Інфляція, її темп, види та наслідки. Методи антиінфляційної політики.
ТЕМА 8. Інфляційний механізм та розподіл національного доходу.
Інфляція – підвищення загального рівня цін в економіці. Темп інфляції визначається за формулою:
,
де - приріст рівня цін.
- початковий рівень цін.
За темпами розрізняють такі види інфляції:
- повзуча, темп інфляції не більше 10% на рік.
- галопуюча, темп від 10% до 100% на рік.
- гіперінфляція, темпи більше 100% на рік.
Різновидом гіперінфляції є суперінфляція. Її темпи 50% і більше на місяць.
З точки зору причин розрізняють такі форми інфляції:
- інфляція попиту, яка виникає в наслідок збільшення сукупного попиту;
- інфляція витрат виробництва, яка виникає внаслідок збільшення витрат виробництва.
а) інфляція попиту б) інфляція витрат виробництва
Рис. 9.5. Форми інфляції відповідно до їх причин. AS – крива сукупної пропозиції, AД- крива сукупного попиту, У – реальний обсяг виробництва, Інфляція витрат виробництва.
Наслідки цих форм інфляції різні: внаслідок інфляції попиту виробництво зростає, а внаслідок збільшення витрат виробництва виробництво зменшується.
З іншого боку в обох формах інфляції є спільні риси:
- в умовах інфляції ціни зростають нерівномірно;
- інфляція призводить до перерозподілу доходів та збільшення їх диференціації;
- інфляція підвищує ставки відсотку;
- може призвести до зниження курсу національної валюти;
- вона ускладнює економічні розрахунки та прогнозування.
Інфляція попиту, що виникає на фазі піднесення, може долатися методом як монетарної так і фіскальної політики. Окрім цього в цих умовах можливе застосування контролю за цінами та зарплатою (заморожування). Можливі також індексація доходів, податків та платежів. (Індексація – коректування певних вартісних величин відповідно до індексу цін.)
Однак інфляція витрат виробництва створює суттєві проблеми: зменшення сукупного попиту будь-якими методами поглиблює кризу. В цих умовах індексація уповільнює зміну відносних цін та ставок зарплати.
Методи антиінфляційної політики:
- монетарної політики (зменшення пропозиції грошей)
- фіскальної політики (зменшення видатків, збільшення податків)
- контроль за цінами, зарплатою та індексацією
Що стосується контролю за цінами, то він може призвести до дефіциту.