• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні прийоми і способи системного аналізу

При вирішенні управлінських проблем застосовуються різні методи та прийоми аналізу. В таблиці 2.4 подано перелік основних методів та прийомів системного аналізу, а також вказані можливості їх застосування в залежності від форм вивчення взаємозв'язків в системі.

Таблиця 2.4. Методичні прийоми системного аналізу проблем управління

В таблиці знаком "х" відмічено переважне застосування методу у певній формі аналізу взаємозв'язків

Наведений в таблиці перелік методичних прийомів є достатньо неоднорідним за своїм складом (як за обсягом виконуваних операцій, так і за ступенем їх розробленості). Так, наприклад, економіко-математичне моделювання є набором ряду методів, які створюють цілу наукову дисципліну, а експертні оцінки - одиничний метод, який застосовується для специфічного кола завдань; економічний аналіз діяльності підприємства розробляється протягом кількох десятиріч, а діагностика системи знаходиться на початковій стадії розробки. Тому і ступінь деталізації опису методів і прийомів залежить від перерахованих обставин.

Нижче наведена коротка характеристика цих методів та прийомів.

Декомпозиція системи- розчленування системи, яка вивчається, на складові частини. В свою чергу, останні розчленовується на частини , які в нього входять, аж до елементів, які можна вважати первинними. Декомпозиція, чи спрощення, системи необхідна для виконання другої стадії системного аналізу - виявлення взаємозв'язку елементів даної системи. Ступінь розчленування системи та її деталізація залежать в кожному окремому випадку від встановлених цілей, які витікають з характеру даної проблеми.

При декомпозиції системи необхідно пам'ятати про найважливішу властивість системи - цілісність, яка визначає характеристику системи. Загальні параметри системи не є сумою відповідних параметрів підсистем, які входять до неї. Так, наприклад, вираховуючи продуктивність праці одного робітника на підприємстві через виробіток продукції, не можна отримати її, додаючи виробіток робітників кожного цеху та інших підрозділів підприємства, знайденої за обсягом продукції відповідних підрозділів. В зв'язку з цим при декомпозиції системи слід враховувати зміни характеристик підсистем та елементів з тим, щоб не викривити загальну характеристику системи.

Декомпозиція системи застосовується і на стадії безпосереднього аналізу. До неї вдаються за умови виникнення багатомірної задачі.

Діагностика системи- спосіб виявлення найбільш чуттєвих точок системи, шляхом виключення мало суттєвих та зосередженням уваги на важливих аспектах проблеми. Такий підхід може здійснюватися в двох напрямках:

1) діагностика об'єкту. В схемі процесу системного аналізу управлінських проблем діагностика системи відокремлена в самостійний блок, як одна з операцій процесу. Ця операція необхідна при аналізі будь- якої проблеми для концентрації уваги на суттєвих елементах та процесах і скорочення таким чином трудомісткості робіт з підготовки проекту управлінського рішення;

2) попереднє вивчення об'єкту. Найбільш чітко цей напрям проявляється в передпроектному обстеженні об'єкту при створенні повне інформаційно-системне управління підприємством.

Статистичні методи дослідження системи- комплекс прийомів, які застосовуються для обробки великої сукупності суцільного та вибіркового спостереження. Статистичні методи є досить корисними на стадії діагностики системи для вивчення структури та взаємозв'язку явищ та процесів, підсистем та елементів.

При використанні статистичних методів процес постановки задачі частково замінюється статистичними дослідженнями. Але для отримання статистичних закономірностей потребують великі витрати часу.

Методи статистичного аналізу є досить різноманітними (середні та відносні величини; варіації ознак (середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації та амплітуда коливань), динамічні ряди тощо).

Особливо важливу роль для виявлення статистичного взаємозв'язку між досліджуваними елементами та підсистемами відіграє кореляційний аналіз. Він застосовується для вивчення взаємозв'язку там, де відсутня пряма функціональна залежність (таке становище є характерним практично для всіх управлінських проблем). При дослідженні взаємозв'язку між двома ознаками застосовується проста (парна) кореляція; для вивчення взаємозв'язків між сукупністю багатьох факторів застосовується множинна кореляція.

