Основні фінансово-економічні показники та коефіцієнти

№ з/п	Показники та коефіцієнти	Норматив значення	Фактичне значення
на початку року	на кінець звітного періоду
	Коефіцієнт покриття, К_п	> 1
	Коефіцієнт забезпечення власними коштами, K_зк	>0,1
	Коефіцієнт абсолютної ліквідності, К_ал	>0,2
	Коефіцієнт автономії, К_авт	>0,5
	Коефіцієнт фінансової стабільності, К_фс	> 1
	Показник фінансового левериджу, К_л	зменшення
	Маневреність робочого капіталу, М_к	незначне збільшення
	Коефіцієнт оборотності оборотних засобів, К_о	збільшення
	Час обороту оборотних засобів, Ч₀	зменшення
	Коефіцієнт оборотності запасів, К_оз	збільшення
	Час обороту запасів, Ч_оз	зменшення

З метою уникнення суб'єктивізму при визначенні ознак кризового стану на підставі аналізу фінансових коефіцієнтів необхідно розробити чіткий алгоритм оцінки задовільності структури балансу підприємства. В російській практиці використовується наступний алгоритм дій (рис. 11.1).

Як видно з наведеної схеми, у випадку, якщо структура балансу за результатами аналізу коефіцієнтів поточної ліквідності (К1) і коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами (К2) визнана задовільною, додатково оцінюється стійкість фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнта втрати платоспроможності (К3), який визначається за формулою

К3 = (К1_ф + 3/Т*(К1_ф – К1_п))/2, (11.1)

де К1_ф — фактичне значення (на кінець звітного періоду) коефіцієнта поточної ліквідності; К1_п — значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок звітного періоду; 3 — нормативний строк втрати платоспроможності (3 місяці); Т — звітний період у місяцях.

Якщо ж за результатами аналізу структура балансу визначається незадовільною, тоді додатково розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності (К4) протягом найближчих 6 місяців за формулою:

К4 = (К1_ф + 6/Т*(К1_ф – К1_п))/2. (11.2)

Рис. 11.1. Послідовність оцінки задовільності структури балансу підприємства

Крім системи фінансових коефіцієнтів для раннього попередження кризових явищ у світовій практиці використовуються спеціальні узагальнюючі (тестові) показники загрози банкрутства. Для визначення інтегрального показника ймовірності банкрутства застосовується метод дискримінантного аналізу. Цей метод базується на емпіричному дослідженні фінансових показників значної кількості підприємств, певна частка яких збанкрутіла, а решта — успішно функціонує в умовах ринкового середовища. В зарубіжній практиці існує багато методик визначення інтегрального Z-показника рівня загрози банкрутства. Деякі з найбільш відомих підходів до прогнозування ймовірності банкрутства систематизовано в табл. 11.2.

Таблиця 11.2

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 11. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ НЕПЛАТОСПРОМОЖНИХ ПІДПРИЄМСТВ І ЗАПОБІГАННЯ ЇХНЬОМУ БАНКРУТСТВУ	\|	Моделі прогнозування банкрутства підприємств

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.