Види депозитів та їх характеристика.

Обсяг та ціна залучення різноманітних видів депозитів від усіх категорій клієнтів визначається та залежить від депозитної політики банку.

Об’єктом депозитних операцій є кошти, що передані банку на умовах, визначених двосторонньою угодою.

Суб’єктами депозитних операцій є банки, які виступають як позичальники, так і кредитори - власники коштів.

Сутність депозиту та депозитних операцій банку.

Депозитні операції - це операції із залучення вартостей в різних формах (переважно в грошовій) на депозитні рахунки.

Метою проведення депозитних операцій є:

§ залучення коштів для подальшого розміщення в активні операції;

§ залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов’язаннями.

Відповідно до вітчизняної практики іПоложення “Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами”, затверджених постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року N516, зазначено наступне визначеннявклад (депозит) - це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

У світовій практиці кількість різноманітних депозитів, призначених для залучення коштів клієнтів, сьогодні перевищує тридцять, при чому кожен з них має особливості, що цілком відповідають потребам клієнтів при здійсненні грошових заощаджень та оплати за послуги.

Найбільш поширеними в розвинутих країнах є трансакційні депозити, що включають до себе:

- звичайні безвідсоткові депозити до запитання (поточні рахунки), що не приносять будь-яких відсоткових доходів, але полегшують для клієнта проведення розрахунків, забезпечують збереження коштів, а також фіксують будь-які операції по чекам;

- вклади до запитання, що передбачають виплату відсотків. До них відносять депозитні рахунки грошового ринку (MMDAs) і рахунки Супер HAУ (SNOWs), що пропонують плаваючі відсоткові ставки на грошовому ринку, але приймають підписні чеки або за розпорядженням клієнта переводять гроші для оплати товарів та послуг. MMDAs є короткотерміновими депозитами, відкриваються як для громадян, так і для фірм. Рахунки Супер HAУ використовуються тільки громадянами, мають більш низьку відсоткову ставку, ніж ММDAs, тому що короткотермінові кредити за Супер HAУ видаються клієнтам частіше, ніж за рахунками MMDAs.

- ощадні або термінові рахунки, призначені для залучення коштів клієнтів, що бажають зберегти гроші в очікуванні майбутніх витрат або виникнення необхідності в фінансових коштах.

Термінові депозити бувають самих різних видів: депозитні і ощадні сертифікати, пенсійні ощадні рахунки. За терміновим депозитам установлюються фіксовані терміни (30, 60, 90 або 180 днів) і фіксовані відсоткові ставки, значно вищі, ніж за трансакційними рахунками.

Класифікація депозитів:

За видом вкладника депозити поділяються на:

- депозити фізичних осіб;

- юридичних осіб;

- міжбанківські депозити.

За ознакою резидентності:

- вклади (депозити) резидентів;

- вклади (депозити) нерезидентів

За характером дострокового повернення грошових коштів або банківських металів:

- з попереднім повідомленням банку;

- без попереднього повідомлення про повернення.

За способом оформлення:

- шляхом укладення договору банківського вкладу;

- з видачею ощадної книжки;

- з видачею ощадного (депозитного) сертифіката.

Положення “Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами”, затверджених постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року N516, визначає наступні види вкладів (депозитів):

- вклади (депозити) на вимогу;

- вклади (депозити) строкові;

Вклади (депозити) на вимогу - це грошові кошти або банківські метали, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунку [516].

Недоліком депозитів до запитання для банку є нестабільність їх розміру та як наслідок складність прогнозування. Це, в свою чергу, обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний процент або не сплачується зовсім. В умовах відсутності плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клієнтів, стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їх додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це, зокрема, кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо.

Вклади до запитання в світовій практиці, в першу чергу, сприяють здійсненню платіжного обігу. Якщо хтось бажає заплатити готівкою, то він може це зробити при наявності певного запасу грошей. В свою чергу власник певної суми готівкових коштів повинен їх захищати від втрати чи крадіжки. Тому зберігання грошей у формі вкладів до запитання є для клієнтів дешевою, але в той же час простою мірою захисту від інфляції.

В світовій практиці строк дії таких вкладів зазвичай не обумовлюється, але у вітчизняній практиці банки інколи обумовлюють в договорі строк дії, на який укладається угода, наприклад один рік. Це робиться з метою запобігання вимог клієнтів стосовно зміни процентних ставок, а також умов договору.

Вклади (депозити) строкові - це грошові кошти або банківські метали, розміщені вкладниками в банку на визначений договором строк [516].

Строкові депозити – це кошти, що розміщенні у банку на певний строк.

Строкові вклади є для банків кращім видом депозитів, оскільки вони більш стабільні і зручні у банківському плануванні.

Однією із форм депозитів (вкладів) на визначений термін є ощадні вклади. Ощадні вклади служать власникам для накопичення грошових заощаджень. Власнику ощадного вкладу в Ощадному банку видається іменне свідоцтво про внесок у формі ощадної книжки (в інших банках ощадний вклад може оформлюватися угодою або ощадним сертифікатом), у якій відбиваються усі операції по рахунку. Ощадні вклади передбачають тривале існування на рахунках стабільних залишків коштів, що використовується в активних банківських операціях.

Значне поширення в банківській практиці дістав депозит, що відкривається клієнту при оформленні ним поточного рахунку (обов’язковий мінімальний залишок коштів на рахунку, розмір якого обумовлює банк). Якщо клієнт не виконує умови денного депозиту, банк може припинити його обслуговування. За своїм характером цей депозит можна віднести до умовного, оскільки вилучення коштів з нього можливе лише у випадку закриття клієнтом поточного рахунка. Він вважається безстроковим, що дозволяє банку використовувати його в якості довгострокового кредитного ресурсу. За аналогією з вкладами до запитання, за даним депозитом нараховуються мінімальні проценти або вони зовсім не нараховуються, якщо банк не бере з клієнта плату за введення операцій по розрахунковому рахунку. Банки часто надають цьому депозиту характер заставного, тобто передбачають право вкладника на одержання кредиту в сумі депозиту без додаткового забезпечення, отже внесок у цьому випадку є гарантією повернення позички.

Практично усі клієнтські рахунки називають депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок на якому зберігаються його грошові кошти.

Крім грошових депозитів фізичні та юридичні особи можуть розміщувати в банкахдорогоцінні метали та цінні папери. (В Україні– грошові кошти та дорогоцінні метали)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система гарантування вкладів фізичних осіб	\|	Підписи сторін: керівника виконавчого органу банку або уповноваженої на це особи та вкладників.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.