Метод "перехресних" порівнянь - співставлення даних за різними об'єктами для виявлення найбільш важливих тенденцій. Порівняння широко застосовується при аналізі різних показників. Вони дозволяють виявляти зміни в динаміці показників одного об'єкту, відхилення за однаковий період чи на одну й ту саму дату показників даного об'єкту від інших аналогічних об'єктів, відмінності в однакових за змістом показниках з різними функціональними призначеннями: планові, звітні, попереднього періоду, середні за сукупністю об'єктів, що вивчається тощо.

Евристичні методи - методи генерації варіантів вирішення проблеми, отримання нових знань, які Вказуються на використанні досвіду, інтуїції фахівця і його творчого мислення як сукупності властивих людині механізмів вирішення творчих завдань.

За допомогою евристичних методів вивчають загальні закономірності процесів вирішення різних проблем, які виникають перед людиною. Евристичні методи застосовуються у випадках, коли на основі реальних умов чи минулого досвіду не можна знайти спосіб вирішення проблеми, яка виникає. За цих умов виникає необхідність розробки нової стратегії пошуку вирішення.

Основні умови застосування евристичних прийомів наведено на рис. 2.7.

Рис. 2.7. Основні умови застосування евристичних прийомів

Евристичні прийоми класифікують за двома ознаками: У за наявністю або відсутністю алгоритму творчого мислення: прийоми мало впорядкованого пошуку, впорядкованого пошуку рішень і комбіновані; 4 за характером застосування: індивідуальні та колективні. Прикладами індивідуальних прийомів є: прийом контрольних питань, прийом індивідуального мозкового штурму, прийом інтерв'ю, прийом сценарію, "Дельфі" тощо. Ці прийоми передбачають персональну роботу з кожним експертом. Однак експертів можна опитувати й заочно, з допомогою спеціальних анкет. В такому випадку експерт може отримати та проаналізувати всю необхідну інформацію стосовно розвитку та взаємозв'язків між об'єктами аналізу.

Прикладами колективних прийомів є: прийом мозкового штурму, прийом "635", прийом синектики, прийом колективного блокнота, прийом комісій, метаплан, "за і проти" тощо.

Експертні оцінки - способи прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на основі передбачень спеціалістів та спеціалізованої обробки цих даних. Даний спосіб застосовується в ряді випадків для комплексної оцінки поточної діяльності системи, що аналізується, а також для оцінки вже розробленого варіанту дій. Таким чином, експертні оцінки застосовуються на стадії встановлення цілей вирішення проблеми, в ході обговорення варіантів вирішення, складання висновку за прийнятим варіантом і в ході прийняття рішень. Експертні оцінки необхідні в ситуаціях, в яких вплив різних факторів не може бути виражений кількісно або ж спостерігається поєднання кількісних факторів із якісними. Прикладом такої ситуації може бути вибір варіанту технологічної лінії. Економічна оцінка кожного варіанту може бути здійснена з врахуванням розміру капіталовкладень, експлуатаційних витрат, тощо. Але при цьому в розрахунок повинні бути прийняті і соціально психологічні фактори, пов'язані із зміною умов роботи, які не отримують кількісної оцінки та можуть бути враховані експертним шляхом.

Оцінки, пов'язані з великими проблемами зазвичай здійснюються групою експертів.

Іноді для оцінки обраного варіанту вирішення проблеми чи для рекомендації можливого варіанту доцільно залучити стороннього спеціаліста-експерта, оскільки у нього більша об'єктивність в підході до проблеми, він швидше бачить ті недоліки, з якими змирилися працівники; до рекомендацій зовнішнього консультанта співробітники відносяться більш терпимо. Подальший розвиток експертних оцінок дозволить вдосконалювати системний аналіз управлінських проблем і поточний аналіз діяльності об'єктів.

Імітаційне моделювання - дослідження із застосуванням комп'ютерних технологій взаємозв'язків, явищ та процесів в умовах невизначеності. В програмах створюється модель процесу чи явища, що вивчаються, на вхід подаються імпульси, а на виході досліджуються результати. Шляхом зміни вхідних сигналів та вивчення вихідних визначаються залежності, які характеризують процеси та явища.

