• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інфляція, номінальні долари і незмінні долари

Порядок коригування на інформацію та дисконтування

Розрахунок вартості, коли не існує ринкових цін

Величини справжньої вартості (цінності) ресурсів, використовуваних або генерованих інвестиційним проектом, можливо, нелегко буде виявити, коли взагалі не існує ринкових цін або ринкові механізми є непрямими і їх важко дослідити. Зокрема, цінність заощадження часу на поїздки; цінність здоров'я і безпеки; цінність довкілля; вартість створених робочих місць; вартість іноземної валюти; залишкова вартість об'єктів спеціального призначення; цінність історичної спадщини.

Там, де можливо, слід застосовувати стандартні параметри і критерії, що їх розробили державні органи влади країни.

Факт, що витрати і вигоди розсіяні у часі, має значення з таких причин:

1) людям подобається робити виплати пізніше, а отримувати вигоди швидше. Фінансову систему побудовано на такому базовому між часовому уподобанні. Існує ризик втрати прибуткової спроможності, якщо дохід відкладають до певного часу у майбутньому, а витрати роблять рано;

2) величина одиниці вимірювання змінюється з часом через інфляцію, що призводить до втрати купівельної спроможності грошей.

Ці два фактори - інфляція і міжчасові уподобання - незалежні. Навіть якби не було змін у купівельній спроможності грошей, все одно людина вибирала б вигоди раніше, а витрати пізніше. Отже, в аналізі вигід і витрат слід робити два окремих види коригування показників грошових потоків упродовж часу, з тим щоб конвертувати їх у стандартні одиниці вартості, які можна додавати чи віднімати. Перший вид коригування - на зміни у купівельній спроможності долара, а другий - передбачає дисконтування для відображення між часових уподобань.

Витрати і вигоди впродовж усіх періодів часу мають бути зведені у таблицю спочатку в номінальних доларах, так як:

1) це та форма, в якій зазвичай існують фінансові дані;

2) коригування, такі, як податкові коригування, точно і легко проводять у номінальних доларах;

3) оперування номінальними доларами дає змогу аналітику сконструювати реалістичну картину впродовж певного часу, враховуючи зміни у відносних цінах.

Номінальні долари не мають стандартної купівельної спроможності, їх іноді ще називають доларами бюджетного року, або поточними доларами. Вони є просто номінальною вартістю грошей, що їх виплачують або отримують у цей період. Вони не можуть бути агреговані, якщо припадають на різні моменти часу, тому що не переведені у стандартні одиниці купівельної спроможності. Теоретично, номінальні долари можна складати і віднімати, якщо вони припадають на один момент часу. Практично, допустимо складати і віднімати номінальні долари, що припадають на один період часу, якщо цей період короткий (як правило, один рік), але недопустимо складати і віднімати номінальні долари, що припадають на різні періоди.

Як тільки є упевненість, що таблиці витрат і вигід у номінальних доларах повні й точні, настає час перевести всі цифри або принаймні лінію чистих грошових потоків у незмінні долари перед тим, як продовжувати подальші підрахунки (незмінні долари мають незмінну купівельну спроможність). Для того щоб це зробити, слід вибрати базовий момент у часі, на який визначається вартість у постійних доларах. Це може бути будь-який момент у часі, але зручніше користуватись моментом to, який є початком інвестиційного періоду. Вибір одного моменту часу для переведення у незмінні долари і переведення у величини поточної вартості є найкращим варіантом, але не обов'язковим.

Якщо аналіз вигід і витрат ретроспективний, переведення номінальних доларів у незмінні долари є простим і точним, тому що фактичний рівень інфляції відомий. Якщо аналіз вигід і витрат перспективний, то необхідно мати інфляційні передбачення.

Рішення, який індекс інфляції застосувати для переведення у долари "незмінної купівельної спроможності", необхідно приймати з урахуванням того, для кого визначається незміна купівельна спроможність. Кожен індекс інфляції ґрунтується на змінах цін на конкретний кошик товарів і послуг, а цей кошик, у свою чергу, визначають з огляду на традиційні покупки конкретної групи людей. Індекс, який вибирається, має бути якомога ширшим.

У перспективному аналізі аналітики часто припускають, що рівень інфляції є постійним (виведеним приблизно через середній показник). Це не правильно для перших років інвестиційного проекту, коли інфляцію можна передбачити досить точно. Для більш тривалих періодів, однак, інфляційні передбачення майже втрачають сенс зважаючи на мінливість темпів інфляції. Отже, припущення щодо середнього майбутнього рівня інфляції є найкращим варіантом, але побудову таких розрахунків може виконати тільки досвіченний спеціаліст.

Механізм приведення величин майбутньої вартості до поточної вартості, і навпаки, простий. Ці величини зв'язані через складний процент. Складний процент нараховується, коли звичайний процент, нарахований на початкову основну суму, стає часткою основної суми на початку другого періоду нарахування. Наприклад, якщо Джо Сміт вкладає 200 доларів під 10 процентів, які нараховують щорічно, то в кінці першого року вартість його вкладу дорівнюватиме: $200 X (1+0,1) = $220. Так само, в кінці другого року t₂він матиме: 200 Х(1+0,1)Х(1+0,1). Зверніть увагу, що формула у дужках повторюється щоразу для кожного періоду, який закінчився. Загальною формулою вартості вкладу в кінці періоду в п років, t_n буде: $200Х(1+0,1)^п.

Взаємозв'язок між незмінними доларами і номінальними доларами такий самий. Якщо виходити із суми у незмінних доларах на момент t₀і підрахувати еквівалент суми у номінальних доларах на момент t₀ то застосовується формула:

де N- сума у номінальних доларах ($);

С - сума у незмінних доларах ($);

і - річний рівень інфляції (%);

п - число періодів між t₀та фактичним виникненням витрат чи вигід на момент t_n.

Однак при проведенні аналізу вигід і витрат проявляється зворотна ситуація. Відома сума в номінальних доларах певних витрат чи вигід, припадання яких очікується на певний момент часу в майбутньому, отже, необхідно підрахувати еквівалент цієї суми у незмінних доларах на момент часу, припустимо, t_n. У цьому разі застосовується формула:

С - сума у незмінних доларах ($);

N - сума у номінальних доларах ($);

і - річний рівень інфляції (%);

п - число періодів між t₀ та фактичним моментом t_n, під час якого виникають витрати чи вигоди.

Звичайно, не завжди зручно визначати ставки процента на певний період. Наприклад, проценти можуть нараховуватись щоденно, щомісячно або щоквартально. Аби знайти ефективну річну процентну ставку, враховуючи ставку, визначену на коротший період, застосовується формула:

де EAR — ефективна річна процентна ставка (%);

г-визначена процентна ставка (%);

т - число разів на рік, коли нараховують проценти.

EAR також можна взяти із стандартних таблиць та вирахувати як функцію з таблиць базових даних у багатьох комп'ютерних програмах.

Читайте також:

1. Інфляція, її види і вимір
2. Інфляція, її види та наслідки.
3. Інфляція, її причини та соціально-економічні наслідки
4. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки
5. Інфляція, її суть і наслідки
6. Інфляція, її суть та причини. Антиінфляційна політика.
7. Інфляція, її суть, види і причини виникнення
8. Інфляція, її темп, види та наслідки. Методи антиінфляційної політики.
9. Незмінність складу суду
10. Номінальні і реальні макропоказники
11. Номінальні та реальні величини. Валютний курс та ставка відсотку. Паритет купівельної спроможності валют. Показники рівня цін.

Переглядів: 809