МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Інфляція, її суть та причини. Антиінфляційна політика.
Інфляція(від лат. inflation – роздування)є однією із важливих макроекономічних проблем, що за своєю природою зв"язана з рухом грошей. Вперше цей термін став уживатись у Північній Америці в період громадянської війни 1861-1865 рр. і обозначав розбухання паперово-грошового обігу. Інфляція – це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги. Причиною інфляції є порушення закону грошового обігу, внаслідок чого кількість наявних неповноцінних грошей в обігу перевищує потребу в них, що зумовлює зростання загального рівня цін. Однак це не означає, що підвищуються обов"язково всі ціни. Деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші навіть знижуватись. Інфляція вимірюється при допомозі індексу цін:
Ціна ринкової корзини даного року Іц даного року = –––––––––––––––––––––––––––––– Ціна аналогічної ринкової корзини базового року
Механізми інфляції пов"язані, перш за все, з сукупним попитом і сукупною пропозицією. Проникаючи в економіку, інфляційна грошова маса осідає на боці попиту, а він у свою чергу давить на ціни в сторону їх підвищення. На практиці розрізняють два типи інфляції: Інфляція попиту(інфляція з боку покупців). Надлишковий попит приводить до підвищення цін при постійному реальному обсязі продукції. Найбільш влучно інфляцію попиту характеризує така фраза: "Велика кількість грошей полює за малою кількістю товарів". Інфляція витрат. Цей тип інфляції зумовлений зростанням витрат на одиницю продукції. Ріст витрат виробництва генерують два фактори – зростання номінальної заробітної плати та ріст цін на сировину, паливо, матеріали тощо. Як результат зменшується пропозиція товарів і послуг, а відтак зростають ціни. Інфляція може бути у відкритій або подавленій формі. Це залежить від характеру державного втручання в економіку і інструментів антиінфляційної політики. Процес інфляції у відкритій формі протікає в умовах вільного руху цін. Він вимірюється темпом приросту рівня цін, зниження курсу національної валюти і т.д. Відкрита інфляція буває трьох видів: 1) Помірна(повзуча) інфляція – для неї властиве поступове (менше 10% в рік) зростання цін. Вартість грошей зберігається. 2) Галопуючаінфляція – ціни зростають до 100% в рік. Більшість контрактів "прив"язується" до іноземної валюти. 3) Гіперінфляція – кількість грошей в обігу і ціни зростають астрономічними темпами (1-2% в день). Розходження цін і заробітної плати стає катастрофічним. Спостерігається масова втеча людей від грошей, їх трансформація у нерухомість. Причини інфляції: порушення пропорцій суспільного виробництва; надмірна емісія паперових грошей; дефіцит державного бюджету; мілітаризація економіки; зростання державного боргу; недосконалість податкової системи; кризвові явища у фінансово-кредитній системі; монополізація виробництва; зовнішньоекономічні фактори. Економічні наслідки інфляції: F руйнуються нормальні господарські зв’язки, посилюються диспропорції в економіці; F капітали переливаються із виробництва у сфери обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки; F порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи; F згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на оснвові бартерних угод; F негативний вплив на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Соціальні наслідки інфляції: F знижується життєвий рівень населення, особливо тих, які мають фіксовані доходи; F знецінюються грошові заощадження населення в банках та інші паперові активи; F посилюється безробіття, соціальна диференціація населення і соціальна напруга. Антиінфляційна політика. Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачає: Þ зростання виробництва і насичення ринку товарами; Þ обмеження емісії грошей; Þ скорочення дефіциту державного бюджету; Þ стимулювання нагромаджень та інвестицій; Þ проведення обгрунтованої кредитної та податкової політики; Þ збільшення безготівкового обігу; Þ скорочення ставок податків; Þ регулювання валютного курсу; Þ проведення грошової реформи конфіскаційного типу. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою показує, що успіх у боротьбі з інфляцією досягають уряди тих країн, які гнучко поєднують коротко і довготривалу антиінфляційну стратегію, що включає: гасіння інфляційних очікувань, перш за все, цінових; здійснення грошової політики – що передбачає встановлення жорстких лімітів на щорічні прирости грошової маси; скорочення бюджетного дефіциту з перспективою його повної ліквідації; зведення до мінімуму впливу на національну економіку зовнішніх інфляційних імпульсів.
Читайте також:
|
||||||||
|