення тексту, комп'ютеризація редагування) раніше та й зараз додають функції поліграфічних систем.

У результаті такі ТП стають змішаними (гібридними) редагувально-поліграфічними системами.

Останнім часом до ТП дедалі частіше додають також функції власне редагування. Маємо на увазі контроль лінгвістичних і психолінгвістичних норм (автоматичну перевірку орфографічної правильності тексту, синтаксичної зв'язності слів, знаків пунктуації, наявності пасивних синтаксичних конструкцій, визначення складності тексту за кількома методами тощо). Виправлення після такого контролю здійснюють у комп'ютеризованому чи автоматизованому режимах. Крім того, до найпотужніших ТП для полегшення роботи редакторів часто включають ще й різні лінгвістичні словники (наприклад, синонімів та антонімів).

Поряд із автоматизацією контролю лінгвістичних і психолінгвістичних норм у ТП включають процедури, що дають змогу автоматизувати конструювання видання, забезпечуючи при цьому дотримання видавничих норм. Сюди належать: автоматичне нумерування і перенумерування будь-яких компонентів видання (рубрик, приміток, таблиць тощо); автоматичну зміну нумерації в посиланнях при зміні номера компонента видання; автоматичне укладання змісту видання з зазначенням номерів сторінок, на яких розташовані рубрики; автоматичне укладання покажчиків видання з зазначенням номерів сторінок, на яких розташовані ключові слова; автоматичне розташування й нумерування колонтитулів; будування розділів і підрозділів повідомлення у формі ієрархічної структури.

Сучасні ТП мають також функції, що дають змогу набирати складні тексти (формули й таблиці), а також виконувати технічні малюнки середньої складності. Останні версії ТП мають також конвертори, які дають змогу перетворювати видання, підготовані для друкування на папері, у комп'ютерні видання3, доступні через мережу Інтернет.

До ТП, які в найбільшому обсязі автоматизують функції редагування, належить текстовий процесор Місrоsоft Word — класичний приклад гібридної редагувально-поліграфічної системи (на відміну від таких НПС, як Соrеl Draw, Раge Макеr та ін.).

Враховуючи сучасні можливості комп'ютерної лінгвістики, можна передбачити, що розвиток систем редагування і далі буде здійснюватися на основі текстових процесорів.

Проте цілком імовірно, що функції редагування і поліграфічного конструювання з часом у них будуть все більше розділятися і на базі текстових процесорів виникнуть спеціалізовані окремо функціонуючі системи редагування (СР). Саме ці СР забезпечуватимуть можливість автоматизованого й автоматичного редагування текстів. Імовірно, що при цьому паралельно будуть функціонувати й гібридні редагувально-поліграфічні системи.


Читайте також:

  1. Асоціативні процесори.
  2. Задаючі пристрої і елементи порівняння. Задаючі пристрої розімкнутих систем керування. Задаючі пристрої замкнутих систем керування. Мікропроцесори, контролери та логічні елементи.
  3. Лекція № 6. СУЧАСНІ ТЕКСТОВІ ПРОЦЕСОРИ ТА ЇХ МОЖЛИВОСТІ У СТВОРЕННІ МЕДИЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.
  4. МАТРИЧНІ ПРОЦЕСОРИ.
  5. Мікропроцесори. Великі інтегральні схеми з програмовними структурами.
  6. Процесори і80386
  7. Процесори і80486
  8. Процесори і8086/8088
  9. Процесори іPentium
  10. Сучасні табличні процесори




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжнародна система штрихового кодування видавничої продукції | Технологічні особливості комп'ютерного редагування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.