Зміни у відносних цінах

В аналізі вигід і витрат досить поширеним неврахування змін у відносних цінах протягом дії проекту. Так аналітик конструює "типовий рік" грошових потоків і просто завищує всі величини вартості ресурсів і продуктів на певний стандартний процент у кожному наступному році. Цей спрощений шлях ігнорує не лише зміни у відносних цінах, але й зміни у складі ресурсів і продуктів з року в рік. Взагалі це неприйнятна процедура.

Послідовна і логічна процедура врахування інфляції та змін у відносних цінах наведено на рис. 7.4.

Щоб упевнитись у тому, що зміни у відносних цінах правильно враховано, спочатку треба сконструювати таблицю витрат і вигід у номінальних доларах, а потім визначити грошові потоки для кожного періоду в межах інвестиційного горизонту.

Дисконтування до величин поточної вартості, необхідно проводити після коригування інформації. Відповідна дисконтна ставка залежить від точки зору, з якої проводять аналіз, а також від вибору одиниці обліку.

Як правило використовують фіскальну дисконтну ставку (грунтовану на вузькій внутрішній точці зору, що є прийнятною головним чином для невеликих проектів) та суспільну дисконтну ставку (грунтовану на загальнонаціональній точці зору). Коли за одиницю обліку беруть звичайний долар інвестування, відповідною суспільною дисконтною ставкою є 10 процентів реальних річних. Можливий діапазон величин ставки для аналізу ризику визначається у межах від 8-ми до 12-ти процентів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інфляція, номінальні долари і незмінні долари	\|	Аналіз невизначеності і ризику

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.