Імітаційне моделювання може бути використане для попереднього вивчення моделей майбутніх машин, виробничих систем, технологічних процесів тощо.

Економічний аналіз діяльності підприємства - застосовується як комплекс різних традиційних методів та прийомів для вивчення економічних показників діяльності підприємств різних галузей економіки. Детальніше розглянутий в підручнику „Економічний аналіз" за редакцією Ф.Ф. Бутинця.

Найбільш широко в системному аналізі застосовується перспективний аналіз. При проведенні аналізу використовуються різні прийоми: порівняння, зведення та групування даних, деталізація, елімінування, балансовий метод тощо.

Аналіз витрат та ефективності використовує базу економічного аналізу для розрахунку, порівняння показників витратності та доходності.

У рамках використання економіко-математичних моделей прийняття рішень за допомогою нормативних моделей вибір найкращих альтернатив здійснюють, виходячи із заданого критерію і ситуації, у якій приймаються рішення.

Способи, що використовуються в економічному аналізі, потребують застосування математичного апарату різного ступеня складності, який класифікують за складністю застосовуваного інструментарію:

а) методи елементарної математики;

б) методи вищої математики.

Методи елементарної математики використовуються у звичайних традиційних економічних розрахунках при обґрунтуванні потреб у ресурсах, розробці планів, проектів, балансових розрахунках тощо.

В основі економіко-математичних методів лежить методика розрахунків вищої математики. Це пов'язано з невизначеністю господарської діяльності підприємства, що передбачає отримання приблизних (прогнозних) результатів, які можуть бути використані в управлінні підприємством.

Використання математичних методів у сфері управління (у тому числі економічних) - найважливіший напрям удосконалення систем управління. Перевагою використання математичних методів є прискорення проведення економічного аналізу, більш повний аналіз впливу факторів на результати діяльності, підвищення аналітичності обчислень.

Застосування математичних методів потребує:

- системного підходу до об'єкта дослідження, врахування взаємозв'язків і взаємовідносин з іншими суб'єктами господарської діяльності;

- розробки економічно-математичних моделей, що відображають кількісні показники господарської діяльності підприємства для найбільш повного та достовірного відображення процесу функціонування як підприємства, так і його структурних підрозділів;

- удосконалення системи інформаційного забезпечення управління підприємством з використанням сучасних комп'ютерних технологій.

Спроби осмислити причини прийняття рішень привели до виникнення дескриптивних моделей, тобто другого з названих підходів.

В основі цього методу лежить поведінкова теорія прийняття рішень. Вона носить яскраво виражений пояснюючий характер (тобто як фактично приймаються рішення),але невизначає характер (якими повинні бути рішення).

А цілеспрямована діяльність, у тому числі розробки прийняття рішень пов'язане з моделюванням.

Моделюванням називається створення деякого образу - моделі, відтворюючи певні властивості і характеристики оригіналу й одночасно забезпечуючи наочність, видимість, інші переваги.Модель має цільовий характер, тобто вона відображає не сам по собі об'єкт-оригінал, а формується, виходячи з поставленої мети. Відповідно до того, що мета моделювання в загальному випадку може бути теоретичною і практичною, моделі також розділяються на два види:

1)пізнавальні,

2)прагматичні.

Пізнавальні моделі є формою організації і представлення знань, засобом з'єднання нових знань з наявними. Тому при виявленні розбіжностей між моделлю і реальністю постає завдання усунення цієї розбіжності за допомогою зміни моделі.

Прагматичні моделі є засобом управління, організації практичних дій, тобто еталонів чи їх результатів. Фактично вони є робочим представленням цілей.

Призначення прагматичних моделей полягає в тому, щоб, при виявленні розбіжностей між моделлю і реальністю, розробити способи і засоби для зміни реальності так, щоб наблизити реальність до моделі. Можна сказати, що прагматичні моделі як би відіграють роль деякого стандарту чи зразка, під яким підбудовується як сама діяльність, так і її результат.

Прикладами прагматичних моделей можуть бути плани і програми дій, статути організацій і кодекси законів, нормативна база, технологічні схеми різних організаційних операцій, алгоритми, робочі креслення і шаблони, параметри добору і технологічні допуски тощо.

