Система зливової каналізації, її види і складові елементи

При будівництві міської вулиці та дороги передбачаються заходи щодо відведення поверхневих вод. Заходи щодо вчасного відведення води з поверхні автомобільної дороги повинні здійснюватися з урахуванням транспортно-експлуатаційних показників – швидкості руху автомобілів, поперечного профілю дорожнього полотна, поздовжнього профілю, а також дорожньої і автотранспортної служб.

Задача вертикального планування міст полягає в наданні майбутній поверхні вулиці і прилеглій до неї території ухилу, що забезпечує відведення дощових, талих та інших поверхневих вод по відкритим лоткам внутрішньоквартальних проїздів і міських доріг в закриту водостічну мережу або природні водойми, яри, тальвеги, а також безпеку і сприятливі умови руху транспорту і пішоходів вулицями.

Проектування вертикального планування вулиць і доріг полягає в тому, щоб знайти найбільш доцільне і економічно виправдане рішення планування природного рельєфу.

Поздовжні профілі вулиць і доріг проектують по осям проїзних частин, а інколи додатково по лоткам або кюветам – в разі, якщо ухили останніх відрізняються від поздовжніх ухилів поверхні дороги.

Поперечні профілі проектують в перетинах, перпендикулярних осі вулиці або дороги, на відстані 20 м один від одного.

Система поздовжніх і поперечних профілів утворює сітку профілів, що дає можливість організувати рельєф місцевості у повній відповідності з проектними рішеннями.

Ухили (поздовжні та поперечні) повинні бути такими, щоб забезпечувалися зручні і безпечні умови руху, а також безперешкодне стікання поверхневих вод до водоприймальних пристроїв.

На майданчиках ухили не повинні перевищувати 30 ‰, на автомобільних стоянках – 20 ‰, тротуарах – 60 ‰.

Зовнішня зливова каналізація призначена для організованого і достатньо швидкого відведення атмосферних опадів, що випали на територію міста або промислового підприємства, або талих вод. Якщо вулиці і проїзди покриті вдосконаленим водонепроникним покриттям, необхідне швидке відведення цих вод, бо під час сильної зливи можливе затоплення вулиць і підвалів будинків, розташованих у низьких місцях.

Зовнішню зливову мережу обладнують трьох типів:

1. Відкритого – дощові води відводяться по відкритим каналам або лоткам;

2. Закритого – дощова вода надходить з поверхні землі у водовідвідні лотки і через дощоприймач потрапляє до мережі підземних трубопроводів, якою вона і скидається за найменшою відстанню в найближчі тальвеги або безпосередньо в природні водойми;

3. Змішаного – поєднання відкритої і закритої мережі: відведення поверхневих вод по відкритим лоткам до найближчого дощоприймача, далі вода потрапляє в укладений у землі закритий трубопровід і по ньому відводиться самопливом до місця випуску у водойму.

Дощові стоки перекачують насосними установками дуже рідко.

Для відведення атмосферних вод з плоских покрівель будинків, а також цехів промислових підприємств обладнують внутрішню зливову каналізацію. З внутрішньої мережі атмосферні опади відводяться в зовнішню зливову каналізацію.

Елементи, що входять до складу зливової каналізації:

- лотки;

- водовідвідні канави;

- дощоприймальні (зливові) колодязі;

- оглядові колодязі;

- підземна мережа трубопроводів і колекторів;

- з’єднувальні труби (гілки) від колодязів до мереж трубопроводу;

- оголовки;

- очисні споруди;

- водовипуски.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Житлових і промислових будівель	\|	Вибір типу і місця розміщення водозабірних споруд

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.