Економічний аспект

Політичний аспект

Політичним завданням розвитку суспільства, що випливає із економічних завдань, належить провідна роль. Вони є основою для визначення загальних для всіх підрозділів виробництва цілей і завдань управління, загальних принципів управлінських впливів, загальної спрямованості розвитку й удосконалювання форм управління виробництвом. Сутність політичного аспекту управління виробництвом полягає в тому, що в результаті здійснення управлінських впливів, крім інших, досягаються також і політичні цілі.

Політичний аспект, як й інші аспекти управління виробництвом, реалізується через управлінські рішення. Якщо під політичним аспектом управління виробництвом розуміють визначену, виражену в конкретних цілях і завданнях спрямованість управлінських впливів, то політичний аспект управлінського рішення полягає у вимогах, що висувається для рішення, і заходах, що визначаються його змістом, дотримання і здійснення яких відповідає політичній спрямованості управління та забезпечує досягнення результатів, обумовлених політичним аспектом управління.

У комплексі різноманітних відносин, що виникають між людьми в процесі виробництва, велику роль відіграють відносини економічного характеру. Економічне управління багатопланове та різномасштабне. Воно стосується проблем, що пов'язані з використанням окремих видів ресурсів, з розвитком окремих видів виробництва, встановленням пропорції в розвитку різних сфер суспільного виробництва. Разом з тим економічне управління охоплює проблеми, що стосуються економіки в цілому, окремих видів економічної діяльності, регіонів, комплексів, об'єднань, підприємств та їх підрозділів. Однак, незалежно від виду об'єкта управління, цілеспрямовані впливи суб'єкта управління на будь-який вид діяльності об'єкта будуть мати економічний аспект.

Конкретний зміст економічного аспекту управління виробництвом визначається економічними цілями та завданнями управління виробництвом, обумовленими вимогами об'єктивних економічних законів і особливостями історичних етапів у розвитку виробництва.

Економічний аспект управління визначається об'єктивно обумовленими економічними цілями та завданнями сучасного етапу розвитку виробництва:

· управління обов'язково переслідує досягнення певних економічних цілей;

· враховує сукупну дію об'єктивних законів і тенденції розвитку економічних явищ;

· управління базується на спільному задоволенні економічних інтересів суспільства, трудових колективів;

· в процесі управління при реалізації економічних завдань використовують економічні методи впливу;

· управління є базою для забезпечення оптимального використання виробничих ресурсів;

· управління спрямоване на постійне, неухильне підвищення продуктивності суспільної праці;

· передбачає здійснення заходів, що сприяють прискоренню науково-технічного прогресу, сприяє підвищенню якості робіт.

Посилення ролі планового впливу на підвищення технічного рівня виробництва і якості продукції, на прискорення темпів росту продуктивності праці, на ощадливу витрату матеріальних і фінансових ресурсів, удосконалення методів господарювання та економічного стимулювання, підвищення зацікавленості трудових колективів у розробці та виконанні планів, що найбільш повно враховують можливості та резерви виробництва, посилення залежності розмірів фонду економічного стимулювання, підвищення дієвості господарського розрахунку, зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності виробництва.

Основною формою здійснення управління виробництвом є розробка та реалізація управлінських рішень. Тому посилення уваги до економічного аспекту управління спричиняє необхідність відповідного відношення до економічного аспекту управлінських рішень.

Економічні аспекти управлінського рішення і управління взаємозалежні подібно розглянутим політичним аспектам. Якщо стосовно до управління економічний аспект є економічною спрямованістю управлінських впливів, виражену у визначених цілях і завданнях, то економічний аспект рішення виражається у відповідних вимогах і заходах економічного характеру, яким повинно задовольняти і які повинно містити управлінське рішення.

Економічний аспект управлінських рішень відображається у підвищенні ефективності використання трудових ресурсів шляхом подальшого підвищення механізації та автоматизації виробництва, поліпшення організації праці, підвищення кваліфікації працівників і поліпшення структури персоналу, зайнятого в основному та допоміжному виробництвах, поліпшення використання основних виробничих засобів, заміні застарілого устаткування новим, зменшенні простоїв устаткування та збільшення обсягів продукції, що випускається, на наявному устаткуванні; у підвищенні ефективності використання матеріальних та енергетичних ресурсів у результаті зниження матеріаломісткості продукції, упорядкуванні системи нормування витрат сировини, матеріалів, палива й енергії, прискорення оборотності оборотних засобів. Крім того, економічний аспект знаходить вираження у підвищенні загальної ефективності виробництва на основі зниження собівартості, підвищення якості та рентабельності продукції, що випускається; у підвищенні економічної доцільності рішень шляхом вибору найбільш вигідних варіантів рішень на основі використання наукових методів; у посиленні зацікавленості працівників; у підвищенні економічної ефективності виробництва через стимулювання розробки та реалізації окремих рішень; розвитку і підвищення ефективності дії автоматизованих систем управління на основі підвищення оперативності контролю за ходом формування економічних показників діяльності керованих об'єктів, скорочення термінів і підвищення оптимальності прийнятих управлінських рішень.

В економічному аспекті управлінських рішень конкретизуються економічні методи управління. Сутність цих методів зводиться до використання системи економічних стимулів, в основі яких лежать матеріальна зацікавленість і відповідальність управлінського персоналу за результати і наслідки прийнятих рішень.

Економічні методи управління орієнтують осіб, які приймають рішення і виконують їх, на ініціативну діяльність без повсякденного адміністративного впливу та забезпечують, таким чином, більш високий рівень саморегулювання діяльності підрозділів суспільного виробництва. При використанні економічних методів управління підприємствами й об'єднаннями в якості показників оцінки роботи цих об'єктів виступають рентабельність і прибуток. Керівникам надається можливість самостійно встановлювати інші показники, що впливають на контроль. У випадку застосування економічних методів управління можна через конкретні управлінські рішення використовувати різноманітні заохочувальні заходи для того, щоб створювати в трудових колективах загальну та індивідуальну зацікавленість у такій організації функціонування керованого об'єкта, при якій забезпечується досягнення бажаних результатів не за допомогою дотримання розпоряджень зверху, а на основі ініціативи виконавців.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Багатоаспектний підхід до прийняття управлінськихрішень	\|	Соціальний аспект

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.