При обліку фактора часу моделі можна розділити на статичні і динамічні. Моделі, що відображають деякий константний стан об'єкта моделювання, називаються статичними моделями.

Моделі, що відображають динаміку, тобто зміна модельної системи в часі, називаються динамічними моделями. Прикладами динамічних моделей служать функціональні моделі систем, а також модель управлінських рішень.

Абстрактними моделями називаються ідеальні конструкції побудовані на основі розумової діяльності розробника, його свідомості.

Розглянуті види моделей найчастіше використовуються в процесі прийняття управлінських рішень при використанні систематичного підходу.

Аналіз чуттєвості рішень до різних факторів - спеціальні прийоми, які дозволяють визначати ступінь припустимості змін у системі, за яких не змінюється раніше знайдене оптимальне рішення. Цей аналіз особливо є необхідним в разі застосування економіко-математичних методів. Він є доповненням економіко-математичного моделювання.

Результатом рішення задачі одним з економіко-математичних методів є отримання оптимального варіанту рішення при заданих умовах чи обмеженнях. Але в ході реалізації рішення умови чи обмеження постійно змінюються. Перерахунок задачі після кожної зміни умов чи обмежень може виявитися дуже трудомістким та неефективним. Здійснення ж раніше отриманого рішення за умов, що змінилися, може спричинити втрати через неоптимальність рішень.

Аналіз чуттєвості рішення дозволяє після вирішення моделі визначити границі припустимості змін умов задачі, за яких оптимальність рішення не зміниться. Досягається це шляхом аналізу змін кожного фактору методами параметричного програмування. Перерахунок моделі здійснюється тільки в тому випадку, якщо параметр певної умови чи обмеження вийшов за межі припустимих змін.

Агрегація змінних у комплексні фактори - прийом, який застосовують для синтезу результатів аналізу, проведеного різними методами та прийомами. В результаті аналізу може бути виявлено безліч факторів. Які спричиняють різний за величиною та спрямуванням вплив на вирішення проблеми. Агрегація (об'єднання) цих факторів здійснюється за однорідними ознаками з метою розмежування в системі важливих та несуттєвих факторів. При правильній агрегації факторів досягається спрощення системи за рахунок об'єднання в групи та виключення несуттєвих при даному підході до проблеми факторів.

В результаті агрегації змінних в комплексні фактори суттєво скорочуються розміри моделі вирішення проблеми без спрощення змісту останньої.

В будь-якій сфері діяльності людина приймає рішення. Проблема прийняття рішення виникає тоді, коли задача настільки складна, що для її постановки і вирішення не може бути одразу визначений відповідний апарат формалізації, коли процес постановки задачі потребує участі спеціалістів різних областей знань. Це призводить до того, що постановка задачі стає проблемою і для її вирішення потрібно розробляти спеціальні підходи та прийоми.

Основна особливість системного аналізу полягає втому, що він орієнтує дослідника не на пропозицію кінцевої моделі об'єкту або процесу прийняття рішення, а на розробку методики, яка містить засоби, що дозволяють поступово формуватимодель.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баканов М.И. Зкономический анализ в торговле. Изд. 3-є, перераб. и доп.М.: "Зкономика", 1974. - 318 с.

2. Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г. Математико-статистические методи зкспертньїх оценок. - М.: "Статистика", 1974. - 159 с.

3. БурчфилдД. Системний анализ. Процесе принятия количественньїх решений. - В кн.: Современньїе методьі внутрифирменного управления в капитапистических странах. Пер. с англ. - М.: "Прогресе", 1971. - С. 317-323.

4. Володарский Л.М. Управление производством: система зкономической информадии. - В кн.: Актуальніше проблеми управления. Под общ. ред. В.Г. Шорина. - М: "Знание", 1972. - С. 228-282.

5. Глушков В.М. Введение в АСУ. Изд. 2-е, испр. и доп. - Киев: "Техніка", 1974. - 320 с.

6. Квейд 3. Анализ сложнмх систем. (Методология анализа при подготовке военньїх решений). Пер. с англ. - М.: "Советское Радио", 1969. - 520 с.

7. КлиландД., КингВ. Системний анализ и целевое управление. Пер. с англ. - М.: "Советское Радио", 1974. - 280 с.

