Житлових і промислових будівель

Системи водопостачання і каналізації

Внутрішні системи водопостачання поділяються на господарсько-питні, виробничі і протипожежні. Вони можуть бути об’єднаними (господарсько-протипожежні – в будинках більше 12 поверхів, господарсько-питні – до 12 поверхів) або роздільні (в промислових будинках – господарсько-протипожежні і виробничі).

Для нормальної роботи внутрішнього водопроводу на введенні в будинок повинен бути створений такий напір, що забезпечив би подачу нормативного витрату води до самого високо розташованого і усуненого водорозбірного приладу з урахуванням втрат напору у внутрішньому водопроводі. Дійсний напір на введенні може відрізнятися від величини потрібного напору у внутрішньому водопроводі.

За способом створення потрібного напору внутрішні водопроводи бувають:

1. Без підвищувальної установки. Застосовується, коли вільний напір у зовнішній водопровідній мережі у введенні в будинок завжди більший від необхідного розрахункового напору. Ця система є найбільш розповсюдженою і простою.

2. З водонапірним баком (рис.10). Застосовується, коли напір на введенні в години найбільшого водоспоживання нижчий від необхідного. При цій системі в години відсутності напору споживачі забезпечуються водою з водонапірних баків, яка накопичується в години надмірного напору.

Рис. 9. Основні елементи внутрішнього водопроводу:

1- зовнішній колодязь; 2 – введення водопроводу в будинок; 3 – поливальний кран;

4– водомірний вузол; 5– насосна установка; 6– зворотні клапани; 7 – вентилі;

8 – стояки; 9 – протипожежні крани; 10 – водонапірний бак; 11 – водорозбірні прилади;

12 – підводки к приладам; 13 – магістраль

3. З постійно або періодично діючими насосами (рис.11). Застосовується, коли режим водоспоживання рівномірний, а напір на введенні постійно або періодично нижчий необхідного для будинку.

4. З водонапірними баками і періодично діючими насосами. Застосовується тоді, коли напір у вуличній мережі завжди недостатній і режим водоспоживання в будинку нерівномірний. При цьому насоси працюють періодично, подаючи воду до споживача і поповнюючи водонапірні баки. Насоси в цьому випадку діють автоматично.

5. З пневматичними установками. Застосовується тоді, коли неможливо встановити водонапірний резервуар або застосувати іншу систему внутрішнього водопроводу. Пневматичні прилади мають водно-повітряні герметичні баки, насос і компресор для підвищення тиску до необхідного напору.

Питання вибору системи внутрішнього водопроводу вирішується на основі техніко-економічного розрахунку з урахуванням забезпечення надійності і безперебійності водопостачання.

Рис. 10. Схема системи внутрішнього водопроводу з водонапірним баком:

1 – введення водопроводу в будинок; 2 – водомірний вузол; 3 – магістраль;

4 – стояки; 5 – підводки к приладам; 6 – водорозбірні прилади;

7 – запірні устрої; 8 – водонапірний бак

Внутрішні водопроводи бувають глухими або кільцевими, з одним, двома або декількома вводами, а також з нижньою або верхньою розводкою. Нижню розводку широко застосовують в житлових і громадських будинках, а верхню – на виробничо-комунальних підприємствах (лазні, пральні та ін.)

Норми витрат встановлюються відповідним СНиП на всі водорозбірні прилади (крани у раковин, змішувач у ванні з централізованим гарячим водопостачанням, і т. ін.).

Влаштування введення водопроводу в будинок здійснюється з ухилом 0,003 від будинку, як правило під кутом 90° до його муру. Введення монтують з чавунних труб (діаметр більше 50 мм) або сталевих оцинкованих труб (діаметр менше 50 мм).

Водоміри встановлюють, як правило, за першим зовнішнім муром в теплому і доступному для огляду приміщенні.

Магістральні трубопроводи в місцях перетину з перекриттями влаштовують в гільзах, виконаних з толю, листового азбесту, обрізків труб або листової сталі.

Рис. 11. Схема системи внутрішньої водопровідної мережі

з насосами-підвищувачами: 1 – введення водопроводу в будинок;

2 – водомірний вузол; 3 – насосна установка; 4 – магістраль;

5 – 6 – підводки к приладам; 7 – водорозбірні прилади; 8 – запірні устрої

Каналізація

В житлових і суспільних будинках може влаштовуватись господарсько-фекальна і зливна каналізації.

В виробничих будинках може влаштовуватись більша кількість систем каналізації, поділених за видами забруднення стічних вод і їх температурі.

Система внутрішньої каналізації складається з таких елементів:

- приймачів стічних вод;

- мережі трубопроводу;

- місцевих настанов для перекачування або попередньої очистки стічних вод.

Система внутрішньої каналізації обладнується приладами для вентиляції (вентиляційними трубопроводами), для чистки у разі засмічення (ревізіями, прочистками) і для захисту приміщень від проникнення з каналізаційної мережі шкідливих і смердючих газів (гідравлічними затворами – сифонами).

Рис. 12. Схема внутрішньої каналізації житлового будинку:

1 – приймальні пристрої; 2 – відвідні лінії; 3 – стояки; 4 – ревізія;

5 – відвідний трубопровід; 6 – дворової оглядовий колодязь

Мережа внутрішньої каналізації складається з таких елементів:

- відвідні трубопроводи;

- стояки;

- колектори і випуски;

- витяжні труби;

- внутрішньоквартальна або дворова мережа.

Норми водовідведення встановлюються СНиП і залежать від норм водоспоживання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Схеми каналізаційної мережі міст і промислових підприємств	\|	Система зливової каналізації, її види і складові елементи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.