8. Кузьмин С.А. Сравнительньїи анализ зкономики развивающихся стран. М.: "Наука", 1972.-317 с.

9. Майданчин Б.И. Сравнительньїи зкономический анализ в машиностроении. - М.: "Машиностроение", 1943. - 240с.

10. Михалевич В.С., Свинцицкий В.Н. О методах управления більшими системами. // "Вопросн философии". - 1979. - № 7. - С. 54-68.

11. Модли А.А. Диагностическии анализ предприятия при создании АСУП. - "Зкономика и математические методьі", т.5, вьш.6, 1969. - С. 909-918.

12. Моев В. Бразди управления. Беседьі с акад. В.М. Глушковьім. - М.: Политиздат, 1974. - 174 с.

13. Моисеев Н.Н. Математик задает вопросьі. - М.: "Знание", 1974. - 192 с.

14. Оптнер Ст. Системний анализ для решения деловьіх и промьішленньїх проблем. Пер. с англ. - М.: "Советское Радио", 1969. -216 с.

15. Писаренко 3. Слово об зкономических науках. Запись бесед со Струмилиньш С. // "Зкономические науки". - 1975. - № 1. - С. 55-70.

16. Пойа Г.Х. Как решать задачу. Пер. с англ. Ю.М. Тайдука. Изд. 2-е. - М.: Учпедгиз, 1961.-207 с.

17. Попович И.В. Методика зкономических иселедований в сельском хозяйстве. Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: "Зкономика", 1973. - 280 с.

18. Проблеми управления интеллектуальной деятельностью. Психоевристическое программирование. Под ред. В.В. Чавчанидзе. Тбилиси, "Мецниереба", 1974. - 369с.

19. Румянцев А.М. Главное - системний подход к народному хозяйству. //"Зкономика и организация промьішленного производства". - 1974. - № 4. - С. 3-8

20. Тахтаджян А.Л. Текстология: История и проблемьі. Ежегодник, 1971. -М: "Наука", 1972. - С. 200-277.

21. Системний анализ в зкономике и организации производства: Учебник для студентов, обучающихся по специальности «Зкономическая информатика и АСУ» / С.А. Валуев, В.Н. Волкова, А.П. Градов и др.; Под общей ред. С.А Валуева, В.Н. Волковой. - Л.: Политехника, 1991. - 398 с.

22. Федоренко Н.Л. О взаимодействии естественньїх и общественньїх наук. // "Вопросн философии". - 1973. - № 10. - С. 31-38.

23. Хилл П. Наука и искусство проектирования. Пер. с англ. - М: "Мир", 1973.-263 с.

24.Хитч Ч., Маглин Р. Воєнная зкономика в ядерннй век. Пер. с англ. - М.: Воениздат, 1961.-624 с.

25.Черняк Ю.И. Информация и управление. - М.: "Наука", 1974. - 184 с.

26. Чумаченко Н.Г., Заботина Р.И. Теория управленческих решений. Учеб. пособие для вузов. - К.: Вища школа, 1981. - 246 с.

27. Чумаченко Н.Г., Савченко А.П., Коренев В.Г. Принятие решений в управлений производством. - К.: "Техніка", 1978. - 192 с.

28. Чумаченко Н.Г. Статистико-математические методьі анализа в управлений производством США. - М: "Статистика", 1973. - 164 с.

29. Шарапов О.Д. та ін. Системний аналіз: Навч. посібник: О.Д. Шарапов, Л.Л. Терехов, С.П. Сіднев. - К.: Вища шк., 1993. - 303 с.

30. ШереметА.Д. Комплексний зкономический анализ деятельности предприятия. Вопросьі методологии. - М.: "Зкономика", 1974. - 207 с.

ТЕМА 3. Методологічні основи підготовки проектів управлінських рішень

Читайте також:

1. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
3. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
4. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
5. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
6. Аналізуюче схрещування
7. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
8. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
9. Біологічні способи лікування ран.
10. Бухгалтерський баланс як інструмент аналізу
11. Важливою методико-методологічною проблемою є періодизація історії економічної думки, визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.
12. Валютний курс і способи його визначення

Переглядів: 2483